Китай прискорює будівництво відкладеного центральноазіатського трубопроводу для отримання газу з Туркменістану, хоча росія просуває власне нове сполучення до Сибіру, оскільки Пекін жонглює своїми потребами в енергетичній безпеці з дипломатичними пріоритетами, повідомляє Reuters.
Пекін прагне зміцнити зв’язки з Центральною Азією в рамках своєї ініціативи «Пояс і шлях», але майже через 10 років після початку будівництва «проєкт «Лінія D» було загальмовано складними ціновими перемовинами й технічними перешкодами прокладання трубопроводу, що перетинає ще три центральноазіатські країни», заявили китайські державні нафтові чиновники.
Та нещодавні спроби москви з’єднати свій другий трубопровід, «сила Сибіру 2», з Китаєм, щоб компенсувати падіння продажів у Європі через українську кризу, надають Пекіну важіль для просування центральноазійського проєкту, зі слів китайських нафтових чиновників і галузевих консультантів.
«Центрально-азіатські трубопроводи вважаються наріжними інвестиціями в енергетичний і геополітичний простір Китаю. Це канал постачання зі стратегічною цінністю, який витісняє комерційні занепокоєння», — сказав Reuters офіційний представник державної нафтової компанії, знайомий із глобальною стратегією China National Petroleum Corp (CNPC).
За оцінками 2014 року, вартість лінії D становила $6,7 млрд, вона щороку транспортуватиме 30 млрд куб. м газу.
Виступаючи минулого тижня на першому особистому саміті лідерів країн Центральної Азії в стародавньому місті Сіань на Шовковому шляху, президент Сі Цзіньпін закликав сторони прискорити прокладення лінії D, яка стане четвертим газопроводом Китаю в регіон, майже через десять років після початку будівництва в Таджикистані.
2022 року Китай імпортував 35 млрд куб. м газу на суму $10,3 млрд через три трубопроводи з Туркменістану порівняно з 16 млрд куб. м через один трубопровід із росії на суму близько $4 млрд.
Коментарі
Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі
Увійти