Китай збільшив імпорт російських енергоресурсів на $31 млрд за рік війни

Китай протягом року після російського масштабного вторгнення в Україну збільшив витрати у річному порівнянні на імпорт російських енергоресурсів, зокрема сирої нафти, нафтопродуктів, вугілля й природного газу, на 54,4%, або на $31 млрд, — до $88 млрд. Відповідні дані китайської митниці наводить Bloomberg, повідомляють «Порти України».

росія стала найбільшим продавцем сирої нафти в Китай, обігнавши Саудівську Аравію, другим постачальником вугілля після Індонезії й третім джерелом скрапленого природного газу (ЗПГ) після Австралії й Катару. Останній показник не враховує обсягів газу, транспортованих сушею, про які Пекін перестав повідомляти на початку минулого року.

Як свідчить митна статистика, імпорт російської сирої нафти збільшився на 13,9% — до 89,3 млн тонн. При цьому закупівлі саудівської нафти склали 86,8 млн тонн.

У лютому було імпортовано 7,69 млн тонн російської нафти, або 2 млн барелів на добу (б/д). Постачання саудівської нафти минулого місяця знизилися на 29% проти січня, досягнувши мінімального рівня з червня.

Імпорт російського СПГ зріс на 52% — до 6,86 млн тонн, вугілля — на 33%, до 76,4 млн тонн.

Серед інших сировинних товарів вирізняється імпорт рафінованого алюмінію, обсяги закупівлі якого майже подвоїлися до 538,607 тис. тонн, підтримуючи російське виробництво в умовах міжнародних санкцій.

Зростаюча частка Китаю в російському експорті є ключем до все більш асиметричних відносин між Китаєм і росією, які були виявлені під час візиту президента Сі Цзіньпіна до москви цього тижня. росія отримує надійне джерело фінансування своєї військової машини, незважаючи на міжнародні санкції, а енергоємний східний сусід — величезні потоки викопного палива, яке часто купується за зниженими цінами», — зазначає агентство.

Китай, будучи найбільшим імпортером нафти в світі, продовжує купувати російську сировину, попри посилення західних санкцій, які Пекін назвав незаконними і односторонніми.

Крім того, росія використовує супертанкери китайських компаній у своєму «тіньовому флоті» для вивезення нафти після набуття чинності запровадженого Євросоюзом і G7 ембарго.