Гра світла й тіні на ринку пального

«Податкова» тема стала настільки популярною й чуттєвою, що вже призвела до певних маніпуляцій. Заправні мережі та оптові оператори почали самостійно публікувати «податкові» результати, хизуючись спрямованими десятками мільярдів гривень до держбюджету. Маніпуляція в тому, що 90% цих сум — це податки, сплачені при розмитнені нафтопродуктів. Це акцизи та ПДВ, сплата яких не є якимось подвигом, а просто безальтернативною реальністю. Без сплати на митниці ти просто не потрапиш на внутрішній ринок. Це щось із серії того, як державні компанії випускають пресрелізи про сплату податків. Наче у них є варіант їх не платити.

Інша справа — операційні податки, що виникають у результаті бізнесової діяльності, податок на прибуток, ПДВ, зарплатні податки (ПДФО та ЄСВ). Кожен з них можна «оптимізувати»: штучно занизити або прибрати прибуток та виплачувати мінімальні офіційні зарплати (доплачуючи в «конвертах»). Про ПДВ годі й казати.

Останні три роки держава, учасники ринку, експерти намагаються зробити так, щоб повна сплата операційних податків стала такою ж неминучою, як сплата акцизу та ПДВ на митниці. Профілактична робота розпочалась у 2023–2024 роках, а 2025-го по-справжньому прорвало.

За останніми наявними даними, за три квартали 2025 р. порівняно з відповідним періодом 2023 року сплата операційних податків сорока найбільшими роздрібними мережами АЗС зросла майже удвічі — з 5,8 до 11,3 млрд грн. За рік збільшення становило  30% (2,6 млрд грн). Сплата ПДВ за два роки збільшилася на 155%. ПДФО та ЄСВ — на 92%. Податок на прибуток — на 31,7% (див. Інфографіка 1).

Повірити в себе

З чотирьох десятків найбільших мереж лише три не покращили «податкові» результати 2025 року. Здивувала не тільки спостерігачів, а й самих себе мережа львівських напівлегальних бочок «Соляра» — за рік сплатила в шість разів, або на 17 млн грн більше податків. Зарплата у них зросла у п’ять разів (до 26 тис. грн), та звідкись взявся вдесятеро більший прибуток. Більше того, минулого року відкрили декілька нових станцій і ще планують цього року!

На 22 млн, або в чотири рази більше дала бюджету чернігівська T&T Нафта. Тут теж раніше були нулі за усіма пунктами. Але там все ще зберігаються мізерні зарплати (11800 грн/міс.), тому місце для подальших подвигів зберігається.

Здебільшого саме невеликі мережі, до яких у податківців давно не доходили руки, продемонстрували найбільші прирости за три квартали 2025-го через вкрай низьку базу порівняння (див. табл.).

Таблиця. Динаміка сплати операційних податків за 9 міс. 2025 р., млн грн

* — Консолідована мережа АЗС Shell+Глуско

** — Консолідована мережа АЗС «Паралель» (АЗС МОТТО, Prime, Parallel)

Ці яскраві моменти порівняно незначні «у грошах». Тому перейдемо до «слонів», які теж потішили. Перший тут — сумно відома «БРСМ-Нафта». 2025 року жоден «дах» не спрацював: за 9 міс. 2025 року власник БРСМ Андрій Біба поклав у держбюджет додатково пів мільярда гривень, або в 2,3 рази більше, ніж роком раніше, і потенціал ще є!

По-перше, показник податків на літр становив скромні 2,23 грн/л (див. Інфографіка 2), а це друга частина «податкового» рейтингу. По-друге, як і раніше, ціни на пальне в мережі БРСМ за винятком податків і витрат на експлуатацію не передбачають прибутку, що, погодьтеся, дуже дивно. Не виключено, що такі дива ціноутворення криються в «акцизних» площинах, оскільки власне виробництво пального триває.

Номер два — WOG. Мережа додатково дала бюджету за 9 міс. 472 млн грн (+30%). Ця сума має дві фактично рівні складові по 200 млн грн — ПДВ та зарплатні податки. Тут мережа Світлани Івахів ї і Сергія Лагура вражає: з 2023 року офіційні оклади зросли втричі — з 9892 до 29200 грн/міс. у ІІІ кв. 2025 р.

Як і БРСМ, потенціал у WOG значний, зокрема, за податком на прибуток. Маючи схожий формат станцій, непогані обсяги реалізації та абсолютно ідентичні ціни на пальне, прибутковість станцій WOG чомусь у 2-3 рази менша, ніж в ОККО. 2024 року остання сплачувала з кожної АЗС 270 тис. грн ПнП на місяць, WOG — 101.  Минулого року ця пропорція становила 180 проти 108 тис. грн.

«Слон» номер три — UPG. Він дав бюджету більше на 48%, або на 339 млн грн. Зауважу, ці показники сформовані майже без орендованих заправок ANP/Авіас, перші з яких запустилися наприкінці ІІІ кв., який ми розглядаємо.

Зростання «жирів у маслі» відбулося за рахунок усього. Компанія була змушена щомісячно платити авансовий ПнП, щоправда, поки ПнП з кожної станції становить 60 тис. грн, мінімально встановлені державою.

Понад 200 млн дав додатково ПДВ і понад 130 млн — зарплати. Особливість у тому, що власник мережі Володимир Петренко завжди платив високі офіційні оклади своїм робітникам, а у 2025 році збільшив їх ще на 18% — до понад 31 тис. грн/міс. і посів друге місце у рейтингу зарплат серед мереж ТОП-10 і четверте у ТОП-40. (див. Інфографіка 3).

Загалом за показником податків на проданий через АЗС літр UPG посіла перше місце. А головне — потенціал у мережі зберігається величезний. Тут і прибутковість власних мегакомплексів, яка поки що не знайшла повного відображення в сплаті ПнП, і загальне зростання кількості АЗС за рахунок оренди «приватівських» станцій, яких на кінець року АМКУ погодив вже 400 (на сьогодні 100 вже поновили роботу). А поки констатуємо, що спільними зусиллями мережа виправдала сподівання й перетворилася з непримітного середнячка у 2023–2024 роках на лідера рейтингу.

Понад 210 млн грн дала «Укрнафта», а точніше дві мережі — колишні Shell та Glusco. Перша з початку 2025 року стала власністю держкомпанії та Фонду держмайна в пропорції 51% на 49%, друга перебуває в управлінні. Найбільший внесок стався добровільно-примусово — 116 млн грн довелося сплатити як авансовий ПнП. Раніше, 2024-го, обидві мережі цей податок не платили, бо на папері були безприбуткові. Також «Укрнафта» відчутно підвищила оклади персоналу — з 23 до майже 29 тис. грн з відповідним ефектом у розмірі 70 млн грн для держбюджету.

Не викликає сумнівів, що податкова віддача від станцій «Укрнафти» зростатиме, адже компанія активно відкриває ребрендовані об’єкти, які починають продавати у 2–3 рази більше пального. Але й проміжний результат дуже непоганий — друге місце за показником податків на літр.

На 56%, або на 156 млн грн за 9 міс. 2025 р. став цікавішим для держбюджету АМІС. Тут секрет успіху такий же, як і в «Укрнафти» — поява авансового ПнП. З нуля він зріс до 107 млн грн. До 2025 року прибуток мережі «згортався» через космічний історичний збиток, але закон про авансовий ПнП допоміг бажанню української дочки австрійського холдингу підсилено наповнювати бюджет воюючої країни. Також мережа додала ПДФО та ЄСВ за рахунок 30-відсоткового підвищення окладів.

Слід зауважити, що збільшення податкового навантаження не завадило «австрійцям» активізувати програму модернізації та досягнути зростання реалізації.

KLO та Socar дали державі відповідно на 58% та 42% більше (110 та 133 млн грн відповідно). Обидві мережі перебувають не в найкращій формі, але ж, як бачимо, стараються. За показником податків на літр KLO вперше увійшла до п’ятірки лідерів, де насправді їй саме й місце вже давно.

Незвично для себе замикає рейтинг ОККО, яка адресувала до держбюджету такий самий обсяг податків, як і рік тому. Але навіть за таких умов той відрив, з яким мережа йшла від ринку всі роки, не завадив найбільшому продавцю пального залишатися лідером за всіма параметрами — загальною сплатою податків, прибутковістю АЗС (і відповідно за сплатою ПнП) та зарплатами серед ТОП-10 мереж (33 тис. грн). У результаті, володіючи 14% АЗС від загальної кількості станцій у ТОП-40, ОККО забезпечила 40% податкових надходжень. Щоправда, поступилася UPG та «Укрнафті» в рейтингу податків на літр, але від того лише цікавіше — з’явилася хоч якась інтрига.

***

Динаміка сплати податків роздрібними мережами демонструє серйозні зміни. Головна відмінність — відсутність відвертих неплатників серед великих мереж.

Але працювати ще є над чим. Візьмемо хоча б дикі випадки мізерних зарплат — найкращій індикатор існування в мережі податкових схем. Особливо велика концентрація таких фокусів на Одещині, де окремі мережі типу «Петромолу» протягом останніх декількох років продають пальне виключно за кеш.

Щодо великих мереж, то, здається, час вже сигналізувати великим комплексам про неподобство у вигляді сплати мінімального ПнП. Якщо ОККО платить 180 тис. грн з кожного зі своїх 410 АЗС (а там далеко не всі мегакомплекси), то чому решта товчеться біля мінімальних 60 тис.? (див. Інфографіка 4). Тим часом націнки на АЗС не знижуються, а обсяги реалізації — ростуть.

Також ринок продовжує очікувати системних дій від Бюро економічної безпеки. Сотні нелегальних бочок на вулицях — це найкращій індикатор роботи відомства.

Джерело: «Дзеркало тижня