У початок

Держекоінспекція підсилює контроль за якістю пального на АЗС

Також є російською мовою

У січні-лютому 2021 р. Державна екологічна інспекція (ДЕІ) оштрафувала автозаправні станції на 2,6 млн грн. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив глава інспекції Андрій Мальований.

«За 2 місяці інспекторами ДЕІ було винесено 193 рішення про приведення пального до встановлених вимог, і саме за їх невиконання на порушників було накладено штрафи», – зазначив він.

Також чиновник додав, що Держекоінспекція за дорученням прем'єр-міністра Дениса Шмигаля підсилює контроль за якістю пального на АЗС.

«Проводяться позапланові перевірки, під час яких здійснюється контроль відповідності паспортів якості пального вимогам технічного регламенту», – повідомив Мальований.

Як повідомляв enkorr, Державна екологічна інспекція в 2020 р. здійснила 848 заходів контролю якості пального на АЗС і АГЗС, що на 37% більше, ніж позаторік.

Тим часом, самі учасники ринку скаржаться на дії інспекторів Держекоінспекції, заявляючи про їхню упередженість і безапеляційність.

«Кількість перевірок справді виросла. Та це не про якість палива. Ми зіткнулися зі штрафами за неправильно оформлені документи. При цьому на нашу пропозицію провести лабораторні дослідження і тоді вже говорити про порушення або ж їх відсутність ми отримали відмову», – розповів один із власників мереж АЗС.

Крім того, ринок нарікає на те, що під приціл ДЕІ потрапили тільки легальні учасники, а тіньовий сегмент, який помітно виріс у 2020 році, залишається поза увагою перевіряючих.

Нагадаємо, за дорученням прем'єр-міністра Дениса Шмигаля у всіх регіонах України відновилася кампанія з боротьби з нелегальним ринком нафтопродуктів.

Раніше повідомлялося, що в Україні спостерігається стрімке розширення тіньового ринку нафтопродуктів, що проявляється як у зростаючих обсягах виробництва на міні-НПЗ, так і в поновленні діяльності нелегальних заправних станцій.

Консалтингова група «А-95» оцінює сукупні втрати бюджету від діяльності нелегального сегмента паливного ринку за 9 місяців 2020 р. в суму від 9 до 15 млрд грн. При цьому найбільша частка нелегальної реалізації пального була властива скрапленому газу – 35% (524 тис. т) і дизельному пальному – 19% (1 млн. т).

Згідно з дослідженням «А-95», у 2020 р. в Україні працювало 24 підприємства з виробництва пального з місячним обсягом перероблення 30-35 тис. т. Вони виробляли товарні нафтопродукти класів Євро-3 і Євро-4, та щоб уникнути сплати акцизного збору, маркували свою продукцію як розчинники, сольвенти, абсорбенти, легку фракцію, лігроїново-газойлеву фракцію та інші безакцизні позиції.

На початку року стало відомо про потужний канал постачань в Україну безакцизних компонентів для виробництва моторних палив на основі МТБЕ і метанолу як розчинників (код 3814009090). Одержувачами цієї продукції в січні-лютому стали роздрібні мережі або міні-НПЗ: група «БРСМ-Нафта» (3,9 тис. т) і харківська компанія «Пром Хім» (4,1 тис. т), що спрямовує частину ввезених розчинників на міні-НПЗ у Мерефі (Харківська область), де закуповує пальне мережа Motto. Серед імпортерів розчинників також слід виокремити ТОВ «Термінал» (ЄДРПОУ 32547138), яке за перші два місяці 2021 р. ввезло 400 т.

Друкувати

Коментарі

Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі

Увійти