Як «Орел» підрізав крила ринку

Україна вже добре знає про парламентські вибори у Польщі, які призвели до напруженості у відносинах через заборону на імпорт української аграрної продукції навіть попри позицію Єврокомісії. Менш відомими, але дуже показовим боком передвиборчої лихоманки й популізму у Польщі є ситуація на паливному ринку, який із липня безперервно транслює сигнали SOS. Напівдержавний концерн і державний монополіст Orlen, що перебуває під впливом уряду, у червні фактично заморозив оптові й роздрібні ціни на пальне в умовах невпинного зростання світових цін. Це вже призвело до збитків приватних операторів і загрожує паливною кризою, оскільки трейдери скоротили імпорт до мінімуму. Схоже, на наших очах руйнується черговий міф про вільний конкурентний ринок Європи.

На початку осені котирування дизельного палива в Північно-Західній Європі вперше в цьому році стали чотиризначними. 8 вересня ціни сягнули $1 000/т. Проте це ніяк не відобразилося на польському ринку. Навпаки, протягом останніх двох тижнів офіційна гуртова ціна на дизельне пальне Orlen зменшилася на 272 зл/м3 ($0,065/л). Це важко уявити, але з 9 вересня оптова ціна на дизель від польського гіганта стала меншою за зовнішнє котирування. Достатньо сказати, що протягом січня-липня цей прайс був вищим на $255-327/т.

Учасники польського паливного ринку в один голос називають причину таких неймовірних і нелогічних подій: у середині жовтня у Польщі відбудуться парламентські вибори, а правляча партія «Право і справедливість» використовує державного монополіста для утримання стабільно низьких цін на пальне у розрахунку на додаткові голоси.

По різні боки базової ціни

Базовий прайс, який Orlen публікує на своєму веб-сайті, зазвичай служить бенчмарком на оптовому ринку країни. Саме навколо нього будується ціноутворення. До липня ситуація була повністю ринковою, приватні компанії купляли як в Orlen, так і за імпортом. З травня державний концерн фактично зафіксував базову ціну, тоді як світові ціни почали впевнене зростання.

У другій половині липня цінова формула «Orlen мінус знижка» перестала укладатися в бізнес-моделі приватних оптовиків, оскільки собівартість імпорту стала вищою за бенчмарк. Ситуація змінилась докорінно, віднині «приватники» були змушені ставити премію до прайсу Orlen. Зі слів опитаних трейдерів, такі зміни споживачі зустріли з обуренням, звинувативши постачальників у наживі, бо державна компанія начебто пропонує пальне дешевше.

Водночас сам Orlen продовжив продавати дизпальне зі знижками, хоча й зменшив дисконт до базового прайсу. Але у будь-якому разі ця пропозиція була і є найнижчою, як наслідок, концерн прогнозовано «висох» і став лімітувати обсяги реалізації.

«Яка різниця, яку ціну зазначено на сайті, якщо більшість замовлень скасовується», — каже представник польської мережі АЗС.

Своєю чергою приватні постачальники вже заявили про скорочення імпорту через складну кон’юнктуру внутрішнього ринку.

«Досі ми ніколи не стикалися з такою ситуацією на паливному ринку. Ціни на нафту ростуть, а ціни в Польщі падають. Тому імпортувати цю сировину стало невигідно. Ми зосереджуємось на прибуткових частинах цього бізнесу, наприклад, на експорті чи виконанні внутрішніх контрактів на основі котирувань Platts. Ми раді, що наш бізнес диверсифікований і прибутковий в інших основних бізнес-напрямах, зокрема в асфальтному бізнесі, LPG, природному газі, інфраструктурі, логістиці й АЗС», — заявив найбільший приватний трейдер Польщі холдинг UNIMOT.

Трейдери були змушені пробувати компенсувати збитки в опті, пропонуючи ринкові ціни, або шукати щастя на експортних напрямках. Звернемо увагу, що саме влітку той же UNIMOT вийшов на внутрішній ринок України. Швидше за все, компанія планувала це раніше, але ситуація у Польщі вочевидь прискорила це рішення. За наявними даними, до українського ринку приглядається ще мінімум два польських трейдери.

«Зараз нам вигідніше продати пальне в Україну й заробити $5/т, ніж реалізувати його в нуль або в мінус у Польщі», — бідкався польський трейдер на початку липня, коли різниця між офіційною ціною Orlen і європейськими котируваннями була ще у позитивній зоні.

Голі пістолети

Але контрольним пострілом стала заморозка Orlen – найбільшим гравцем роздрібного ринку – ціни на пістолеті.

За даними Польської організації нафтової промисловості та торгівлі (POPiHN), через 7 900 АЗС, які належать 42 операторам, продається 83-85% всього дизпального в країні. У 2021-2022 рр. рітейлери отримували в середньому 0,06-0,07 зл/л ($0,015-0,017/л) чистої маржі на дизелі. Але зараз власники мереж АЗС не мають ані прибутків, ані уяви, коли ситуація покращиться.

Протягом перших п’яти місяців цього року справи йшли непогано. У травні середня маржа продажів дизпального на АЗС досягла нечуваних 0,26 зл/л. Розплата прийшла влітку. Приблизно з середини липня маржа на АЗС почала валитися у від’ємну зону, виправити ситуацію не допомагали навіть «ін’єкції» дешевого дизпального від Orlen.

Та й навіть теоретично державний концерн був не в змозі прогодувати всі польські заправки. На третій квартал у Польщі зазвичай припадає пік споживання, в цей період роздрібна реалізація тільки дизпального складає 1,6-1,7 млн куб. м щомісяця. Тоді як на польських НПЗ виробляється в середньому 1,5 млн куб. м дизелю на місяць. Інакше кажучи, частина роздробу й повністю оптовий сегмент має закриватись за рахунок коштовного імпорту. Як наслідок, у серпні середня маржа продажів дизпального на колонках впала до -0,2 зл/л (-$0,05/л).

Якщо помножити збитки на обсяги, сумарні втрати польських АЗС у серпні склали 330 млн злотих ($81 млн), при цьому левова частина втрат лягла на незалежних операторів, які були змушені добирати пальне за ринковими цінами. Серпень — поки перший збитковий місяць для ритейлерів, але враховуючи поточну цінову кон’юнктуру, можна стверджувати, що це тільки початок темної смуги.

Місцеві трейдери вважають, що польському ринку загрожує паливна криза. Orlen забезпечує лише 60% внутрішніх продажів, а незалежним трейдерам невигідно привозити решту 40%.

Учасники ринку вважають, що в умовах високих світових котирувань нафти й нафтопродуктів державний концерн буде намагатися стримувати ціни на гуртовому і роздрібному ринку дизельного палива до кінця року.

«Держава продавлює свої інтереси всупереч ринку і фактично вбиває приватний бізнес. Може, це вже повернення до комунізму?!» — ставить питання один із польських трейдерів.