Звідки в Україну їде LPG

На зміну східному і північному напрямкам постачань LPG в Україну 2022 року домінування перейшло до західного й південного кордонів країни. Втім, розвернувшись 2022 року на 180 градусів, потоки постачання автогазу в Україну не припиняють трансформуватися. Логістичні й політичні аспекти, ціни й трейдерські хитрощі карбують географічну структуру імпорту, в якій усе більше успіхів демонструє південний напрямок. В огляді enkorr – зріз статистики імпортних постачань за 7 місяців 2024 року.

Загальний імпорт скрапленого газу в Україну в січні-липні 2024 року становив 507,4 тис. т. Це на 5% менше, ніж за аналогічний період 2023-го і приблизно відображає тенденції споживання в країні.

Головною тенденцією зміни імпортних потоків стало зниження імпорту через західний кордон і збільшення постачань через південний. Якщо 2023 року дві третини газу їхало саме з заходу, то 2024-го – лише 60%, решта – з півдня.

Втрата позицій заходом стала логічним наслідком майже п’ятимісячного блокування польських прикордонних пунктів спочатку перевізниками, а потім фермерами. Та святе місце порожнім не залишилося.

«Тоді ціни на півдні +/- зрівнялися з західними котируваннями, що і дало ґрунт для зростання постачань Дунаєм», — зазначив один із трейдерів з цього напрямку.

Раніше розкачатися румунським терміналам у холодну пору року заважала висока ціна на морський ресурс на тлі стабільно дешевого газу підозрілого походження в Польщі й країнах Балтії. Та польські протестувальники допомогли.

А влітку морські котирування традиційно знижуються, й навіть після розблокування польського кордону повернути клієнта з півдня західним постачальникам все важче. Крім того, Чорне й Середземне моря міцно залиті дешевим російським LPG, який так чи інакше тягне середні ціни донизу. Влітку сигнали про наявність на Дунаї газу з ознаками російського походження стали лунати частіше. Можливо, це пов’язано з загостренням конкуренції на південному напрямку, хоча виключати правдивість інформації не доводиться – радянський LPG досі поза ембарго в ЄС, а чіткої системи контролю за походженням, на жаль, так і немає.

Основними гравцями на західному і південному кордоні лишаються відповідно Польща й Румунія. За 7 місяців 2024 року на імпорт із цих країн припадало 63%, з яких на Польщу — 30%, на Румунію — 32%. Торік вела Польща з величезним відривом: 47% проти 18%.

Під тиском росгазу

Успіх польського напрямку в Україні зрозумілий: до серпня 2024 року країна була перелита дешевим російським газом, якому українська держава досі не може протиставити нічого конкретного. Зокрема сплеск постачань у січні-березні було обумовлено тим, що польські провайдери росгазу знайшли методи обходу вимог Енергомитниці Україні.

У березні українські органи запровадили нові бар’єри (стали вимагати сертифікат походження сировини). Це дало свої плоди, але лише частково: імпорті з Сокулки й Наревки звівся до нуля, а от Білосток і Вулька-Добринська, що так само приймають ешелони газу з рф, продовжили відправляти в Україну ресурс за втратними цінами, у яких немає адекватних пояснень. І конкурентів майже немає. Зрештою палиці з коліс витягнули й Barter з BaltykGaz, які частково відновили постачання з власних терміналів у Сокулці й Наревці.

«Спочатку Barter пропонував тільки пропан, а ось щодо бутану чесно казав, що немає необхідних документів. Зараз (липень — ek) уже пропонує суміш, але ціна вища за середню», — розповів один із трейдерів з центрального регіону.

За підсумками 7 місяців 2024-го значно зменшилися постачання скрапленого газу з Малашевичів (-72%, до 10 тис. т) і Славкува (-91%, до 0,2 тис. т). Також на 34% знизилося відвантаження ресурсу з термінала Unimot у Пйотрику-Трибунальському, до 7,9 тис. т.  Вищезазначені — Сокулка, Вулька-Добринська, Наревка, Білосток — втратили 52%, 15%, 66% і 35% імпорту відповідно.

А у квітні «вистрілила» Литва. Імпорт із балтійської країни зріс на 54% порівняно з березнем, до 11,5 тис. т. А в червні імпорт із цього напрямку досяг 20,1 тис. т, що є історичним максимумом, починаючи з 2019 року. «Основною привабливістю литовському газу була його ціна, яка конкурувала з дешевим російським пальним із Польщі. Коли «лавочку» з Польщі прикрили, попит на орленівський газ зріс на очах», — зазначив один з імпортерів. Утім, на Orlen припадає менше половини литовського експорту скрапленого газу в Україну, решта має походження ЄС, і повністю зрозуміло, звідки взялася.

Відомий «виробник» LPG – Латвія – 2024 року позиції здала у травні. Саме тоді, коли Енергомитниця почала витребовувати сертифікат про походження продукту.

На радарі західного напрямку постачань LPG в Україну стабільно відблискує Угорщина. Частина обсягів припадає на MOL. Компанія регулярно викидає в ринок обсяги некондиційного ресурсу, так звані offspec, що здебільшого характеризується суттєво підвищеним вмістом сірки. Цьому продукту навіть у нафтохімії не завжди є місце, а в Україні знаходять. Проте далеко не всі імпортери заморочуються перероблюванням offspec і доведенням його до стану автогазу. Нерідко з постачаннями угорського міксу збігалися хвилі виходу з ладу ГБО.

Стабільно маячить на мапі постачань Німеччина. Як і з бензином, трейдери зазначають безпрецедентну якість німецького газу. Постачання почалися в червні 2023-го і за другу половину року становили близько 1,3 тис. т/міс. Цього року цей показник зріс до 2,2 тис. т.

Працьовитий південь

Стрибок постачань LPG з Румунії припав на березень, коли українські трейдери вже починали закупку в очікуванні (марному, як з’ясувалося) активізації продажів автогазу. Тоді південні трейдери залучили всі види транспорту, імпортувавши трохи більш як 29 тис. т газу, що на 71% більше, ніж в лютому.

Основні рушійні сили півдня – моряки. Найбільші обсяги було імпортовано компаніями «Вігазтрейд» і «БРСМ-Нафта». Перша відома термовими закупівлями на морі, друга – наявністю власного флоту і бажанням його оборотності. За 7 місяців «Вігазтрейд» привіз в Україну 47,9 тис. т (+80% до 2023 року), «БРСМ» – 46,7 тис. т (+320%). На двох це склало 46% всіх постачань із півдня.

Основний обсяг імпорту йшов із порту «Галац»: близько 93 тис. т, що на 40% більше, ніж минулого року. Значно зросли постачання з Мідії (де вантажить «БРСМ») і Мангалії (Taki da) — у 4 і майже 49 разів, до 26,2 тис. т і 24,9 тис. т відповідно.

З мапи постачальників 2024 року майже зникли Болгарія й Молдова (1,4 тис. т і 1,1 тис. т відповідно за 7 міс). Зі слів трейдерів, болгари й молдовани відпали через дорогу логістику – не витримали конкуренції з морськими постачаннями через Румунію.

Внаслідок скорочення експортних постачань ТШО у переліку країн-відправників LPG в Україну зникла Грузія. Раніше американо-казахстанська компанія вантажила судна з порту «Батумі».

Потужні новачки на півдні — Туреччина і Лівія. З турецьких терміналів в Україну іде здебільшого газ виробництва алжирського гіганта Sonatrach. Більшість ресурсу імпортує «БРСМ».

Також помітним отримувачем алжирського газу через Туреччину є «Данкор Трейд». Одеська компанія 2024 року голосно заявила про себе, викупивши термінал з приймання LPG у порту Мангалії (південь румунського узбережжя Чорного моря). Загалом за 7 місяців 2024 року «Данкор Трейд» імпортував 18,2 тис. т газу попри 2,1 тис. т торік.

Імпорт скрапленого газу в Україну за країнами відправлення в січні-липні 2023-2024 рр., тис. т

На думку трейдерів, південний напрямок постачань і надалі зміцнюватиме позиції у балансі LPG України. «Я не розумію, як можна робити ставку на західних постачальників. То проблеми з походженням, то з транспортом... Морські постачання через Румунію відпрацьовано до блиску, й вони набагато прогнозованіші», — каже український трейдер з великим досвідом.

Повернути клієнтів, яких втратили польські постачальники, буде непросто. Єдиним перевіреним аргументом може стати ціна, та ні польські, ні інші західні країни сьогодні не можуть запропонувати настільки вигідні умови, які були у першій половині 2024 року. Але вже зараз можна припустити, що з набуттям у ЄС чинності ембарго на росгаз ціни в Чорному морі будуть ще нижчими.