Американські НПЗ знову можуть купувати іранську нафту

Адміністрація Трампа тимчасово послабила деякі санкції на іранську нафту, призупинивши воєнні дії, які визначали відносини між США й Іраном з часів кризи заручників 1979 року, пише Bloomberg.

Уперше за майже чотири десятиліття американські виробники палива матимуть можливість купувати сиру нафту в Ірані після того, як Міністерство фінансів США видало дозвіл на відмову від санкцій проти іранської нафти відповідно до умов тимчасової мирної угоди. Хоча ще зарано знати, чи будуть трейдери й нафтопереробні заводи (НПЗ) бронювати танкери для перевезення іранської сирої нафти, ця відмова знаменує собою значний розрив з десятиліттями економічного тиску США на Тегеран.

Послаблення санкцій, дійсне протягом 60 днів, має потенціал пом'якшити перебої з постачанням, спричинені майже закритою Ормузькою протокою, життєво важливим вузьким пунктом, через який проходить до 20% світових постачань нафти.

Відносини між США й Іраном були напруженими з часів кризи 1979 року, коли іранські терористи увірвалися до посольства США в Тегерані та взяли в заручники понад півсотні американських дипломатів і громадян. З роками відносини зіпсувалися через ймовірну терористичну діяльність Ірану та його ядерну програму, що призвело до повного нафтового ембарго 1995 року.

Американські НПЗ негайно припинили закупівлю нафти з Тегерана після того, як президент США Джиммі Картер заборонив імпорт. Обсяги, які досягли піку в 850 тис. барелів на день (б/д) 1977 року, впали до нуля через кілька місяців після приходу до влади аятоли Рухолли Хомейні, лідера країни, коли розгорнулася криза із заручниками.

Іранська нафта поступово надходила до США в наступні роки. Останні барелі, що надходили до США до нафтового ембарго 1995 року, йшли до виробників палива в Техасі, Луїзіані й Міссісіпі. Chevron Corp і Marathon Petroleum Corp були одними з останніх, хто імпортував іранські постачання 1991 року, згідно з даними Управління енергетичної інформації. НПЗ США імпортували з Ірану переважно середньокислу нафту, різновид, яка на той час була дефіцитною.

Коли американські виробники палива востаннє імпортували значні обсяги іранської нафти, сланцевий бум був ще за десятиліття, а Радянський Союз ще існував, хоча й лише за кілька місяців до розпаду. США також були нетто-імпортером нафти, значною мірою покладаючись на постачання з країн ОПЕК.

Американські заводи продовжують покладатися на нафту з Близького Сходу, навіть попри перебої з постачанням через війну на Близькому Сході. З початку війни виробники палива імпортували близько 350 тис. барелів саудівської нафти щодня, а також менші обсяги іракської сирої нафти.

Нагадаємо, Іран почав нарощувати експорт нафти оскільки Тегеран з Вашингтоном прагнуть укласти довгострокову мирну угоду.