У початок
Шлях до майбутнього: чи готові дороги до електромобілів?

Шлях до майбутнього: чи готові дороги до електромобілів?

Спецпроєкт

З кожним роком популярність електромобілів беззаперечно зростає. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у 2022 році світові продажі електромобілів перевищили 10 мільйонів одиниць, що становить 14% від загального обсягу ринку. Порівняно з 4% у 2020 році, за останні три роки частка збільшилася більш ніж утричі й наразі продовжує зростати. Ці цифри, безсумнівно, підкреслюють щоразу вищий попит на інфраструктуру для електромобілів, особливо – надійні й доступні варіанти зарядки. Завдяки створенню зручних умов для електричної мобільності світова спільнота зможе не лише задовольнити потреби водіїв, які вже встигли придбати електромобілі, але й переконати тих, хто користується автомобілями з двигунами внутрішнього згоряння, зробити перехід.

Чи готовий світ до вирішення цього інфраструктурного виклику? Елізабет Коннеллі, транспортна аналітикиня Міжнародного енергетичного агентства, Люсі Маттера, генеральна секретарка ChargeUp Europe, Інгрід Мальмгрен, директорка з питань політики Plug In America, й Іштван Капітані, виконавчий віцепрезидент Shell з питань мобільності, поділилися своїми думками в одному з останніх випусків Shell Energy Podcast.

Домашня vs громадська зарядка

Одним із ключових аспектів, який слід враховувати, кажучи про глобальні перспективи розвитку інфраструктури для електромобілів, є нинішній дисбаланс між кількістю зарядних станцій, встановлених у житлових приміщеннях, і тими, що доступні для громадського користування, на користь перших.

«Якщо поглянути на картину сьогодні, то у світі налічується близько 17 мільйонів домашніх зарядних пристроїв для електромобілів, на противагу 3 мільйонам громадських зарядних станцій», — підкреслює Елізабет Коннеллі, транспортна аналітикиня Міжнародного енергетичного агентства.

З одного боку, це пояснюється економічною вигідністю підзарядки вдома, яка зазвичай у три-чотири рази дешевша за кіловат-годину порівняно з громадськими зарядками. З іншого боку, доступність заряджання для осіб, які не мають доступу до домашніх зарядних станцій – зокрема тих, що проживають у густонаселених містах і багатоквартирних будинках, – є дедалі більшим викликом для муніципальної влади.

Гострота проблеми суттєво варіюється залежно від частини світу. Наприклад, у США близько 80% власників електромобілів живуть в односімейних приватних будинках, тому їм легко заряджатися в себе вдома. У той час як для Європи, де 44% водіїв електрокарів не мають приватних зарядних пристроїв, і Китаю, де лише половина зарядок відбувається вдома, питання є більш актуальним. 

Тому, оцінюючи поточну ситуацію і плануючи майбутні кроки з розвитку інфраструктури електрозарядок, важливо враховувати соціально-демографічні характеристики конкретного регіону. Однак проблема нерівності вже існує, і поки електромобілі стають глобальним способом пересування, експерти погоджуються, що як державний, так і приватний сектори повинні якнайшвидше її розв'язати. Добре налагоджена система громадської зарядки також зменшить глибоко вкорінені суспільні занепокоєння, пов'язані з так званою «тривогою дальності» – можливістю досягти бажаного пробігу або кілометражу під час поїздки.

Що вже зроблено

Європейський Союз уже зробив значні кроки для формування майбутнього екологічно чистих транспортних засобів і приведення інфраструктури у відповідність до високого суспільного попиту. Так, у липні 2023 року було прийнято Регламент щодо розгортання інфраструктури альтернативних видів палива (AFIR). Він встановлює обов'язкові цілі щодо розгортання інфраструктури електрозарядок, що стосуються як її потужності, так і розташування. Наприклад, для кожного зареєстрованого електромобіля має бути передбачено громадський зарядний пристрій потужністю 1,3 кВт. Це, зі слів законотворців, допоможе нарощувати кількість зарядної інфраструктури такими ж темпами, як зростає кількість електротранспорту на дорогах. Крім того, AFIR покликаний забезпечити достатню кількість зарядної інфраструктури на розумній відстані, зокрема вздовж основних транспортних коридорів і вузлів ЄС. З цією метою, починаючи з 2025 року, на кожних 60 км вздовж транс'європейської транспортної мережі (TEN-T) має бути встановлено зарядні станції для легкових і великовантажних електромобілів.

«У Франції ви маєте право на заряджання. По суті, мешканець будинку може подати запит на встановлення зарядної станції у цьому приміщенні. Ви також можете прописати певні вимоги до електрифікації будівель, які реконструюються, щоб після заселення не витрачати цілий статок на здобуття можливості заряджати свою автівку вдома», — пояснює Люсі Маттера, генеральна секретарка Асоціації інфраструктурної індустрії ChargeUp Europe.

Коли державна політика екологізації доріг працює, приватному сектору також стає легше долучатися до розвитку необхідної інфраструктури. Наприклад, у Німеччині компанія Shell об’єдналася з REWE, одним із провідних німецьких ритейлерів продуктів харчування, щоб запропонувати клієнтам мережі рішення для швидкої зарядки електромобілів. Для цього біля магазинів REWE було встановлено зарядні станції Shell Recharge. У майбутньому компанія планує охопити 400 супермаркетів мережі.

Загалом, як зазначила Елізабет Коннеллі, «директивні органи відіграють важливу роль у стимулюванні бізнесу до розгортання зарядної інфраструктури та інвестування в її різні види». Комплексний підхід тут має включати не лише показники кількості зарядних пристроїв, але й політику, спрямовану на підвищення попиту на громадські зарядки, а також забезпечення доступності зарядних пристроїв там, де це необхідно.

Водночас ще багато чого належить зробити попереду. Експерти сходяться на думці, що державний і приватний сектори повинні краще співпрацювати для підвищення пропускної здатності мереж та електрифікації. Іштван Капітані, виконавчий віцепрезидент Shell з питань мобільності, каже, що Shell має понад 150 тис. зарядних пристроїв для електромобілів у 30 країнах, але сотні з них досі не можуть бути підключені через брак потужностей електромереж у цьому регіоні. «У деяких випадках ми чекаємо від 18 місяців до двох років, бо розвиток електромережі дуже відстає», – зазначає Іштван, додаючи, що це відбувається майже в кожній країні.

Зі слів експерта, не менш важливим елементом підготовки доріг до експансії електромобілів є модернізація електромереж, яка зробить виробництво електроенергії більш «зеленим». Тож, зі свого боку, бізнес має більше інвестувати у відновлювану енергетику й працювати над досягненням мети переходу до нульового рівня викидів.

Інноваційні рішення попереду

Проблема розгортання достатньої зарядної інфраструктури актуальна не лише для легкових автомобілів, але й для сегмента важких вантажних транспортних засобів – вантажівок або навіть середніх авто для доставок. І тут питання вимагає пошуку нових інноваційних рішень. Одне з таких можливих рішень – електричні дорожні системи, вважає Елізабет Коннеллі. На відміну від традиційних кабельних зарядних станцій, такі системи забезпечують живлення через бездротову індуктивну зарядку, вбудовану в дорогу, або через кабельні мережі, подібні до тих, що використовуються в тролейбусах. Ці рішення дадуть змогу розподілити попит на електроенергію по всьому шляху проходження важких електромобілів, збільшуючи їхній запас ходу без необхідності використання мегаватних зарядних пристроїв.

Експерти також вбачають значні перспективи у спільних поїздках і спільному користуванні автомобілями (каршерингу). Вони підкреслюють, що інновації починаються з кожної людини, тому найменше, але не останнє, що кожен може зробити, – це частіше пересідати на громадський транспорт, тим самим сприяючи зменшенню навантаження на електроенергію.

Загалом прогнози на 2050 рік виглядають дуже оптимістично. На той час електромобілі, як у сегменті легкових автомобілів, так і вантажівок, відіграватимуть важливу роль у системі мобільності. Інгрід Мальмгрен припускає, що в майбутньому люди, які їздитимуть на електромобілях, матимуть можливість дістатися до зарядних станцій з тією ж легкістю, з якою кожен може заправлятися на традиційних бензоколонках сьогодні.

Як щодо українських доріг?

В Україні попит на електромобілі також стабільно зростає. За даними Асоціації українських автовиробників «Укравтопром», загалом з початку 2023 року в Україні було зареєстровано 24 200 електромобілів, що в 2,7 раза більше, ніж за відповідний період минулого року. Більш того, лише у вересні 2023 року ринок електромобілів зріс на 12% порівняно з попереднім місяцем.

Що стосується розвитку інфраструктури для електромобілів, то кількість зарядних пунктів сягає приблизно 10 000. Однак переважну більшість із них зосереджено в містах-мільйонниках, що потенційно створює проблему для водіїв, які подорожують на електромобілях на великі відстані. Хоча зарядних станцій по всій країні поки що недостатньо, той факт, що бізнес починає збільшувати їхню кількість, дає надію на подальші позитивні зміни. Компанія Shell – один із таких прикладів. Наразі 14% АЗС мережі в різних регіонах України обладнано зарядними модулями для електромобілів.

Джерела світлин: депозитарій компанії Shell

Друкувати

Коментарі

Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі

Увійти