Сповідь залізничника, або Як крадуть пальне на Одеській залізниці

На зв'язок із редакцією enkorr вийшла людина, яка на умовах анонімності розповіла нам про те, як на Одеській залізниці працює схема розкрадання палива з тепловозів. Як залізничники навчилися обходити систему контролю параметрів роботи тепловоза, зливаючи «заощаджене» пальне особливим способом і потім не менш гостросюжетно викидаючи каністри з поїзда. Свій шлях це пальне закінчує на місцевих АЗС.

«На залізничній гілці «Одеса-Ізмаїл», яку обслуговує Одеська залізниця – регіональна філія ПАТ «Укрзалізниця», багато років діє схема крадіжки дизельного палива, яким заправляються тепловози, – розповів Леонтій І. (з етичних міркувань ім'я змінено). – Крадіжки ДП з тепловозів, які курсують залізничною гілкою «Одеса-Ізмаїл», відбуваються регулярно – схему налагоджено давно, і вона працює, як годинник.

У Бєлгороді ешелони чіпляють до тепловозів, які перебувають у депо міста Арциза і які тягнуть до Ізмаїла. На цій ділянці від Бєлгорода через Арциз до Ізмаїла здійснюється основне розкрадання палива.

Усе відбувається під час руху поїзда: спочатку в тепловоз на ходу закидають порожні каністри, потім їх швидко наповнюють пальним, після чого, так само на ходу, скидають уздовж залізничної гілки.

Для цього використовуються легкі пластмасові каністри ємністю 30 л, які від удару не розбиваються. У цьому задіяні всі 90 машиністів, які працюють у депо. За моїми розрахунками, щомісяця «наліво» йде 675 т пального.

З огляду на вартість ДП у дрібному гурті (нині це 24-25 грн/л), це понад 2 млн грн в місяць. Усе відбувається під контролем начальника депо, і далі в ланцюжку задіяно так званих «вивізників» – людей, які збирають каністри, скинуті з тепловоза на ходу. Саме вони відповідають за його реалізацію і здають або фермерам, або на автозаправну станцію, яка працює за містом, по 15-16 грн/л.

Цю схему розкрадання пального налагодили років 20 тому: президенти й уряди в країні змінюються, а тут все як було, так і триває. А якщо раптом знаходиться машиніст, який не хоче таким чином «економити» пальне, управа на нього одна: з машиніста швидко переведуть у слюсарі, а це відчутна різниця в зарплаті, так що люди згнітивши серце погоджуються.

Нині розкрадання пального таким чином можливе ще й тому, що в тепловозах відключили «Дельти» – системи контролю параметрів їх роботи, які працюють через супутник, а вся одержувана з їх допомогою інформація виводиться на центральний монітор у дирекції Одеської залізниці.

«Дельта» заважала, тому що ця бортова система має змогу безперервної реєстрації основних параметрів експлуатації локомотива, зокрема вона визначає показник використання палива (кг/кВт*год), вимірює і фіксує динаміку кількості палива в баку локомотива протягом зміни з дискретністю 1 л, проводить аналіз витрати палива в баку, тобто порівняння розрахункової витрати з показаннями датчика кількості палива в баку, а також веде автоматичний облік пального під час перезмінки й екіпіровки.

Це дороге обладнання свого часу було встановлено на тепловози зокрема й для того, аби запобігти розкраданню пального. Але «Дельти» відключили – не без того, що хтось на цьому добре заробив, і тепловоз, виїжджаючи з депо, працює на двох секціях (це легко можна побачити, дим з двох труб валить!), А щойно він опиняється поза межами Арциза, одну секцію двигуна відключають, і далі він рухається вже на одній. Таким чином вони економлять пальне. Але це вбиває і так старенькі тепловози – технічно одна секція не може тягнути вантаж, це для неї дуже велике навантаження. Звідси – поломки двигунів тепловозів, занадто великі витрати на їх ремонт...

Крім того, двигун відключають на спусках, що також дає змогу економити дизель. У результаті, попри те, що останнім часом було урізано норми на паливо, все одно є місце для подвигу.

Злив пального відбувається прямо на ходу – за допомогою шланга і насоса. Потім у певному місці тепловоз трохи пригальмовує, людина стає на сходинку, з секції їй подають повні каністри – і вона їх скидає на землю, де вже чекає «вивізник».

Зазвичай у кожного машиніста – свій «вивізник». Це може бути звичайний водій, який за невелику плату збирає ці каністри. Але є «вивізники», які за певну ціну викуповують це паливо, а потім далі займаються його реалізацією вже самі. Все відбувається практично в безлюдних місцях, де самі лиш ворони – там по обидва боки від залізничного полотна, в основному, поля і посадки, які його закривають.

Красти пальне примудрялися навіть тоді, коли працювали системи «Дельта»: каністри закидали в тепловоз, вони каталися упродовж усієї поїздки, і за цей час паливо в них капало через спеціальні крапельниці, які «Дельта» просто «не бачила» через те, що ДТ відбиралося дуже повільно.

Згодом це стало небезпечним, тому що каністри міг побачити будь-який перевіряючий, який зайде на проміжній станції, і вони знайшли можливість відключити систему контролю. Але в будь-якому разі все робиться так, щоб кількість пального в баках точно відповідало тому, що зазначено в документах – щоб ніяка перевірка з Києва не спіймала: все поцуплене зливається на перегонах.

Чому цього не бачить нова служба безпеки залізниці, яка оснащена відповідною апаратурою, дронами і т.д. і яка зобов'язана все це діло фіксувати, як на мене, дуже велике питання. Виходом може стати установка в баки тепловозів рівнемірів або, наприклад, забарвлення дизеля якоюсь речовиною чорного кольору, тобто, шляхом псування його товарного вигляду.

Цю схему в упор не бачить не тільки служба безпеки залізниці, а й безліч інших служб, яким за службовим обов'язком належить бачити все це і припиняти».

***

Від редакції: оскільки наш співрозмовник – незнайома нам людина, перед публікацією ми показали цю розповідь професійному залізничнику. Він поставив під сумнів деякі аспекти, але погодився з багатьма з перерахованих хитрощів, до яких вдаються машиністи. За його словами, ці обсяги не такі великі, часто обмежуються власними потребами машиністів. Основні ж розкрадання відбуваються на рівні сховищ і депо.

Загалом проблема залишається актуальною, про що свідчать регулярні сигнали. Один з останніх – про крадіжку дизпального співробітниками Рівненської філії Львівської залізниці, яку розкрили правоохоронці.