Китайські незалежні НПЗ продовжать банкрутувати 2025 року

Цього року незалежні нафтопереробні заводи Китаю зіткнуться з проблемами розрахунків, оскільки Пекін бореться з надлишковими потужностями в галузі, а сирої нафти, на яку вони покладаються, стає набагато менше, пише Bloomberg.

Більше п’ятої частини нафтопереробки в країні здійснюють менші приватні підприємства, багато з яких розташовано у східній провінції Шаньдун. Китай є найбільшим у світі імпортером сирої нафти, а «чайники» є наріжним каменем ринку, який сприяв зростанню глобального попиту на нафту вже понад десять років. Але три фірми в Шаньдуні збанкрутували наприкінці минулого року, і прогнозується ще більше крахів компаній.

«Цього року надлишок пропозиції на ринку нафти Китаю зростатиме й далі, — сказала Міа Генг, аналітик промислового консультанта FGE. — Ми можемо спостерігати більше зупинок «чайників», як тимчасових, так і постійних».

«Чайники» знаходяться на цьому перевалі, тому що економіка Китаю сповільнюється й стає зеленішою. Звинувачують електромобілі, але попит на паливо, яке вони виробляють, наприклад на бензин і дизельне, скорочується. Фіскальні обмеження означають, що місцева влада більше не бажає захищати їх від їхніх податкових зобов’язань. А жорсткіші обмеження щодо дешевшої, підсанкційної нафти з таких країн, як росія й Іран, перекривають значну частину їхньої пропозиції.

Спроба Китаю відвести своє економічне зростання від димової промисловості призвела до того, що нафтопереробники обтяжені загальнонаціональним обмеженням потужності в 1 млрд тонн на рік до 2025 року. Було звільнено місце для надефективних інтегрованих мега-нафтопереробних заводів (НПЗ), таких як завод Shandong Yulong Petrochemical Co., яка почала працювати у вересні, а це означає, що менші, менш прибуткові компанії, ймовірно, будуть жертвами досягнення цілі. Старі «чайники» у Шаньдуні займають перше місце у цьому списку.

Згідно з презентацією в Пекіні минулого місяця, дослідники державного Sinopec, найбільшого нафтопереробного підприємства країни, заявили, що консолідація може змусити цього року закрити ще 6-10 млн тонн потужностей по всій країні. Раніше компанія Energy Aspects Ltd., що базується у Лондоні, оголосила цифру в 15 млн тонн, назвавши 2025 рік «природним часом для посилення тиску на «чайники», згідно з повідомленням для клієнтів у листопаді.

Уряд Шаньдуна не коментував ситуацію, тому незрозуміло, чи став цей запит наказом і скільки фірм його виконали. Але увага до оподаткування є тривожною ознакою, враховуючи, що провінція, яка залежить від нафтопереробки для зайнятості й економічного результату, зазвичай ставиться до «чайників» терпимо. У галузі побоюються, що більш суворий податковий облік може вплинути на прибутковість багатьох компаній, відправивши їх у мінус.

Насправді, зі слів джерел, три фірми, які збанкрутували минулого року, потужність яких становила близько 17 млн тонн, зробили це саме тому, що вони дотримувалися податкових вимог і тому, що уникали нафти під санкціями.

«Чайники» покладаються на дешевшу іранську нафту, на яку припадає близько 90% її експорту, але ціни зросли, а потік скоротився після того, як США розширили санкції у жовтні проти танкерів «тіньового» флоту, які курсують між Іраном і Китаєм.

Ця динаміка лише погіршиться, якщо нова адміністрація Трампа займе ще більш агресивну позицію щодо торгівлі з Іраном. Пекін може бути «готовий пожертвувати «чайниками», щоб отримати легкі очки проти Трампа, обмеживши імпорт з Ірану», – заявили в Energy Aspects.

Згідно з даними Mysteel OilChem, «чайники» вже працюють на 55% або менше потужності, і, ймовірно, вони будуть ще більше скорочуватись, або закривати заводи для обслуговування надовше, щоб упоратися зі скороченням маржі.