Під тиском військово-морського флоту Греції трейдери російської нафти знайшли нове місце для обміну вантажами сирої нафти в Середземному морі, що свідчить про те, наскільки важко буде придушити діяльність, яка викликала тривогу як регуляторів, так і європейських урядів. Про це повідомляє Bloomberg.
Танкери, які перевозять російську Urals, зараз перевантажують її з менших танкерів на більші поблизу міста Надор у східній частині узбережжя Марокко в Середземному морі, показують дані відстеження руху суден, зібрані Bloomberg. З минулого місяця військово-морський флот Греції проводить військово-морські навчання в місці, де велася торгівля, намагаючись її стримати.
Нове місце знаходиться поблизу анклаву Мелілья, яким керує Іспанія, що підвищує ймовірність того, що Мадрид може повторити кроки, які він вжив для блокування схожої діяльності за 140 миль на захід, поблизу свого іншого анклаву Сеута. Ці заходи зрештою припинили практику.
Згідно з даними, Rolin, дуже великий перевізник нафти (VLCC), отримує сиру нафту марки Urals з меншого танкера Serendi біля марокканського міста. Там уперше відбулася так звана передача класу з корабля на корабель.
Serendi — корабель класу «Афрамакс». Також прибули два інших — Ocean AMZ і Sea Fidelity, і минулого місяця всі троє завантажили близько 730 тис. барелів марки Urals у російському балтійському порту «приморськ».
Близько 80% російської сирої нафти марки Urals постачається в Азію, переважно в Індію й Китай. Використання VLCC дає економію на масштабах для перевезень на далекі відстані, але європейські держави побоюються дозволяти переміщення вантажів поблизу своїх берегів.
Сеута, іспанський анклав, який знаходиться далі на заході в Північній Африці, раніше була популярним місцем для STS-перевантажень Urals, але майже не використовувалась протягом останнього року через тиск з боку місцевої влади і Європейського Союзу.
Тоді як такі перевантаження здійснювали поблизу Греції, навчання військово-морського флоту країни з початку травня серйозно перешкоджали діяльності в Лаконській затоці, водній ділянці приблизно за 110 миль на південний захід від Афін, де російські перевантаження з корабля на корабель зросли як гриби після повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Ця діяльність — частина того, як росія змогла обійти західні санкції. Переміщення вантажів зазвичай відбувається у міжнародних водах, де державний нагляд не є нормою, і часто залучають судна, які не мають зв’язку з компаніями країн G7.
Це важливо, оскільки країни G7 дозволяють своїм фірмам надавати послуги, включаючи доставлення й страхування, лише якщо вантаж коштує менше попередньо встановленого рівня. У разі з сирою нафтою цей ліміт становить $60 за барель або менше. У базі даних Міжнародної морської організації в Лондоні не вказано страховика для жодного з чотирьох танкерів, залучених до заміни поблизу Мелільї.
Міжнародна морська організація, агентство ООН, яке встановлює правила судноплавства, назвала переміщення вантажів у відкритому океані «небезпечною практикою».
Коментарі
Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі
Увійти