«Приват» сам створив підґрунтя для «націоналізації» свого нафтового бізнесу – експерт

Держава мала цілий комплекс причин і приводів для «націоналізації» нафтового бізнесу групи «Приват», а саме «Укрнафти» й «Укртатнафти». Про це пише директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн у своєму матеріалі «Як зникає нафтовий бізнес групи «Приват», опублікованому у «Дзеркалі тижня».  

Зокрема не останню роль у націоналізації, з його слів, відіграла зухвалість «приватівців» при сплаті податків. Згідно з даними БЕБ, які наводяться у матеріалі, службові особи підприємства в березні 2022-го «умисно не перерахували 605,9 млн грн (акцизного) податку до державного бюджету». На початку квітня 2023 року слідчі заявили про ще один епізод — про несплату акцизу за лютий 2022 року обсягом 687 млн грн.

«Станом на жовтень 2022 року розрахункова заборгованість «Укртатнафти» була 2,8 млрд грн. Ми провели кілька зустрічей із менеджментом заводу, але результату нуль. Для уточнення даних ми призначили податкову перевірку, але на завод нас не пустили», — цитує автор статті співрозмовника у податковій службі.

«Однак акцизи, як виявилося, то лише верхівка айсберга. Служба безпеки України заявила, що сума привласнених коштів колишнім менеджментом ПАТ «Укрнафта» і ПАТ «Укртатнафта» сягає 40 млрд грн», — пише експерт.

На його погляд, окрім «акцизної» заборгованості «Укртатнафти», вочевидь незабаром постане питання боргів з ПДВ.

«Відомо принаймні про один епізод (на суму більш як 2 млрд грн — ред.), який, імовірно, також додав аргументів на користь націоналізації», — пише він. Йдеться зокрема про відмову реєструвати ПДВ-накладні для покупців пального на заводі.

Окрім цього, розслідується епізод несплати Кременчуцьким НПЗ за нафту державної «Укртранснафти» і компанії Socar.

«Нещодавно «Укртранснафта» виставила претензію «Укртатнафті» за борг з оплати 80 тис. тонн «березневої» нафти (оціночно $55 млн). Вочевидь приблизно стільки ж заборгували компанії Socar: саме її нафту викачали з «Ексімнафтопродукту»», — зазначає автор.

Постачання пального армії — ще одна причина, яка, як вважає експерт, стала каталізатором до націоналізації підприємств.

Зокрема С.Куюн звернув увагу на інформацію, яка з’явилася в медіапросторі в рамках PR-кампанії на захист колишніх акціонерів націоналізованих компаній, що на адресу Міністерства оборони було відвантажено 54 тис. тонн «кременчуцького» пального.

«Але на переробку держава відправила 200 тис. тонн нафти, з якої завод мав отримати не менш як 130 тис. тонн бензину, дизпального й авіагасу. Як бачимо, у держави могли виникати питання щодо нестачі належних обсягів. Також не будемо забувати про те, що і «Укрнафта», й «Укртатнафта» мали мобілізаційні завдання, згідно з якими, наскільки відомо, повинні були спрямовувати на підтримку армії всі наявні ресурси», — йдеться у матеріалі.

Що стосується націоналізації «Укрнафти», за даними автора, влада розглядала її як невід'ємну частину «Укртатнафти», а крім того мала інформацію про зловживання міноритарних акціонерів, які сконцентрували у своїх руках управління компанією. Зрештою ця інформація підтвердилась.

«І головну роль у цьому (націоналізації – прим. enkorr) відіграла саме група декласованих власників нафтових активів, які, схоже, втратили зв’язок із реальністю» — вважає Сергій Куюн.

Нагадаємо, на початку листопада 2022 року влада України на основі закону «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», а також низки наказів Верховного головнокомандувача ЗСУ прийняла рішення про примусове відчуження у власність держави акцій кількох стратегічно важливих підприємства, серед яких — ПАТ «Укрнафта» і ПАТ «Укртатнафта», які раніше контролювала група «Приват» та інші приватні акціонери.

Після цього у ПАТ «Укрнафта» і ПАТ «Укртатнафта» було змінено склад наглядових рад. Згодом керівником «Укрнафти» й «Укртатнафти» було призначено Сергія Корецького.

Як повідомлялось, «Укрнафта» завершила перший квартал 2023 року з чистим прибутком 4,3 млрд грн. Цей показник дорівнює чистому прибутку, отриманому компанією у мирному 2020 році (4,3 млрд грн), і майже вдвічі перевищує результат за весь 2021 рік – 2,4 млрд грн.