За дев’ять місяців минулого року практично всі оператори роздрібного ринку — від регіональних мереж до ключових «слонів» — наростити сплату операційних податків. Про це пише директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн у матеріалі «Гра світла й тіні на ринку пального» для «Дзеркала тижня».
Як свідчить наведена у публікації таблиця динаміки сплати операційних податків за звітний період, позитивні зміни зафіксовані майже у всіх із 40 найбільших мереж АЗС. Лише три оператори не покращили своїх показників.
«Головна відмінність — відсутність відвертих неплатників серед великих мереж», — констатує Сергій Куюн.
З його слів, найбільші відносні прирости продемонстрували невеликі й регіональні оператори, до яких раніше податкова увага була мінімальною.
«Здебільшого саме невеликі мережі, до яких у податківців давно не доходили руки, продемонстрували найбільші прирости за три квартали 2025-го через вкрай низьку базу порівняння», — зазначає він.
Як приклад Куюн наводить львівську мережу напівлегальних «бочок» «Соляра», яка за рік сплатила у шість разів, або на 17 млн грн більше податків», а також чернігівську «T&T Нафта», що «дала бюджету на 22 млн грн, або в чотири рази більше».
Водночас основний фінансовий ефект для бюджету забезпечили великі гравці ринку. Першим серед них Куюн називає «БРСМ-Нафту».
«2025 року жоден «дах» не спрацював», — пише він, зазначаючи, що за дев’ять місяців власник мережі Андрій Біба поклав у держбюджет додатково пів мільярда гривень, або у 2,3 раза більше, ніж роком раніше.
Автор також звертає увагу, що «показник податків на літр становив скромні 2,23 грн/л», тому він бачить за мережею великий потенціал.
«Як і раніше, ціни на пальне в мережі «БРСМ», за винятком податків і витрат на експлуатацію, не передбачають прибутку, що, погодьтеся, дуже дивно. Не виключено, що такі дива ціноутворення криються в «акцизних» площинах, оскільки власне виробництво пального триває», – пише експерт.
Другим «слоном» стала мережа WOG. Зі слів Куюна, вона додатково дала бюджету за дев’ять місяців 472 млн грн.
«Тут мережа Світлани Івахів і Сергія Лагура вражає», — зазначає він, наголошуючи, що з 2023 року офіційні оклади зросли втричі — з 9 892 до 29 200 грн/міс. у ІІІ кв. 2025 року. Водночас автор підкреслює, що потенціал у WOG значний, зокрема за податком на прибуток, адже «прибутковість станцій WOG чомусь у 2-3 рази менша, ніж в ОККО, враховуючи схожий формат станцій, непогані обсяги реалізації й абсолютно ідентичні ціни на пальне.
Третім великим драйвером змін стала UPG.
«Спільними зусиллями мережа виправдала сподівання й перетворилася з непримітного середнячка у 2023-2024 роках на лідера рейтингу», — зазначає Куюн.
З його слів, зростання податкової віддачі відбулося «за рахунок усього», зокрема авансової сплати податку на прибуток, ПДВ і зарплатних податків. Автор також наголошує, що «за показником податків на проданий через АЗС літр UPG посіла перше місце», а потенціал мережі далеко не вичерпаний.
Суттєве зростання податкової віддачі продемонстрували також «Укрнафта», AMIC, KLO і SOCAR.
Водночас ОККО, як зазначає Куюн, «адресувала до держбюджету такий самий обсяг податків, як і рік тому», але навіть за таких умов це «не завадило найбільшому продавцю пального залишатися лідером за всіма параметрами».
Раніше enkorr з посиланням на матеріал Сергія Куюна повідомляв, що за дев’ять місяців 2025 року сплата операційних податків сорока найбільшими роздрібними мережами АЗС зросла майже вдвічі порівняно з відповідним періодом 2023 року — з 5,8 млрд грн до 11,3 млрд грн.
Коментарі
Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі
Увійти