Нові діалоги про змову: ТСК розглянула питання цін на пальне

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань розслідування можливих порушень законодавства під час дії воєнного стану розглянула ситуацію на паливному ринку. Під час засідання 7 липня депутати обговорили причини повільного здешевлення пального, рівень маржі операторів АЗС, можливість повернення державного регулювання та хід розслідування Антимонопольного комітету України (АМКУ).

З паливних мереж участь взяли лише представники UPG. Також на засідання був запрошений голова АМКУ Павло Кириленко.

За його словами, оператори пояснюють повільне зниження цін необхідністю реалізувати запаси, закуплені за вищими цінами. Водночас він наголосив, що ринок є вільним, а АМКУ не має повноважень втручатися у ціноутворення.

«За законом вони мають право отак повільно діяти, бо ринок є нерегульований. Ви знаєте, що комітет не має права втручатися в дану ситуацію», — зазначив він.

Однією з головних тем засідання стала маржинальність мереж АЗС. Народна депутатка Юлія Яцик звернула увагу, що світові ціни на нафту вже повернулися до рівня кінця лютого, тоді як роздрібні ціни залишаються значно вищими, і поцікавилася, чи не є причиною цього зростання маржі операторів.

Кириленко відповів, що під час паливної кризи маржа мереж суттєво скоротилася, однак зараз майже повернулася до докризового рівня.

«Зараз вона вийшла приблизно на той рівень, який був до кризи... Вона дуже близька, схожа по основній цифрі, вона майже однакова маржа», — сказав очільник АМКУ.

У відповідь Яцик заявила, що саме це, на її думку, пояснює повільне здешевлення пального.

«Фактично ми маємо ситуацію, коли ціни на пальне в світі знижуються, а маржа операторів залишається незмінною, як до кризи... Ось ми і знайшли причину, чому ціна зараз так повільно зменшується», — зазначила депутат.

В рамках цієї дискусії голова АМКУ продемонстрував порівняння світових цін на нафту і нафтопродукти, який показував повернення цін на нафту у липні до рівня лютого ($71/барр.), але одночасно набагато вищий рівень липневих цін на бензин і дизпальне, які не повернулися до лютневих цін.

Також Кириленко зауважив, що оператори пояснюють свою цінову політику комерційними чинниками.

«Є фактори об'єктивні, чому вони зараз, маючи можливість впасти більше, не падають, поки не реалізують ті запаси. Це виключно комерційний підхід», — сказав він і висловив особисту думку, що ціни могли би бути на 3-4 грн/л нижче за поточні.

Ще одним предметом дискусії стало можливе повернення державного регулювання цін або торговельної надбавки. Яцик наголосила, що АМКУ може ініціювати перед урядом відповідні механізми реагування. Натомість у комітеті виступили проти такого підходу.

Заступниця директора департаменту досліджень та розслідувань ПЕК та ЖГГ – начальниця відділу нафти і нафтопродуктів АМКУ Олена Шевчук нагадала, що саме скасування державного регулювання після початку повномасштабного вторгнення дозволило подолати паливну кризу та дефіцит ресурсу у 2022 році.

«Одним із засобів подолання дефіциту стала якраз відміна державного регулювання... Ми бачили, що такий захід уряду справив ефективний вплив на ринок, наповнивши його ресурсом», — зазначила вона.

В АМКУ також наголосили, що державне регулювання конкурентного ринку може мати негативні наслідки.

«Антимонопольний комітет завжди відстоює, що якщо на ринку немає суб'єкта, який займає монопольне становище, цей ринок регулювати не потрібно ціновими механізмами. Тут має діяти конкуренція», — заявила представниця комітету.

Окрім цього, Кириленко повідомив, що АМКУ продовжує розслідування щодо можливих антиконкурентних узгоджених дій на паливному ринку. За його словами, ще наприкінці лютого, до початку паливної кризи, у провадженні комітету вже перебували 39 справ щодо можливих порушень конкурентного законодавства на ринку пального, а наразі аналіз триває.

«Я зі всією відповідальністю скажу, що немає зараз у них антиконкурентних узгоджених дій... Справи не завершили, розслідування триває», — підсумував голова АМКУ.

Нагадаємо, у статті «Випробування Ормузом. Як пройшли паливну кризу Україна і світ» для «Дзеркала тижня» директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн і експерт групи Іван Марченков проаналізували хронологію паливної кризи в Україні та інших країнах.

Автори дійшли висновку, що український ринок загалом повторював європейські та американські тенденції: ціни на АЗС зростали й знижувалися приблизно такими ж темпами, як у більшості країн Європи. На їхню думку, ключовими чинниками стійкості ринку стали висока конкуренція між операторами та диверсифікована система постачання пального.