В начало

Експерт закликав продавців альтернативного пального не компрометувати цей перспективний продукт

Також є російською мовою

Процес виробництва альтернативного пального вимагає високої виробничої культури, якої, як показало недавнє дослідження Інституту споживчих експертиз (ІСЕ), українські оператори, які торгують цим ресурсом, не дотримуються. Таку думку у своїй авторській колонці висловив незалежний експерт Олександр Лютий.

«Ринок виявився не готовим до роботи з таким примхливим продуктом, як спиртовмісні бензини – палива моторні альтернативні. Потрібно розділяти кустарне виробництво і повноцінний технологічний виробничий цикл, що вимагає високої технологічної культури і просування», – зазначає експерт.

За його словами, висока технологічна культура виробництва альтернативного пального охоплює контроль сировини, правильне введення присадок, чистоту резервуарів і т.д..

«Той же ДСТУ 8696 «Паливо альтернативне для бензинових двигунів. Технічні умови» в пункті 4.4.1 (присадки і добавки) передбачає обов'язкове додавання інгібітора корозії, не кажучи про інші функціональні присадки, які при виробництві альтернативних палив рекомендується додавати як у сировину, так і в кінцевий продукт. Інакше пальне може швидко втратити свої властивості. Власне, це ми і побачили за результатами досліджень ІСЕ», – пише Лютий.

Він зазначив, що згідно з дослідженням, єдиним зразком, який відповідає характеристикам альтернативного палива, був продукт від «БРСМ Нафта» – одного з лідерів «альтернативного» руху. Тим часом, за його словами, до виробництва компанії є багато питань, зокрема щодо якості продукту.

«У паспорті якості показник тиску насичених парів дорівнює 43 кПа, тоді як у ДСТУ його мінімальне значення регламентовано на рівні 45 кПа. І це для літа, а в цьому березні, як на мене, навіть не повноцінна весна. На що впливають такі відхилення? На пускові властивості палива: через низький тиск парів вуглеводнів/спирту двигун може просто не завестися», – зазначив він.

Друге зауваження експерта стосується рівня бензолу в продукті. Так, у паспорті компанії фактичний бензол вказано 1,5%, норма в паспорті - взагалі 2,5%, при тому, що реально вона не повинна перевищувати 1-1,5%.

«За фактом же в дослідженні ІСЕ бачимо, що бензол перебуває на дуже пристойному рівні 0,23%. Тоді виникає питання: як влаштовано процес виробництва і контролю якості такого пального, якщо найважливіші параметри можуть «гуляти» в такому діапазоні? Чи було їх визначено реально?» – запитує експерт.

Крім того, він зазначив, що в цьому разі паспорт і саме маркування продукту не відповідають його фактичним показникам. За фактом 30,7% біокомпоненту має маркуватися як Е40, тоді як у паспорті «БРСМ» значиться Е50. Щоб досліджуваний продукт був Е50, концентрація біоетанолу в ньому повинна бути від 40% до 50%. Відповідно згідно ДСТУ 8696 палива моторні альтернативні, які маркуються як Е20, повинні містити біоетанолу від 10 до 20%, як Е30 – від 20 до 30% і так далі.

«Я далекий від думки, що «БРСМ» спеціально дезінформує своїх клієнтів. Моя версія: «альтернативу» компанія робить за старими ТУ 2010-2011 років і технологічних інструкцій (регламентам), хоча в 2016 році було прийнято нові ДСТУ, за ці роки змінилися законодавчі й нормативні документи цієї сфери. За останні три роки скасовано безліч ДСТУ, тому свої внутрішні документи потрібно було адаптувати. У підсумку «маємо те, що маємо», – підсумував А. Лютий.

З результатами дослідження Інституту споживчих експертиз (ІСЕ) можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, виробництво і реалізація альтернативних палив регулюється Законом України «Про альтернативну енергетику». Для стимулювання споживання цього палива передбачено пільгову ставку акцизного збору обсягом 162 євро за 1000 л, тоді як на нафтоий бензин вона становить 213 євро. Однак програма не отримала особливого поширення через низький попит у покупців, високі транспортні витрати при виробництві й реалізації і часті нарікання на якість. Падіння цін на нафту і збереження високих цін на біоетанол у 2020 році зробило випуск і продаж альтернативного палива економічно невигідним, в зв'язку з чим було відзначено падіння його випуску. Виробництво припинив НПЗ «Укртатнафта», продаж зупинив один із найбільших дистриб'юторів – столична мережа АЗК KLO, що замінила його в лінійці реалізації бензином А-100.

Печать

Коментарии

Войдите чтобы иметь возможность оставлять коментарии

Войти