Експерт виступив проти ініціативи «Голосу» щодо продовження мораторію на перевірки

Продовження мораторію на перевірки бізнесу фіскальними і правоохоронними органами, який було введено на період карантину, призведе до збільшення існуючої проблеми нелегальної реалізації пального і виробництва фальсифікату. Таку думку на своїй сторінці в Facebook висловив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

«Паливний ринок заливає бодяга: міні-НПЗ шарашать на повну потужність, безакцизні октанозбільшуючі розчинники почали імпортувати ешелонами, нелегальні АЗС повилазили під кожним парканом – і все це зокрема й через неможливість провести виїзні податкові перевірки», – прокоментував експерт ініціативу політичний партії «Голос» щодо продовження мораторію на перевірки.

Якщо і продовжувати мораторій, каже С.Куюн, то за винятком випадків, пов'язаних із підакцизними товарами.

«На паливному ринку реальна біда. Рахунок несплачених акцизів, ПДВ і податку на прибуток пішов на мільярди», – підкреслив він.

За оцінками експертів «А-95», сукупні втрати бюджету від діяльності нелегального сегмента паливного ринку за 9 місяців 2020 р. в Україні становлять від 9 до 15 млрд грн. При цьому найбільша частка нелегальної реалізації палива була властива скрапленому газу – 35% (524 тис. т) і дизельному пальному – 19% (1 млн. т).

Крім того, згідно з дослідженням «А-95», у 2020 році в Україні працювало 24 підприємства з виробництва пального з місячним обсягом перероблення 30-35 тис. т. Вони виробляли товарні нафтопродукти класів Євро-3 і Євро-4, але щоб уникнути сплати акцизного збору, маркували свою продукцію як розчинники, сольвенти, абсорбенти, легку фракцію, лігроїново-газойлеву фракцію та інші безакцизні позиції.

Так, у січні 2021 року в Україну було імпортовано 7,97 тис. т розчинників за кодом 3814009090. Найбільшим постачальником з обсягом 2,38 тис. т стала харківська компанія «Пром Хім», яка імпортує продукцію російських компаній «Кемікал Синтез Трейд» і «Уралхімсинтез». Другий рядок у січневому рейтингу імпортерів розчинників посідає компанія «Катма Груп» з орбіти мережі «БРСМ-Нафта» – 1,62 тис. т з Білорусі. Серед імпортерів розчинників також необхідно виокремити ТОВ «Термінал», яке в січні ввезло 190 т.

«Ми оцінюємо обсяг виробництва безакцизного бензину міні-заводами в 30 тис. т на місяць, в окремі місяці він досягає 20% ринку. Збитки держбюджету досягають 4 млрд грн на рік. Уряд має терміново вжити заходів щодо нейтралізації міні-НПЗ», – відзначали в «А-95».

Як повідомляв enkorr, 3 лютого Кабінет міністрів розблокував призупинені на час карантину перевірки, розпочаті на момент введення мораторію на перевірки – 18 березня 2020 року, а також дозволив контролюючим органам проводити низку інших перевірок відповідно до закону про держбюджет на 2020 рік.

Тим часом, профільні експерти закликали уряд розширити перелік перевірок і терміново зняти мораторій на всі їх види, що дасть змогу контролюючим органам ефективно боротися з нелегальними схемами на паливному ринку.

«Постанова КМУ про зняття мораторію на окремі види перевірок контролюючих органів, які було заблоковано на час карантину, не знімає мораторію на всі види документальних перевірок, які податковим органам потрібно проводити для комплексної боротьби з тіньовими схемами на нафтогазовому ринку», – заявляла раніше Неля Привалова, президент Нафтогазової асоціації України (НАУ).

Верховна Рада запровадила мораторій на проведення податкових перевірок 18 березня 2020 року через введення в Україні жорсткого локдауну. Відтоді парламентарії продовжували його кілька разів, проте змінами в закон про держбюджет на 2020 рік від 17 вересня передбачили обмеження такого мораторію.