Споживання газойлю в Європі за підсумками 2024 року буде нижчим за ковідний рівень

Цього року попит на газойль у Європі впаде нижче від рівня, який був під час Covid-19, оскільки слабке виробництво й структурні зрушення в автопарку регіону беруть своє, пише Bloomberg.

Згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), що базується в Парижі, річне споживання, більшу частину якого становить дизельне пальне для автомобілів і вантажівок, в Європі буде більш як на 3% нижчим, ніж протягом першого року пандемії. Це разючий спад, враховуючи, що 2020 року були широко поширені карантини й обмеження на пересування, які стримували економічну активність і попит на паливо.

Попит на газойль у Європі становить більше ніж один із 20 барелів світового споживання, тому він є важливою частиною головоломки ширшого нафтового ринку. Регіон не може виробляти достатньо палива, що робить його важливим напрямком для багатьох нафтопереробних заводів (НПЗ) у всьому світі, щоб відправляти будь-які надлишки, які вони можуть виробити.

Окрім палива для легкових і вантажних автомобілів, газойль також може використовуватися в опаленні, виробництві й судноплавстві. Це означає, що споживання прив’язане як до температури, так і до економічної активності.

«М’яка зима призвела до зниження попиту на мазут на ринках північної Європи протягом січня й лютого, – сказав Ієн Моват, головний аналітик з масел і хімікатів консультантської компанії Wood Mackenzie Ltd. – Це ускладнюється поганими показниками виробничого сектора Європи, який залишається слабшим, ніж у всіх інших регіонах».

На нафтовому ринку, який зіткнувся з більш жорстким попитом, різке падіння споживання найпопулярнішого в Європі нафтопродукту – ще одна потенційна причина для ОПЕК+ бути обережним з реалізацією попереднього плану відновлення видобутку сирої нафти.

Попиту також перешкоджають структурні зміни в типах автомобілів, якими хочуть їздити європейці.

Згідно з даними Європейської асоціації виробників автомобілів, частка дизельних автівок у реєстраціях нових автомобілів у Європейському Союзі протягом січня-червня становила лише 13% порівняно з 37% 2018 року.

Перехід протягом кількох місяців сприяє зниженню попиту на дорожнє паливо в багатьох європейських країнах.

Варто зазначити, що хоча попит на дизельне пальне, за даними МЕА, знижується, він не такий низький, як 2020 року. Однак спостерігається різке падіння того, що агентство називає іншим газойлем, включаючи нафту, що використовується для опалення, транспортування й на потреби сільськогосподарської галузі: очікується, що загальне річне споживання буде нижчим від рівня пандемії.

Проте це не всі погані новини. Попри те, що прибуток нафтопереробників від виробництва дизельного пального знижується останніми тижнями, його премія до сирої нафти все ще вища за 10-річне історичне середнє сезонне значення, якщо 2022 і 2023 роки — роки, коли спостерігалися виняткові ціни після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, — виключено.

Зі слів Мовата з WoodMac, наступного року також має відбутися відновлення промислового виробництва в Європі. Він вважає, що це, а також нове правило, яке зобов’язує суднове паливо з низьким вмістом сірки в Середземному морі, має підтримати загальний попит на газойль.