- Сергій Куюн, директор Консалтингової групи «А-95»
Літня хвиля здорожчання пального здійнялася завдяки двом факторам: поверненню старих ставок «паливних» податків і зростанню світових цін на нафту й нафтопродукти. До кінця серпня ситуація стабілізувалася й у подальшому залежатиме виключно від динаміки світових ринків, на які впливає безліч чинників. Більш впевнено можна казати про те, що дефіциту пального в Україні не буде.
Канікули скінчилися
«Паливні» податки було зменшено у березні 2022 року — мабуть, у найтрагічніший період Великої війни, коли вирішувалася доля Києва. Це був крок назустріч споживачам, адже ціна летіла догори через бомбардування нафтобаз і НПЗ та через зростання світових цін, які сягнули 15-річного максимуму у 140 дол. за барель. Такий захід допоміг забрати з ціноутворення 10 грн/л, що підтримало економіку та громадян.
Частково акцизи поновили восени 2022 року, повернувши повну ставку на автогаз, половину — на бензини та 70% — на дизпаливо. Тоді ж було прописано, що з 1 липня 2023 року мають повернутися повні ставки.
Липневе повернення повної ставки акцизів і ПДВ (збільшився з 7 до 20%) викликало чимало дискусій. Рішення непросте, адже йдеться про зростання податкового навантаження майже на 11 грн/л на бензин та до 8 грн/л на дизпаливо. Відповідно, це майже 20% від рівня роздрібних цін, що склалися на кінець червня.
«Чи треба підвищувати податки під час війни?» — таким було найпоширеніше запитання.
Мета непопулярного рішення — наповнити бюджет, який є єдиним джерелом фінансування сил оборони, бо західна фіндопомога надходить виключно під невійськові потреби. Як свідчать розрахунки, йдеться про збільшення надходжень від пального на 100 млн євро на місяць — приблизно навпіл за рахунок ПДВ та акцизу.
Отже, бюджету потрібні кошти, і це зрозуміло. Але в професійних колах питання ставили інакше: чи отримає бюджет ці гроші? До 2022 року на ринку активно використовувалися різноманітні схеми з ухилення від сплати податків, особливо ПДВ. Втрати бюджету від зловживань з ПДВ у паливній сфері оцінювались у 20 млрд грн, акцизів — 5 млрд. Це й фіктивні угоди на купівлю нафтопродуктів (торгівля документами), і неоприбуткована готівка на АЗС, і нелегальне виробництво на міні-НПЗ. За цим було смішно й сумно спостерігати: всі знали та бачили, де ці міні-НПЗ працюють і кому належать, але нічого не змінювалося. Характерно, що більшість тих підприємств успішно функціонує й сьогодні, високі ціни на пальне ще й надали їм зайвого стимулу.
Водночас зменшення ПДВ у березні 2022 року до 7% поховало ПДВ-схеми як клас. «Нам простіше заплатити ці 7% і спати спокійно», — хором коментували учасники ринку.
Побоювання рецидиву податкових «оптимізацій» уже мають цілком реальні підтвердження. На початку серпня у Чернігівській області була зафіксована АЗС, що продавала бензин А-95 по 38–39 грн/л, тоді як оптова вартість уже становила 45 грн/л, а легальні мережі перетнули позначку у 50 грн/л (фото 1). Секрет такого успіху очевидний — зі сплатою всіх податків такий цінник неможливий. «Навіть у розпал паливної кризи на тій заправці не було черг, бо всі знають, що там за продукт», — коментують у соцмережах.
Фото 1. Про повернення старих часів на паливному ринку свідчать дивні ціни у так званих економ-мережах
У Запоріжжі зафіксовані випадки видачі на АЗС «рукописних» чеків… (фото 2).
Фото 2. У Запоріжжі паперові чеки видають на АЗС фірми, що зареєстровані на окупованих територіях
Є всі ознаки, що й герої численних публікацій 2021 року про «особливо великі розміри» вже займаються тим самим і сьогодні. Податківці на чолі з головою податкового комітету парламенту Данилом Гетманцевим обіцяють покласти цьому край. Чекаємо.
Жах, але не жах-жах
На відміну від незрозумілих масштабів втрачених податків, динаміка цін на пальне абсолютно реальна. Половина ринку пального належить операторам із правильною «податковою» орієнтацією, тому вони змушені включати нові податки в ціни та реагувати на зміни зовнішньої кон’юнктури, яка вже давно визначає порядок денний.
З початку зростання 14 червня станом на 29 серпня оптові ціни на бензин А-95 підвищилися на 13 грн/л (з 34,25 до 47,25 грн/л), на дизпаливо — на 13,25 грн/л (з 33,50 до 46,75 грн/л).
Динаміка цін цілком відповідає чинникам, які викликали їхнє зростання. Так, податкове навантаження на бензин збільшилося приблизно на 11 грн/л, митна вартість за зазначений період — на 82 дол./тонна, або на 2,7 грн/л (із ПДВ).
Для дизпального податкове навантаження зросло на 7,5 грн/л, а митна вартість — на 150 дол./тонн, або 5,5 грн/л.
Зміни на оптовому ринку найбільш показові, оскільки через фактичну відсутність запасів цей ринок оперативно реагує на зміну кон’юнктури. Своєю чергою роздрібні ціни змінюються повільніше, причому як на підйомі, так і на падінні через наявність запасів і не завжди чесну конкуренцію з боку «гравців-оптимізаторів». Маючи за рахунок несплати податків меншу собівартість нафтопродукту й слабку прив’язку до світових котирувань через «внутрішнє виробництво», періоди зростання цін вони використовують для збільшення реалізації.
Отже, з початку зростання на початку липня роздрібні ціни на бензин додали 8,12 грн/л (до 52,91 грн/л), на дизпаливо — 9,16 грн/л (до 52,49 грн/л). Відповідно, відставання АЗС від опту становить по бензину А-95 на 29 серпня 4,88 грн/л, на ДП — понад 4 грн/л.
Зазначимо також, що протягом січня—травня 2023 року спред між оптом і роздробом становив 9,7–9,8 грн/л, наразі майже удвічі менше (див. рис.). За великим рахунком, цей показник можна приймати як індикатор роздрібної націнки.
При цьому навряд чи наявне відставання роздрібних цін на 4–5 грн/л повною мірою описує потенціал для подальшого зростання. Вочевидь новий ціновий рівень і близькість неприємної позначки у 60 грн/л призведуть до скорочення націнки АЗС на 2–3 грн/л. Відповідно, ймовірний потенціал подорожчання роздробу становить не більш як 2 грн/л. На це також вказує значне скорочення маржі у невеличких мереж АЗС, які в серпні працюють із мінімальною останні півтора роки націнкою.
«За винятком транспортних та експлуатаційних витрат сьогодні маржа наближається до нуля», — каже представник невеликої мережі АЗС.
Малоймовірно, що ціни на колонках сягнуть 60 грн/л, як багато кому видається. Про такий рівень можна буде казати, якщо світова ціна на нафту наблизиться до 90 дол. за барель.
Захід проти Сходу
Яким буде вплив нових цін на нафтопродукти на вартість товарів широкого вжитку? Треба нагадати, що ціни 50+ грн/л не нові. Рік тому вартість бензину становила 52 грн/л, дизпалива — 58 грн/л. Така вартість трималася досить довго, до початку 2023 року. Вочевидь, ця вартість встигла інтегруватись у собівартість усього й уся. Потім паливні ціни на великій кількості АЗС впали нижче 40 грн/л. Але чи відбулося зниження тарифів на вантажні та пасажирські перевезення, продовольство? Особисто я цього не помітив. Тому нові старі ціни на пальне не мають викликати відчутного збільшення цін на решту товарів. У будь-якому разі уряду слід аналізувати ціноутворення у критичних галузях, оскільки «валити все на бензин» — наша національна традиція.
Щодо прогнозів на паливному ринку, то це справа невдячна. Зрештою все впирається у прогнозування світових цін на нафту. Там ситуація дедалі менше залежить від базових економічних факторів, а більше — від позиції таких великих нафтовидобувних країн, як Саудівська Аравія й росія.
Літний сплеск нафтових цін — з 75 до 85 дол./бар. — наслідок скорочення видобутку нафти саме цими двома гравцями. Захід, якому підвищення «нафтових» цін невигідне, шукає шляхи для збільшення постачань на ринок. Зокрема у серпні стало відомо, що Штати домовилися з Іраном про послаблення «нафтових» санкцій, що має збільшити потік нафти з цієї країни.
Впливають на ситуацію й антиросійські санкції. В серпні ціни на російську нафту вперлись у цінову стелю 60 дол./бар., і світ спостерігає, як це позначиться на російському експорті. Крім того, успішні атаки ЗСУ по порту новоросійська зменшили потужний потік нафти та нафтопродуктів звідти, що знову-таки є новою змінною для ринку.
У контексті майбутнього осінньо-зимового періоду головним для України є навіть не ціна, а наявність продукту, як показав минулий рік. Завдяки новій системі постачань через західний кордон і принципово новій логістиці з високою часткою постачань бензовозами, завдання наповнення ринку успішно виконується. Своєю чергою це гарантує об’єктивне ціноутворення за будь-яких змін на світовому ринку.
Джерело: «Дзеркало тижня»
Коментарі
Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі
Увійти