Не страшне ембарго: Як Польща позбувається російського LPG

У грудні 2024 року відбулося те, що років 10 тому могло б уявлятися так само як про політ на Місяць – в Польщу припинилися постачання російського пропан-бутану. Наріжний камінь розвитку польського ринку пішов у небуття не відразу, а з річним перехідним періодом… та й спонтанний підготовчий період прийшлося пройти… та й пішов російський газ далеко не повністю. Втім більш значущої події для польського ринку уявити неможливо. Проте, всупереч очікуванням імпортерів, жахам політиків і перелякам споживачів, кінця ринку не відбулося.

Польща пишається найбільшим споживанням скрапленого газу в ЄС, і це досягнення було б неможливе без росії. Географічна і тарифна близькість, десятиріччями вибудовані бізнес-зв’язки, сотні мільйонів євро, вкладених в заточену під російський ресурс інфраструктуру, навіть власне котирування міжнародної агенції – уявити польський ринок LPG без росії неможливо.

На початку 2000-х років росія активно реалізувала проекти з утилізації попутного нафтового газу, які сприяли зростанню виробництва LPG, а Польща була найближчою країною з дебелим темпом економічного розвитку. В останні 10 років на росію припадає більше 50% всього споживання скрапленого газу в Польщі. Так і народився один з найбільших в світі ринків LPG.

Розмови про заборону постачань російського LPG в європейських урядових колах почалися з перших днів вторгнення російських військ в Україну. Зрозуміло, що відмова від кривавого газу і його заміщення європейським ресурсом викличе зростання цін, тому урядовці і політики цього страшенно боялися: позбавити 3,5 млн сімей електорату дешевого пального ніхто не хотів.

У квітні 2022 року тодішній прем’єр Моравецький заявив, що Польща відмовиться від російського LPG…але до кінця року. Тоді ж польський Сейм провалив голосування за заборону транзиту та імпорту скрапленого газу з росії й Білорусі через Польщу. «Наші санкції нічого не дадуть, необхідна заборона на рівні ЄС», – під таким зручним гаслом всі розмови про будь-які обмеження постачань газу з РФ в Польщі на державному рівні були фактично заморожені.

На бізнес-рівні відмовлятися від російського газу тільки через те, що росія вбиває тисячі мирних громадян сусідньої країни, ніхто не вирішив. Єдиним виключенням стала компанія GASPOL, дочірня структура міжнародного холдингу SHV Energy, яка до кінця лютого 2022 року припинила всі операції з росіянами і законсервувала свій термінал на польсько-білоруському кордоні.

Доступ до дешевого російського газу дозволив його отримувачам у Польщі і країнах Балтії сформувати потужні заробітки, переправляючи перепаспортизований російський LPG в Україну. За роки війни в Україні були зароблені кошти, співставні з прибутками за останні років 10, кажуть спостерігачі.

І лише 19 грудня 2023 року в рамках 12-го пакету антиросійських санкцій ЄС таки оголосив ембарго на імпорт російського пропану й пропан-бутанової суміші в рамках союзу. Однак, заборона мала відтермінування на рік для TERM-контрактів. Відстрочку просунули саме Польща й країн Балтії, оскільки найсильніше заборона била саме по їх ринках.

На радість більшості поляків, зупинці постачань не судилося стати раптовою. Влітку 2024 року через фінансові санкції ЄС і США постачання припинив «сібур», найбільший постачальник в Польщу, а потім до «двіжу» доєдналися й інші російські компанії. Таким чином, вже в червні імпорт з РФ почав падати, і з 93 тис. т ( щомісячно в середньому в 2023 році) знизився до 50 тис. т у серпні, до 44 тис. т у вересні і до 65 тис. т у жовтні.

Як відомо, ембарго не торкнулося 100% LPG. Подейкують, що саме поляки і угорці примудрилися пропхнути виключення у вигляді чистого бутану, фракцій н-бутану і ізобутану, що глобально використовуються як сировина в нафтохімічних виробництвах, але можуть запросто бути компонентом звичної автомобільної суміші. Через хвіртку, що залишилася, росіяни теоретично можуть зберегти суттєві постачання в Польщу, особливо влітку, коли бутан більш затребуваний.

Російські компанії експортують в середньому 75 тис. т н-бутану й ізобутану, тому теоретично можуть збільшити постачання в кілька разів від поточних і буквально залити ринки Польщі й Балтії. Але реальні можливості дещо менші.

Так, «сургутнєфтєгаз», один з традиційних постачальників в Польщу, потрапив під санкції і в лютому припинив постачання з кірішського НПЗ. Другий великий постачальник – «сібур» – поки відправляє в Польщу несуттєві обсяги. Російський гігант спотикався в Польщі і країнах Балтії об різні нові законодавчі перепони й до ембарго, а зараз, за словами трейдерів, вирішив тим більше не експериментувати.

Згідно з наявною статистикою, росіяни взяли курс на Туреччину. В країну через Усть-Лугу перенаправляється більшість ресурсу, що колись прилаштовувався в Європі. На нових логістиці і ціноутворенні російський «запсібнєфтєхім» втрачає близько $5-6 млн на місяць. Теж непогано.

В Польщу ж у січні 2025 року, в перший місяць дії заборони, залізничні відправлення газу з рф впали до 13 тис. т, в лютому збереглися на рівні січня, а в березні склали біля 15 тис. т. Найбільшими реципієнтами російського бутану лишилися компанії Barter, Pakar і Bialchem.

Політики бояться, а бізнес робить

Друге півріччя польські компанії присвятили перебудові логістики для збільшення постачань газу з альтернативних джерел, перше серед яких – море. За словами представників Gaspol, оператора найбільшого терміналу в Гданську, перевалка може прийняти близько 1 млн т продукту на рік, що дорівнює 40% потреб польського ринку в імпорті. Але за перші два місяці 2025 року обсяги скромні – 115 тис. т пропану, що лише на 20% більше, ніж у 2024 році.

На підвищених обертах запрацював і термінал у Гдині. У січні-лютому надходження газу морем туди зросло майже на третину – до 54 тис. т. На відміну від Гданську, який працює виключно на Gaspol, через Гдиню газ імпортують Barter, Glob Terminal, Polski Gaz, Orlen і Anwim.

Балтійський термінал Grupa Azoty у Щецині запрацював наприкінці минулого року, але ще не на повну потужність – хімічний холдинг проводить реконструкцію з метою розширення можливостей з перевалки LPG з 250 тис. т, до 400 тис. т. За оцінками учасників ринку, за перші два місяці цього року до Щецину морем надійшло близько 20 тис. т газу. Плани щодо ролі терміналу змінювалася: в 2023 році керівництво заявляло, що об’єкт прийматиме газ лише для виробничих потреб і не надаватиме послуг з перевалки трейдерам, але коли ембарго таки стало невідворотнім, позиція втратила категоричність.

Будуючи морську логістику, польські компанії покладалися не тільки на власні порти. У травні 2024 року компанія Unimot уклала угоду про перевантаження й зберігання газу на німецькому терміналі в Вільгельмсгафені. Термінал дозволяє одночасно зберігати одночасно до 8000 тонн LPG, це втричі більш ніж, наприклад, у Щецині. На терміналі здатні розвантажуватися судна з осадкою до 17 м, тобто технічно тут можна приймати великі газові танкери (VLGC), а наявність залізничної гілки дозволяє здійснювати поставки по всій Європі, зокрема в Польщу.

Ефект від заміщення морськими постачаннями в січні-лютому становив 25 тис. т на місяць, або 25-30% від імпорту з рф. Решту обсягів, а це 50-60 тис. т, польським компаніям довелося тягнути як з сусідніх країн, так і з регіону ARA (Нідерланди і Бельгія).

Ще на етапі обговорення можливої відмови від росгазу важливу роль поляки відводили Казахстану, однак фішка не зіграла. Через зростання споживання в країні автогазу і зростання попиту зі сторони нафтохімічного сегмента, експортний надлишок у Казахстану суттєво звузився. В Польщу з нього доїхало у січні-лютому лише 10 тис. т. А ще палиці в колеса казахських вагонів з початку року завзято втикали польські митники, які перевіряли вантажі на російське походження.

Слід визнати, що до розвороту залізничних маршрутів на захід польський ринок на момент початку дії ембарго не був готовий на 100%. За словами трейдерів, що спостерігали за процесом, імпортери зіткнулися з дефіцитом євроцистерн і недостатньою пропускною здатністю залізниці й газових терміналів на заході й півдні Польщі. Але попри вузькі місця у логістиці, колапсу на ринку не сталося, а на початку весни польський ринок став навіть профіцитним.

Ціна диверсифікації

Очікуваним наслідком розвороту газових потоків стало зростання гуртових цін на польському ринку. Окрім безпосередньої різниці в цінах, зменшення потоку російського газу створило додатковий попит на залізничні партії LPG, що призвело до зростання вартості оренди вагонів.

Як наслідок, вартість автогазу на польських АЗС у січні-лютому 2025 року була на 12-14% вищою ніж торік і становила 3,16-3,18 зл/л ($0,77-0,78/л).

Співвідношення цін автогазу й 95-го бензину зросло з 40-41% у липні до 51-52% у лютому 2025 року. Як і в Україні, певне зменшення привабливості автогазу відбувалося ще й за рахунок зменшення вартості бензину на АЗС. Тобто катастрофи, про яку кричали противники ембарго, не відбулося навіть за падіння цін на бензин.

«Коли ціна автогазу в Польщі на АЗС становила лише 40% від ціни бензину, весь ринок скаржився, що це масовий продукт з низькою націнкою. Якщо газ у Польщі подорожчає на станціях до 60% від бензину, його все одно купуватимуть, тому що фізична економія за рейс все одно буде великою – 2,5 злотих на літрі», – розповів крупний польський трейдер».

Найбільше ембарго вдарило по східним регіонам. У лютому 2024 року автомобільні партії ПБТ у Підляському воєводстві, що межує з Білоруссю, продавалися по $539-567/т FCA, це було на $130-140/т дешевше, порівняно з пропозиціями на терміналах у Славкуві й Сосновці, що на півдні. На початку цього року автомобільні партії ПБТ на сході Польщі продавалися по $690-725/т, це лише на $55-70/т дешевше, ніж на півдні країни: російський бутан все ще забезпечує цінову перевагу імпортерам на сході.

Наявне підвищення роздрібних цін автогазу на польських АЗС призведе до збільшення витрат поляків дуже орієнтовно на 1,26 млрд злотих ($300 млн) в 2025 році. Визначити ціну скрапленогазової незалежності від рф не дає ринкова кон’юнктура, що швидко змінюється. На новинах про тарифи Трампа і падінні нафти ціни на LPG в Європі обвалилися на 20%, і якщо тренд збережеться, то цифра витрат може суттєво знизитися.

***

Через три місяці після впровадження ембарго ЄС на постачання російського скрапленого газу можна стверджувати, що катастрофи на польському ринку не сталося. Більше того, поки цей матеріал готувався до публікації, стало відомо, що 10 квітня в Польщі на державному рівні пройшли перші консультації щодо заборони імпорту з росії і бутану. Поки що процес на стадії консультацій, але сам його старт свідчить про те, що від «ми всі помремо без російського LPG» до профіциту газу в країні пройшло зовсім небагато часу.

Джерело: «БізнесЦензор»