Держекоінспекція підсилює контроль за якістю пального на АЗС

У січні-лютому 2021 р. Державна екологічна інспекція (ДЕІ) оштрафувала автозаправні станції на 2,6 млн грн. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив глава інспекції Андрій Мальований.

«За 2 місяці інспекторами ДЕІ було винесено 193 рішення про приведення пального до встановлених вимог, і саме за їх невиконання на порушників було накладено штрафи», – зазначив він.

Також чиновник додав, що Держекоінспекція за дорученням прем'єр-міністра Дениса Шмигаля підсилює контроль за якістю пального на АЗС.

«Проводяться позапланові перевірки, під час яких здійснюється контроль відповідності паспортів якості пального вимогам технічного регламенту», – повідомив Мальований.

Як повідомляв enkorr, Державна екологічна інспекція в 2020 р. здійснила 848 заходів контролю якості пального на АЗС і АГЗС, що на 37% більше, ніж позаторік.

Тим часом, самі учасники ринку скаржаться на дії інспекторів Держекоінспекції, заявляючи про їхню упередженість і безапеляційність.

«Кількість перевірок справді виросла. Та це не про якість палива. Ми зіткнулися зі штрафами за неправильно оформлені документи. При цьому на нашу пропозицію провести лабораторні дослідження і тоді вже говорити про порушення або ж їх відсутність ми отримали відмову», – розповів один із власників мереж АЗС.

Крім того, ринок нарікає на те, що під приціл ДЕІ потрапили тільки легальні учасники, а тіньовий сегмент, який помітно виріс у 2020 році, залишається поза увагою перевіряючих.

Нагадаємо, за дорученням прем'єр-міністра Дениса Шмигаля у всіх регіонах України відновилася кампанія з боротьби з нелегальним ринком нафтопродуктів.

Раніше повідомлялося, що в Україні спостерігається стрімке розширення тіньового ринку нафтопродуктів, що проявляється як у зростаючих обсягах виробництва на міні-НПЗ, так і в поновленні діяльності нелегальних заправних станцій.

Консалтингова група «А-95» оцінює сукупні втрати бюджету від діяльності нелегального сегмента паливного ринку за 9 місяців 2020 р. в суму від 9 до 15 млрд грн. При цьому найбільша частка нелегальної реалізації пального була властива скрапленому газу – 35% (524 тис. т) і дизельному пальному – 19% (1 млн. т).

Згідно з дослідженням «А-95», у 2020 р. в Україні працювало 24 підприємства з виробництва пального з місячним обсягом перероблення 30-35 тис. т. Вони виробляли товарні нафтопродукти класів Євро-3 і Євро-4, та щоб уникнути сплати акцизного збору, маркували свою продукцію як розчинники, сольвенти, абсорбенти, легку фракцію, лігроїново-газойлеву фракцію та інші безакцизні позиції.

На початку року стало відомо про потужний канал постачань в Україну безакцизних компонентів для виробництва моторних палив на основі МТБЕ і метанолу як розчинників (код 3814009090). Одержувачами цієї продукції в січні-лютому стали роздрібні мережі або міні-НПЗ: група «БРСМ-Нафта» (3,9 тис. т) і харківська компанія «Пром Хім» (4,1 тис. т), що спрямовує частину ввезених розчинників на міні-НПЗ у Мерефі (Харківська область), де закуповує пальне мережа Motto. Серед імпортерів розчинників також слід виокремити ТОВ «Термінал» (ЄДРПОУ 32547138), яке за перші два місяці 2021 р. ввезло 400 т.