Рейтинг податкової совісті. Які з мереж АЗС платять найбільше, а які досі викручуються

Зразковий кейс: як АЗС подають приклад детінізації

Що більше вивчаєш показники сплачених податків роздрібними операторами паливного ринку, то більше переконуєшся, що раніше більшість їх узагалі не платила. Тільки за останні два роки сплата операційних податків (без платежів на кордоні) найбільшими 40 мережами АЗС зросла на 77% і 2025 року становила 15,4 млрд грн (див. рис. 1). Є відчуття, що ринок пального першим серед підакцизних товарів досягне податкової дисципліни, яку хотіли би бачити і держава, і суспільство.

«Конверти», на вихід

Якщо 2024 року загальне зростання на 50% було забезпечено рівномірно всіма ключовими податками — ПДВ, ПДФО+ЄСВ, податком на прибуток (ПнП), то 2025-го ключова роль належала зарплатним податкам. Так, із загального річного приросту у 2,84 млрд грн зарплатний внесок становив 1,79 млрд. Це на 41% більше, ніж 2024-го, і на 85% більше, ніж 2023-го.

І якщо 2024 року зростання ПДФО+ЄСВ було переважно наслідком «виховної» роботи шляхом висвітлення нечемної поведінки деяких шановних мереж, то 2025-го держава не залишила особливих шансів. Спочатку з’явилася необхідність бронювати працівників (одна з умов — оклади по компанії не менш як 20 тис. грн), а згодом було законодавчо встановлено мінімальну зарплату для працівників заправних станцій (16 тис. грн).

У результаті середній оклад по ТОП-40 заправних мереж зріс з 16254 грн у четвертому кварталі 2024 року до 21282 грн у четвертому кварталі 2025-го.

За підвищенням окладів лідером є харківський «ОВІС» — майже в п’ять разів (з 6300 грн до 30 тис.). Другий рядок — львівська мережа «бочок» «Соляра»: майже в чотири рази, до 25242 грн наприкінці 2025 року.

Серед мереж ТОП-10 на першому місці за швидкістю «деконвертизації» зарплат «Паралель» — зростання за рік на 155%. Щоправда, середній оклад у 18289 грн/міс. змушує думати, що компанія не повністю стала на шлях виправлення. Як і БРСМ (18257 грн/міс.), яка за рік підняла оклади майже вдвічі. Сюди ж треба віднести і KLO: зарплати по мережі збільшилися за рік у 2,5 разу, однак лише до 19,5 тис. грн, що для столичного регіону виглядає дуже скромно.

Безумовно, на загальний результат підвищення окладів по галузі вплинуло і загальне збільшення реальних зарплат, що особливо помітно по лідерах податкового рейтингу, які обходилися без «конвертів» завжди. Наприклад, по групі ОККО оклади зросли з 21,9 тис. грн на початку 2024 року до 32,6 тис. грн наприкінці 2025-го. По сателітах «Укрнафти» — Shell і Glusco — на 28% (28290 грн/міс.). AMIC — на 30%, UPG — на 20% (див. рис. 2).

Проте й досі є певні діячі, які намагаються викручуватись і з серйозним виразом обличчя розповідати, що їхні працівники живуть місяць на 10 тис. грн.

Потенціал подальшого зростання у зарплатних податків є, оскільки добра половина з ТОП-40 має місячні оклади 20 і менше тисяч гривень, що навряд чи збігається з реальними зарплатами. Але сказати, що цей потенціал дуже великий, навряд чи можна. Тим не менш, за наявною інформацією, Державна податкова служба продовжує виховні розмови з особливо «економними» підприємцями, намагаючись наставити їх на путь істинний.

Голі й нещасливі

Вимушений вихід із «тіні» зарплат сприймається ринком хоч і без захоплення, але із розумінням. Чого не скажеш про податок на прибуток, якого по-справжньому не було в периметрі абсолютної більшості паливних мереж, мабуть, ніколи в житті (див. рис. 3).

«Який ще податок на прибуток? Ми вже ПДВ платимо!» — щиро обурювався кілька років тому власник мережі заправок із Миколаєва на запитання про сплату ПнП.

Держава у хронічну безприбутковість АЗС вірити відмовилась і вирішила взяти своє досить оригінально. З грудня 2024-го було запроваджено авансовий внесок з ПнП. Він фіксований — 60 тис. грн на місяць з кожної АЗС. І незалежно від бухгалтерського фінрезультату поверненню не підлягає.

На перший погляд, динаміка з ПнП не сильно вражає: 2025 року, коли «аванси» працювали перший повний рік, сплата ПнП мережами ТОП-40 зросла на 23%, до 2,88 млрд грн (+0,54 млрд за рік). Але порівняно з 2023 роком це вже +50%, або майже додатковий мільярд гривень до бюджету.

Однак найбільш показовим є інше порівняння. 2024 року, ще до запровадження авансового ПнП, чотири мережі і так платили понад 60 тис. грн ПнП на місяць — ОККО, WOG, UPG та BVS. Якщо порівнювати сплату ПнП без цих чотирьох, то по решті 35 мережах вона зросла у чотири рази — з 342 до 1306 млн грн.

Хто ж дав найбільше ПнП за 2025 рік? Сумарно на 144 млн грн, або в 12 разів більше, заплатили сателіти «Укрнафти» — колишні мережі Shell і Glusco. Понад 130 млн грн додала у бюджет AMIC. Третя сходинка за БРСМ — 126 млн грн. Характерно, що початок сплати таких значних сум не позначився на ринковому позиціонуванні компаній і не призвів до будь-яких трагічних наслідків, про які періодично доводиться чути від маргінальних мереж АЗС. Ба більше, всі з трійки продовжують програми модернізації, витрачаючи на це чималі кошти. Те саме стосується й багатьох інших мереж, наприклад, «Паралелі» (збільшила сплату ПнП в чотири рази, або на 70 млн грн), Marshal (у чотири рази, на 41 млн грн), «Кворум Нафти» (у 13 разів, на 15 млн грн) тощо.

Платять усі!

2025 року 90% усіх мереж ТОП-40 покращили показник сплати податків із літра реалізації. Місцями ці зміни були дуже захопливими.

Зокрема, відбулася ротація на першій сходинці рейтингу сплати податків на літр продажів, яку незмінно утримувала група ОККО. Найбільший роздрібний продавець нафтопродуктів у країні зберіг обсяг сплати податків — 4,743 млрд грн. Проте через збільшення продажів і втрати прибутку порівняно з 2024 роком показник податків на літр зменшився з 3,32 до 3,19 грн (див. рис. 4).

А за результатами року перше місце посів головний ньюсмейкер минулого року — UPG. Улітку 2025-го стало відомо про те, що Володимир Петренко, власник UPG, домовився про управління мережею АЗС групи «Приват» («Авіас», ANP тощо). І заявив: UPG стане найбільшою мережею країни. В цьому його підтримав Антимонопольний комітет України, який наразі вже погодив перехід під UPG понад 560 АЗС «Привату», з яких 200 уже відновили роботу під новим брендом. У результаті UPG має в активі понад 650 АЗС і потенційно може прирости ще сотнею «приватівських», а також планує й надалі будувати фірмові мегакомплекси. Отже, цілком імовірно, що цього року ми дійсно отримаємо нового лідера за кількістю АЗС, який посуне з першого місця «Укрнафту» (трохи менше 700 АЗС).

Повернемося до податків, збільшення сплати яких UPG у прес-релізах називало ледь не головною метою свого розширення. Основний приріст очікувано дали зарплатні податки: по-перше, UPG має найбільшу кількість працівників на одну АЗС — 42 людини (у WOG і БРСМ, наприклад, 20, AMIC — вісім); по-друге, об’єктів стало елементарно більше.

Порівняно з початком 2025 року UPG збільшила штат майже на третину, або на 1100 працівників (до 5213). Треба віддати належне, офіційні оклади в UPG завжди були одними з найвищих на ринку, звідси й збільшення обсягів ПДФО+ЄСВ на 46%, або на 224 млн грн.

Проте витрати на персонал вочевидь б’ють по прибутковості, яка, наприклад, в 2,5 разу менша, ніж у комплексів ОККО: 2025 року кожен АЗК UPG платив у середньому 76 тис. грн ПнП на місяць, ОККО — 177 тис. Отже, потенціал у бізнесу Петренка лишається чималий.

Якщо UPG стала першою за обсягом податків на літр і третьою за сумою збільшення сплати податків до бюджету (36%, або на 384 млн грн, до 1,443 млрд), то чемпіоном за останнім показником стала саме WOG. Мережа збільшила відрахування до держбюджету на 20%, або на 475 млн грн (до 2,803 млрд). З них 300 млн грн дали зарплати, які протягом 2024–2025 років зросли вдвічі — в середньому до понад 30 тис. грн/міс.

Друга за річним приростом — БРСМ, на 436 млн грн, або на 61%. Тут вихід із «тіні» відбувався за всіма пунктами: ПДВ зріс на 25%, зарплатні податки — в 1,75 разу, ПнП — у 2,5 разу. В результаті 2,08 грн податків з літра — зростання на 60%. Як то кажуть, «ходи, обійму!».

Також привертає до себе увагу мережа «Паралель». Загальна сплата податків зросла трохи більше як на 10%, до 221 млн грн. У чотири рази довелося платити більше ПнП, у понад 1,5 разу підвищити зарплати (і податки відповідно), але все нівелював провал по ПДВ. При цьому сплата податків на літр зросла у півтора разу — до майже 3 грн/л. Як? Просто «Паралель» стала чемпіоном по втраті реалізації, і тому співвідношення до попереднього обсягу податків зросло. Тобто не податків стало більше, а літрів менше. Інше запитання: як мережа примудрилася втратити обсяги? По-перше, серед ТОП-10 вона єдина впала. По-друге, демонструє одні з найнижчих добових продажів АЗС навіть серед ТОП-40. Далі, «Паралель» модернізується, але результатом стає не зростання, а падіння реалізації. І наостанок, імпорт «Паралелі», зокрема бензину, в рази перевищує його пролив через АЗС. Питання до ДПС: там точно всі продажі йдуть через касу?

***

Результат 2025 року став наслідком планомірної роботи. Важливим елементом є готовність «білих» сил усередині ринку сприяти очищенню. Коли цього немає, відбувається те, що ми бачимо на ринку побутової техніки, де знайти легальний айфон фактично нереально.

Також дуже важливою є максимальна відкритість даних, що дає можливість порівнювати податкові результати і виявляти аномалії. Останньою значущою перемогою стало відкриття реєстрів ліцензій на роздрібну торгівлю нафтопродуктами, що допоможе ідентифікувати нелегальні АЗС. На цьому фронті вже розпочало активну роботу Бюро економічної безпеки. Детінізація ринку пального вже стала зразковим кейсом, який треба активніше застосовувати для інших галузей.

Джерело: «Дзеркало тижня»