Суд Амстердама заарештував активи дочірньої компанії «газпром нєфті» — нідерландської Gazprom Neft Middle East (GNME), пишуть «вєдомості» з посиланням на судові матеріали. Через свою «дочку» російська компанія, яка у першому півріччі показала зниження чистого прибутку в 1,8 раза, брала участь у проєктах в Іракському Курдистані.
До суду з вимогою про арешт активів GNME раніше звернулася інвесткомпанія Alcazar Capital Partners (Кайманові острови), яка протягом багатьох років намагається виплатити борг з боку курдського уряду. У компанії вважають, що GNME має майно, яке належить владі Іракського Курдистану, й може піти на забезпечення виплати заборгованості.
«газпром нєфть» через GNME ще 2012 року увійшла до концесії з розвідки й розробки запасів вуглеводнів у нафтогазовому блоці Garmian у Курдистані, а ще через чотири роки GNME стала оператором блоку.
Alcazar — це інвестиційна «дочка» кувейтської компанії Agility, яка зводить логістичні об'єкти й співпрацює з урядом Кувейту з питань цифровізації та управління відходами. Ще 2007 року фірма видала кредит на $250 млн курдської компанії Korek Telecom, гарантом угоди виступив курдський уряд, проте гроші боржник не повернув і влада Курдистану теж відмовилася розрахуватися з Alcazar.
2022 року Alcazar досягла рішення суду Кувейту про виплату курдським урядом $490 млн заборгованості (з урахуванням відсотків). Але суд у курдському Ербілі у травні 2024-го на запит уряду заборонив Alcazar вимагати виплати за гарантією. Після цього компанія вирішила вимагати виконання рішення кувейтського суду в інших юрисдикціях, включаючи Нідерланди.
Після судових розглядів у Нідерландах наприкінці березня представник GNME, майно якої попросила заарештувати Alcazar, заявив Окружному суду, що компанія не має активів поза Курдистаном, а гроші зберігаються на банківських рахунках лише у Курдистані й росії. За матеріалами справи, курдський уряд до квітня мав борг перед GNME за угодою про розподіл продукції (УРП) обсягом $117 млн, а щорічні платежі на адресу компанії з УРП не перевищують $5 млн. У GNME наполягали, що нічого не платять курдській владі.
«Дочка» «газпром нєфті» також намагалася відбитися від арешту майна посиланнями на різні технічні нюанси (наприклад, про те, що постанова про арешт надійшла за адресою, де вже не було офісу компанії), але амстердамський суд вважав докази GNME неспроможними.
Коментарі
Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі
Увійти