Експерт прокоментував «ідею» держрегулювання цін на пальне

Уряд не має підстав і змоги для запровадження прямого регулювання цін на нафтопродукти за аналогією з ринком природного газу. Таку думку на своїй сторінці в Facebоok висловив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

«Ринок повниться чутками, що в Кабміні вже «багатіють думкою» про держрегулювання за аналогією з ринком природного газу. Там теж закупівля імпорту в січні була по 10 грн за куб, та прокотило ж 6,99! Ось тільки проблема в тому, що на паливному ринку немає свого НАКу з газом по 3 грн за куб обсягом, достатнім для всього побутового споживання, і літніх запасів немає за такою ж ціною», – повідомив експерт.

Він підкреслив, що 85% обсягу в сумарному балансі українського ринку нафти, бензину й дизельного пального складає імпортний ресурс.

Також, за словами експерта, держава може зіткнутися з великою кількістю позовів на компенсацію збитків від держрегулювання.

За словами С. Куюна, про держрегулювання цін на пальне чиновники заговорили після реакції українських мереж АЗС на зростання світових цін на нафту і нафтопродукти, яке спостерігається ще з осені минулого року.

«Світові ціни на нафту за 4 місяці зросли на 81%, на нафтопродукти – на 76%. Гуртові ціни в Україні за цей же період додали 30-34%. В середньому по країнах Євросоюзу зростання роздрібних цін склало 28-33% (в Бундесі дизель на 50% здорожчав, а ціни на українських АЗС збільшилися на 17-18%)», – пише він.

За його словами, зростання цін на українських АЗС триватиме. При цьому потенціал цього зростання на сьогоднішній день становить ще близько 1,25-1,7 грн/л.

«А потім залишиться лише сподіватися, що нафта не буде повзти далі (а повзти буде: ОПЕК з Росією, Казахстаном та іншими неОПЕКами минулого тижня пролонгували обмеження видобутку, всупереч очікуванням)», – каже експерт.

Попри це, за словами С. Куюна, прем'єр-міністр Денис Шмигаль і міністр економіки Ігор Петрашко вже другий тиждень закликають власників автозаправних мереж перейти до зниження цін.

«Уже відбулися «профілактичні» зустрічі в АМКУ. Розпорядження про нові перевірки, спрямовані на боротьбу з нелегальним ринком (хлопці, це ж вам самим потрібно, передусім для поповнення бюджету і залучення інвестицій!!!). Мало того, повинен вас, панове міністри, розстроїти: в разі успішної боротьби з тіньовим ринком ціни навіть підростуть, адже в них з'явиться податкова складова», – резюмував він.

Раніше повідомлялося, що в Україні спостерігається стрімке розширення тіньового ринку нафтопродуктів, що проявляється як у зростаючих обсягах виробництва на міні-НПЗ, так і в поновленні діяльності нелегальних заправних станцій.

Консалтингова група «А-95» оцінює сукупні втрати бюджету від діяльності нелегального сегмента паливного ринку за 9 місяців 2020 р. в суму від 9 до 15 млрд грн. При цьому найбільша частка нелегальної реалізації палива була властива скрапленому газу – 35% (524 тис. т) і дизельному пальному – 19% (1 млн. т).

Згідно з дослідженням «А-95», в 2020 р. в Україні працювало 24 підприємства з виробництва пального з місячним обсягом перероблення 30-35 тис. т. Вони виробляли товарні нафтопродукти класів Євро-3 і Євро-4, але щоб уникнути сплати акцизного збору, маркували свою продукцію як розчинники, сольвенти, абсорбенти, легку фракцію, лігроїново-газойлеву фракцію та інші безакцизні позиції.

У січні 2021 р. стало відомо про потужний канал постачань в Україну безакцизних компонентів для виробництва моторних палив на основі МТБЕ і метанолу як розчинників (код 3814009090). Одержувачами цієї продукції стали роздрібні мережі або міні-НПЗ: група «БРСМ-Нафта» (2,51 тис. т) і харківська компанія «Пром Хім» (2,38 тис. т), що відправляє частину ввезених розчинників на міні-НПЗ в Мерефі (Харківська область), де закуповує паливо мережа Motto. Серед імпортерів розчинників також слід виділити ТОВ «Термінал», яке в січні ввезло 190 т.