ТОП-15 імпортерів LPG (частина перша)

У 2019 році в імпорті скрапленого газу відзначилося близько 160 операторів. Про клімат 2020 року може сказати один такий факт: імпортерів залишилося 130. Безумовно, це не означає, що вони залишили ринок, але відійшли від імпорту не від хорошого життя. Ми вирішили відстежити, як жилося ТОП-15 ресурсотримачів скрапленого газу в 2020 р..

У нашому об'єктиві – тільки спотовий обсяг. Річні, місячні й інші формульні обсяги не дуже цікаві, оскільки вони не вимагають оперативного реагування на зміни ринку, а відповідно – не відображають повною мірою справжнього трейдерського успіху.

І хоч перетікання ресурсу між трейдерами є, основну частину своїх обсягів усі учасники рейтингу закуповують самостійно. А це означає, що ключові тенденції постачання, трейдингова майстерність (або фарт) рекордного обвалу цін і перспективи на 2021 р. кожного з них піддаються цікавому аналізу.

Група «Приват». Гігант українського ринку, якого все міцніше ідентифікують під брендом «Укртатнафта», й далі нарощує свій вплив.

За 2020 р. через руки групи пройшло близько 302 тис. т (+17%). Основу обсягу, що перебуває в руках «Привату», як і раніше, становлять близько 85% аукціонного ресурсу «Укрнафти» і виробництво Кременчуцького НПЗ, де за рік додалося близько 14 тис. т. Але головного просування група досягла на терені морського імпорту. Те, що ще в 2014 р. могло здатися маячнею, в 2020 р. залітало на «ура»: човни з Нідерландів, Греції, Алжиру, навіть американські «молекули свободи», розлиті в танкери дрібніші на Кіпрі... Якого тільки газу не бачили на «Укрлоудсистемі» в 2020 р..

Активізація імпорту через Одесу була неминучою. Перевалка на морі транзитного газу з Казахстану до 2017 р. закінчилася, а чорноморський ресурс усе частіше почав проходити в Україну. У 2018 р. «Укрлоудсистем» перевалив для «Привату» перші 2,2 тис. т, в 2019 р. качнув 31,7 тис., а в 2020 р. забезпечив понад 60 тис. т.

Економіка морських постачань легка для підрахунку, який показує, що нерідко ефект виходить нульовим. Та є нюанси. По-перше, нуль – це при «лобовому» розрахунку за середньоринковими тарифами. А якщо врахувати перспективу висихання «Укрлоудсистема», то очевидно, що логіка (а з нею і тарифи) буде вже іншою. По-друге, самі приватівці не приховують, що часом були готові пожертвувати маржею для просування на ринку.

Та й сама команда «Привату», яка займається забезпеченням, явно змужніла. Наприклад, якщо в 2019 р. основний обсяг забезпечив Vitol, до послуг якого найчастіше вдаються лише в безвихідних ситуаціях, то в 2020 р. міжнародний трейдер продав в Одесу лише половину човнів. Решту «Укртатнафта» закупила самостійно. 

За нашою оцінкою, у гурті «Приват» реалізував у 2020 р. близько 50 тис. т, ставши тим самим другим за обсягами гуртовиком після «Надєжди». У 2021 р. кременчуцькі трейдери планують збільшити постачання з моря на 50%. А це означає, що доведеться затягнути паски не тільки жителям півдня, а й трейдерам із центральних регіонів.

Структура постачання СВГ групі "Приват" тис. т

«БРСМ». Зростаючий вплив «БРСМ» на ринку вже усвідомили всі, крім, мабуть, самого власника цього бренду. У 2019 р. за обсягами мережа поступилася «Привату» і «Надєжді», а в 2020 р. через «БРСМ» пройшло понад 170 тис. т, або 8,5% всього українського ринку. Це майже на чверть більше порівняно з 2019 р.! Просто усвідомте: кожен 12-ий літр газу в країні проливає Андрій Біба через свої 200 АЗС (3-4% ринку за кількістю). У 2020 р. мережа стала однією з дуже небагатьох, які наростили і точки продажу, й питомі проливи. За рік роздрібна мережа приросла 16%, а оціночні продажі – 20-25%.

Закупівлі зростали як за імпортом, так і на внутрішніх аукціонах. Якірним постачальником залишається «Роснафта», на другому місці за обсягами – «Трансекспедиція». З помітних у 2020 р. змін можна виділити серпневий перехід з ресурсу «Лукойлу» на ТШО. І якщо влітку мали місце невеликі спотові постачання, то до кінця року «БРСМ» обзавелася казахським «термом».

Дуже вдало пройшла компанія і весняну кризу. Навмисне чи ні, але мережа несподівано знизила імпорт у лютому до 8 тис., хоча ще в такому ж «мертвому» січні привезла 11,6 тис. т. Так мережа увійшла в жорсткий березень майже без залишків дорого газу, наростивши постачання відразу після обвалу цін. Так пощастило не всім.

Структура постачання СВГ "БРСМ-Нафти", тис. т

«Надєжда». Полтавський важкоатлет дуже старався, став найбільшим імпортером, та у загальному заліку здобув бронзу. За нашими підрахунками, приріст постачань випередив динаміку на станціях BVS, а звідси висновок, що довелося більше продати у гурті. Добре, брати Батраченки старанно інвестували час і гроші в ГНС, у ліцензії на виробництво, техумови і лабораторну базу, створивши хороший заділ на майбутнє. Адже конкуренти особливо не поспішають.

У 2020 р. «Надєжда» імпортувала і закупила на аукціонах близько 167 тис. (+6%). Портфель постачальників полтавського трейдера налічував 18 джерел тільки за імпортом. Орієнтація на газ виробництва «Тенгизшевройлу» стає все більш вираженою – на нього припало 63% ресурсу «Надєжди», тоді як у 2019 р. – лише 45%. Цим, мабуть, і пояснюється натиск, із яким Станіслав Батраченко бореться за прозорість українського котирування Argus – цінового індикативу більшості його ресурсів. Певні успіхи є, та роботи ще багато.

У 2020 р. «Надєжда» збільшила закупівлю у «Білоруснафти» на шкоду «Трансекспедиції». Також під ніж пішла частина термів Proton Energy і PKN Orlen.

Якщо йдеться про економіку, то очевидно, що рік почався важко: у січні-лютому «Надєжда» імпортувала майже по 11,5 тис. т газу, що на третину більше від показників 2019 р.. А в кризовому березні постачання зросли до 13,1 тис. т.

Структура постачання СВГ "Надєжди", тис. т

«Авантаж 7». Якщо «БРСМ» – основний подразник на ринку, то «Авантаж 7» – точно другий. Зухвалі будівництва, агресивна, часто незрозуміла цінова політика, «блакитне око» менеджменту – «Авантаж» добре знає, як залити конкурентам за шкуру сала.

У 2019-2020 р. компанія-дискаунтер Наталії Чирич і Артема Білика зробила помітний прорив. На ключових в'їздах і виїздах Києва було відкрито великі комплекси, які відтягли на себе великий шматок трасового потоку. У зберіганні компанія приросла відразу трьома об'єктами, серед яких – відома ГНС у Токмаку (Запорізька область) і дві нових ГНС, заточених під столичний регіон. Йдеться про Заворичі в Броварському районі Київської області й розташовану неподалік Лосинівку (Ніжинський районі Чернігівської області).

Розширенням у регіоні «Авантаж» компенсував евакуацію з Макарівської ГНС, де, як відомо, досить довго тривав конфлікт сімейства Чиричів.

Обсяги «Авантажу» в 2020 р. – 130 тис. т, що на 4% менше, ніж у 2019 р.. На тлі розширення роздробу це може свідчити про те, що компанія більш активно підбирала ресурси на внутрішньому ринку.

Портфель постачань у «Авантажа», як і раніше, виглядає одним із найбільш стійких і диверсифікованих серед гравців ринку. На 5 джерел постачань припадає понад 92% імпорту, а на найбільший з них (ТШО) – 37% (22% в 2019 р.). Збільшення імпорту з Казахстану відбулося за рахунок урізання термів Proton і «Гран Прі». Трохи приросли в «портфелі» білоруси, зокрема, БНК з мозирським ресурсом.

З погляду прив'язки імпортних постачань до польського й українського цінових індексів чітко проглядається прагнення до пропорції 50/50.

У лютому-березні оператор якщо і завіз більше, ніж потрібно, то ненабагато. Це, втім, не завадило вигідно закупитися в квітні й продовжувати дивувати конкурентів низькими цінами.

Стуктура постачання СВГ "Авантаж", тис. т

ОККО. Львівський грифон за 2019 р. додав на «імпортному» фланзі, при цьому помітно скоротивши закупівлю на аукціонах внутрішніх виробників. У підсумковому заліку – 95,3 тис. та майже -9% до минулого року.

З розкладанням яєць тут не заморочуються: якірними постачальниками залишаються «Роснафта» і ТШО, хоча в їх пропорції й відбулася зміна на користь казахів. Крім них, прямого імпорту на ОККО заходило в 2020 році лише три постачання з «Трансекспедиції» й Orlen загальним обсягом до тисячі тонн. Як бачимо, ритейлер зробив тверду ставку на TERM-контракти. На 2021 р. ця конфігурація, схоже, збережеться.

За лютий-березень 2020 р. ОККО завезла трохи більше 15 тис. т, що на 20% більше, ніж у 2019 р.. Однак болючим залишком у квітень переповзло небагато: у передкризовий період мережа добре проросла у роздрібних продажах. Наступними місяцями про зростання довелося лише мріяти.

З відкриттям ГНС у Золочеві ОККО отримала змогу стати центром впливу в західних регіонах, проте присутність оператора в гурті поки не надто відчувається. Тут звикли до маржі у роздробі, а не до гуртових.

Структура постачання СВГ "ОККО", тис. т

WOG. «Зелений брат» не міг сильно відстати від свого основного конкурента і тому посідає четверту сходинку. Щоправда, корзина постачань інша. Близько 70% ресурсу залишається за «Тенгизшевройлом», а решту 30% роздроблено між купою джерел. У 2020 році компанія отримувала ресурс від 16 контрагентів з Латвії, Литви, Молдови, Польщі та Хорватії.

Також у кошику WOG дорогі обсяги «Білоруснафти» (є терм на 500 т/міс.), Мозирського НПЗ і білоруських перевалок. У спекотні місяці на підмогу було покликано невеликі ресурси Мажейкяйського заводу, активно підбирався російський спот, активізувалося перекуповування на внутрішньому ринку.

Знаковою подією 2020 року стало повернення WOG у число покупців Proton Energy. Мережа підписалася майже на 1000 т на місяць.

Загалом через WOG за рік пройшло 80,9 тис. т. Це на 8% більше, ніж роком раніше. Березневу турбулентність WOG повинен був пережити спокійніше за інших, оскільки привіз якщо й більше від своїх роздрібних потреб, то ненабагато.

Структура постачання СВГ WOG, тис. т