Рік після арешту: чи вдалося зупинити «сірі схеми» на Кіровоградщині?

Рік тому enkorr писав про успішну операцію кропивницьких податківців і правоохоронців, які задокументували схему реалізації нафтопродуктів як розчинників, що вироблялися на міні-НПЗ Кіровоградської нафтової компанії (КНК). Однак судова тяганина, суперечності в законодавстві й реорганізація державних структур уповільнюють процес притягнення до відповідальності організаторів цієї схеми.

Дмитро Сінченко, спеціально для enkorr

Торік співробітники Державної фіскальної служби (ДФС) спільно з обласною прокуратурою і співробітниками СБУ спіймали на умисному ухиленні від сплати акцизного податку в особливо великих обсягах ТОВ «Кіровоградська нафтова компанія». На думку слідства, підприємство, маючи ліцензію на виготовлення автомобільного пального, протягом 2019-2020 років офіційно і законно не виробило жодного літра пального.

Виготовляли «розчинники»

Водночас, використовуючи виробничі потужності, на ньому підпільно і без обліку виготовляли підакцизні товари – бензин і дизельне пальне. Але продавали їх як розчинники й інші безакцизні компоненти, «забуваючи» сплачувати в держбюджет близько 4 млн грн щомісяця. Зокрема за період з грудня 2019-го по січень 2020 року бюджет недоотримав акцизного податку на загальну суму майже 8,4 млн грн.

«Група з двох осіб займалась незаконним виготовленням нафтопродуктів – дизельного пального і бензину марки Євро-3, реалізацію якого заборонено з 2017 року. Вони продавали його як розчинник і якусь вуглеводневу суміш. Це відбувалося в дуже великих обсягах», – розповідає в.о. начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області Матвій Щербина.

Пальне йшло зазвичай в інші області, причому досить далеко, наприклад, у Чернівецьку.

«У них є своя клієнтура, це ті, хто, як правило, використовує радянську техніку або техніку до 2000-х років. Тобто, вони розуміли, кому можна збувати, кому – ні. Там зазвичай не заправляються круті машини, частіше місцеві жителі й аграрії. Старим двигунам однаково, на якому пальному працювати», – пояснює заступник начальника головного управління, начальник слідчого управління ДФС у Кіровоградській області Андрій Баркар.

Після того, як вдалося задокументувати схему і зібрати необхідні докази, на підприємстві відбулись обшуки, вилучення й арешти. Всі експертизи згодом підтвердили підозри, що підприємство виготовляло світлі нафтопродукти – 92-й бензин і дизпальне, які відповідають екологічним нормам Євро 3.

Проблеми розпочались у суді. Так, судді не тільки відмовляли у накладенні арешту, а й повертали ці суміші власникам. Куди воно поділось потім, можна тільки здогадуватись.

Що змінилося за рік

4 серпня 2021 року кримінальне провадження за ч.1 ст.204 Кримінального кодексу України щодо 2 осіб, один із яких – керівник відділу КНК, було спрямовано до суду.  

«Рішення поки немає, провадження ще розглядається. І, як на мене, розглядатиметься воно ще довго, оскільки підозрювані особи навмисне затягували і досудове розслідування, і тривалий час знайомились зі справою», – каже Андрій Баркар.

Чи продовжує зараз незаконну діяльність підприємство, сказати важко.

«Можливо, підпільно продовжує, бо під час розслідування справи там було накладено арешт, усе заблокували, вони не могли нічого виробляти й відвантажувати, їх вхід і вихід, мається на увазі за накладними, контролювався. Тобто, видно було, що відвантажується, що не відвантажується. Потім з усього того неякісного нафтопродукту, рух якого цим арештом було заблоковано, вони через суд домоглися зняття арешту», – згадує Матвій Щербина.

Перша інстанція спочатку дала змогу податківцям накласти арешт, потім скасувала своє рішення. Апеляцію ДФС виграла, однак перша інстанція знову, попри рішення апеляції, змінюючи формулювання, таки дала підприємству змогу забрати заарештоване пальне. «При цьому вони зробили це поспішно, ще до рішення суду, тобто, по суті, вкрали, – уточнює Андрій Баркар. – Але систему вони звільнили, а її ж потрібно чимось наповнювати, отже, вони щось усе-таки виробляли. Потім у них виникли проблеми з постачанням: постачальники сировини, сказавши, що довкола них багато гамору, просто припинили постачання».

Після зняття арешту весь товар КНК встигла десь реалізували.

«Вони обіцяли, що припинять цю діяльність, та ці обіцянки лунали щороку, просто досі ніхто їм нічого не міг зробити взагалі. Там же специфіка яка? Там усі місцеві жителі працюють на цьому підприємстві. Там фізично нічого зробити неможливо. Коли ми зайшли, вже за годину, грубо кажучи, кожен двір вигнав свою таратайку і перекрив дорогу, чим у принципі просто було заблоковано подальший рух», – пояснив свою думку очільник кіровоградських податківців.

Сьогодні підприємство справді продовжує свою роботу – у дворі стоять бензовози, територією заводу постійно ходять працівники, відбувається рух. Проте що саме там виробляють, визначити не вдалося. У КНК від спілкування і будь-яких коментарів для enkorr відмовились.

Чому це вдалося лише у Кропивницькому

За оцінками enkorr, в Україні з різною інтенсивністю працює близько 25 міні-НПЗ. Не викликає сумнівів, що «кіровоградська» проблематика властива всім, оскільки жоден із них не в змозі випускати пальне стандартів Євро 5. Чому довести справу до суду вдалося саме на Кропивниччині?

«Бо ми захотіли і зробили. Кіровоградська область – не єдина, де діють такі підприємства. У нас ще одне було у Голованівську – три чоловіка пішли під суд, організована група. Сам факт, що це зроблено, вже добре, цього ніхто навіть не очікував, особливо КНК. Раніше на них щороку хтось «нападав», але все закінчувалось статтями у ЗМІ про якісь «рейдерські захоплення» і «злочинні дії» з боку правоохоронців, далі справа не рухалась», – згадує Матвій Щербина.

А щоб припиняти схожу діяльність в інших регіонах, найголовніше – це бажання. Проте цим ніхто не хоче займатись, бо документування і процес доведення умислу виготовлення підакцизної продукції з метою реалізації – дуже складний. Підприємства зачинено. Відвантаження за документами – не відноситься до паливно-мастильних матеріалів, які використовуються для заправки автомобілів споживачів.

«Пов’язати всіх цих осіб між собою – найскладніше. Мовляв, ми їм дали цей товар для виготовлення фарб, а вони чогось повезли його на заправку. Ми ж не знали, що на цьому паливі ще й машини можуть їздити. Вони постійно кодування змінюють – як тільки в закон вносять зміни про те, що такий товар належить до підакцизної продукції, вони одразу змінюють кодування. Виходом тут було б прописати, що все, що можна використовувати у роботі техніки, відноситься до підакцизної групи», – переконаний посадовець.

Розгляд у суді від податківців і правоохоронців не залежить: їхня справа – провести слідство і надати докази, оголосити підозру і звинувачення. А система правосуддя – це вже окрема історія.

Потрібні зміни у Податковий кодекс

Кожен товар, за класифікатором (УКТ ЗЕД), має свій код, частина з них, згідно з Податковим кодексом, відноситься до акцизної групи. Серед них – і дизельне пальне. Відтак за нього треба оформити дозвіл на торгівлю нафтопродуктами і сплатити акцизний податок. А якщо назвати свій продукт, скажімо, розчинником лише тому, що за формулою не всі показники збігаються з ДСТУ або дописується якийсь інгредієнт, якого не має бути в ДП, то платити акциз не треба.

Щоб цього уникнути, на думку податківців, треба визначати пальне як наркотичні речовини, за хімічним складом, а не за кодуванням. Але такий алгоритм на законодавчому рівні має впровадити Верховна Рада, внісши зміни до Податкового кодексу.

«Якщо не дати кінцевому реалізатору реалізовувати цю лабуду – не важливо, як її назвати, не буде сенсу її виробляти. Ми маємо розуміти, що все це пов’язано в єдину систему – гуртовик і є бенефіціаром від роздрібної реалізації. Вони не працюють самостійно. Посередники – майже нічим не ризикують, лише товаром і, можливо, автомобілем. У кінцевого ж реалізатора є активи у вигляді заправки, ліцензії на неї, тобто вони нікуди не подінуться, вони не зможуть заправку зачинити й піти геть. Тож якщо бенефіціари розумітимуть, що відповідальність буде перекладено на активи, то вони розумітимуть, що немає сенсу ризикувати, продаючи такий «товар», – резюмує Матвій Щербина.