Літній заміс: «БРСМ» закупила велику партію бутан-бутиленової фракції

ТОВ «Катма груп», ексклюзивний постачальник пального для мережі АЗС «БРСМ-Нафта», імпортувало в травні-червні 2 836 т бутан-бутиленової фракції (ББФ), нафтохімічної сировини, що має схожі зі скрапленим газом характеристики. Про це enkorr повідомили в Консалтинговій групі «А-95».

Залізничні партії ББФ було постачено з Мозирського НПЗ на нафтогазозберігаючий комплекс «БРСМ» у с. Переяславське (Київська область).

Бутан-бутиленова фракція – побічний продукт установки каталітичного крекінгу, отриманий у процесі зупинки Мозирського НПЗ, із вмістом близько 50% бутиленів. Традиційний спосіб застосування ББФ – підвищення октанового числа бензинів і як сировину для виробництва синтетичного каучуку. В Україні основною сферою застосування цієї сировини є змішання з товарним скрапленим газом з метою зниження його собівартості й підвищення прибутку від продажів. У той же час побічним ефектом такого змішання є втрата якості газу через високу корозійність ББФ і підвищений показник залишку, який не випаровується.

«Жодна українська мережа АЗС не купує ББФ, який у разі з Мозирським НПЗ є відходом нафтопереробного виробництва. У Переяславському, куди «БРСМ» транспортує цю сировину, технологічно є змога додавати її як у скраплений газ, так і в бензин. В обох випадках це призведе до різкого погіршення якості продукту», – прокоментував фахівець Консалтингової групи «А-95» Артем Куюн.

Аналогічну думку висловив аудитор з сертифікації нафтопродуктів ОС «Серт АСУ» Олександр Лютий.

«Бутан-бутиленова фракція не є товарним продуктом, це сировина для отримання інших нафтохімічних продуктів шляхом складної переробки. Від товарного автогазу його відрізняє підвищений вміст вуглеводнів С5 і вище, а також вміст дієнових вуглеводнів, тому залишок після випаровування буде сильно перевищувати норму», – каже Олександр Лютий.

За словами технічних фахівців, використання ББФ як автогазу може завдати серйозної шкоди паливній системі транспортного засобу.

«Страждатимуть редуктори, газові фільтри і форсунки. Невипаровуваний залишок після нагрівання газу в редукторі випадає в осад маслянистою рідиною, що негативно позначається на точності роботи газових форсунок, блокує роботу клапанів у редукторі й знижує пропускну здатність газових фільтрів», – заявив технічний директор мережі СТО Profigas Євген Устименко.

За словами Артема Куюна, сенс операції змішування ББФ зі скрапленим газом полягає в отриманні додаткового прибутку.

«Завезена на нафтобазу «БРСМ» фракція дешевша від товарного скрапленого газу Мозирського НПЗ в цей період на $65-90/т, або на 1,17-1,55 грн/л. На закупленій партії ББФ, реалізованій за ціною скрапленого газу, заробіток складе до 7 млн ​​грн», – розповів експерт «А-95».

Він також припустив, що для підвищення октанового числа частину ББФ може бути змішано зі стабільним бензином, який виробляється на гадяцькому міні-НПЗ, що належить виробничій ланці «БРСМ» компанії «Стандарт Ойл 2000». Однак у цьому разі отриманий продукт матиме наднормативний тиск насичених парів, що вкрай небезпечно в літній період.

Нагадаємо також, що в 2020 р. група «БРСМ» закупила 117 тис. т сировини і компонентів для виробництва нафтопродуктів. За підсумком січня-травня 2021 р. група є одним із лідерів з імпорту безакцизних розчинників. Продаваний у мережі «БРСМ» бензин з октановим числом 95 і альтернативне паливо виробляється ТОВ «Стандарт Ойл 2000» на міні-НПЗ у Гадячі й нафтобазі в селі Переяславському Київської області. Вона ж виробляє частину дизельного палива, рецептура якого невідома.

На основі проведення лабораторних досліджень експерти Консалтингової групи «А-95» також вважають, що додатковій дії з боку технологів «БРСМ» піддається і бензин А-92, в якому навесні 2021 р. було виявлено вміст моно-метил-аніліну (ММА) – забороненої до використання в Україні, Європі й США октанозбільшуючої присадки.