Ігор Шушко, заступник керівника підрозділу БЕБ: «Я ніколи не бачив на «бочках» нормальних документів на пальне»

Останнім часом усе більше новин надходить від Бюро економічної безпеки. Здебільшого детективи відомства опікуються ринками підакцизних товарів: тютюну, алкоголю, пального. Наразі основну увагу прикуто до тютюну, втрати від нелегального виробництва й продажу якого «БЕБівці» оцінюють у 70% від усієї підакцизної групи.

Та БЕБ водночас утримує у полі зору й ринок пального, де продовжують працювати міні-НПЗ, виробники октанопідвищуючих компонентів і так звані бочки, або нелегальні АЗС.

Як функціонує цей дивний «нафтовий» світ і які проблеми стоять на шляху його демонтажу, йдеться у бесіді директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна із заступником керівника підрозділу Бюро економічної безпеки України Ігоря Шушка.

– Пане Ігорю, в Україні створено багато силових відомств, де периметр відповідальності Бюро економічної безпеки? Як ви знаходите собі роботу?

Дивіться, тут є певна плутанина. Є адміністрування податків, а є протидія злочинам. В частині адміністрування податків є відповідний орган – Державна податкова служба. А ми як Бюро економічної безпеки концентруємось саме на протидії особам, які вчиняють злочини, й на виявленні системних проблем. Наприклад, прогалин у законодавстві, які використовують ті ж самі НПЗ. Але для детінізації цієї сфери потрібен комплекс – адміністративні заходи, правоохоронні, а також узагальнення й усунення причин несплати податків і втрат бюджету.

Що стосується джерел інформації, то у нас є департамент аналітики, який відстежує підакцизні галузі: тютюн, алкоголь і пальне. Є також оперативні співробітники. Коли детектив отримує від них інформацію, що містить достатньо ознак кримінального правопорушення, він відкриває кримінальне провадження і починає його розслідувати.

Крім того, до нас надходять звернення від інших органів влади, наприклад, інформація від податкової служби. Нещодавно саме така взаємодія дала нам змогу відпрацювати нелегальні АЗС на території Київської області.

Також у рамках кримінального провадження ми залучаємо спеціалістів ДПС, за результатами отриманих експертиз і огляду спрямовуємо їм матеріали для проведення позапланової або фактичної перевірок з метою донарахування акцизного податку. А вони нам після цього скеровують акт перевірки. Якщо в ньому сума ухилення від сплати податків достатня, ми кваліфікуємо це за 212-ю статтею Кримінального кодексу України. Відповідно проводимо розслідування

– А громадяни можуть звертатися до вас напряму?

Так, звісно. Буквально днями був чоловік, який написав заяву про те, що на території Київської області функціонує нелегальна АЗС. Ми почали роботу у цьому напрямі. Також самі моніторимо медіа, перевіряємо інформацію й приймаємо рішення про подальші кроки.

– Нещодавно Нафтогазова асоціація вийшла з новим дослідженням діяльності нелегалів…

Вони надали нам ці списки, офіційно звернулися. Керівник головного підрозділу дав відповідне доручення територіальним підрозділам, які до 10-го числа наступного місяця звітуватимуть щодо кожної з цих АЗС.

– Часто запитують: звідки громадянину знати, що АЗС нелегальна? Особисто проводив обстеження одного з таких об’єктів у Києві. Там висіла у поліетиленовому файлику ліцензія, хоча чек виписали від руки, тобто, там немає касового апарата як однієї з умов отримання ліцензії… Але ж це я можу зрозуміти, а як бути споживачеві?

Певні ознаки в будь-якому разі є. Наприклад, немає куточка покупця. А це значить, що не можна ознайомитись із дозвільними документами, сертифікатами на пальне. Я особисто ніколи не бачив на відпрацьованих нами «бочках» нормальних документів на пальне. Та навіть візуально здебільшого все зрозуміло, коли ці заправки стоять упритул до магазину чи будівлі, що заборонено. Також потрібно звертати увагу на наявність чи, радше, брак того ж касового апарату. Плюс вартість пального, яка на 5-6 грн нижча, ніж навколо.

Ознаки нелегальної АЗС: відсутність документів, касового апарату і підозріла вартість пального

– Але ж є випадки, коли вони працюють багато років. Нещодавно я писав матеріал про «бочки» у Львові. І Львівська міськрада заявила, що так, справді, вони не мають цільового призначення земельної ділянки, але ж працюють. Що з цим робити?

Одна з підстав для видачі ліцензії – оформлена правильно земельна ділянка: або вона в оренді, або у власності з відповідним цільовим призначенням під АЗС. У більшості таких АЗС, якими ми займались, проводили обшуки, взагалі не було приналежності до територіальної громади. Часто вони розташовані на ділянці разом з іншими спорудами без дотримання жодних норм.

– Такий же приклад у Києві, одна відома мережа, яка працювала багато років… І чеки видавали, і начебто зовні все виглядало пристойно…

У них навіть ліцензії не було. Ми тричі проводили обшуки. Було встановлено факт торгівлі пальним сумнівної якості й задокументовано походження з нелегального НПЗ на території Кривого Рогу.

Ми тричі вилучали обладнання, однак за тиждень вони знову починали працювати. Ми оголосили підозру директору підприємства, вони не працюють.

Демонтаж не гарантує того, що підпільна АЗС не працюватиме знову 

Зараз займаємося не менш відомою у відповідних колах мережею. Це понад 50 АЗС, розташованих у Київській області. Вже вилучили обладнання на 9 АЗС, транспортні засоби, пальне. Теж, до речі, купували його на міні-НПЗ.

Наразі на стадії передачі до АРМА перебуває 19 модулів, потім їх буде виставлено на торги.

– Якщо повернутися до Львова, то є підтверджений факт відсутності землі, але при цьому ліцензії вони мають. Хто цим має займатися?

Це компетенція Державної податкової служби.

– А якщо у звітності «бочки» вказують, що продають 100 л пального за день, хоча при цьому всі розуміють, що жодна заправка не виживе, заправляючи по 2 машини упродовж дня…

Прихована реалізація – це очевидне порушення. Тут зазвичай також реагує податкова: проводить фактичну перевірку й виявляє незаконну або необліковану реалізацію підакцизної групи товарів. Якщо там сума буде достатньою для кваліфікації кримінального правопорушення, вони скеровують це нам. Якщо сума недостатня, накладають штраф.

– Якщо підсумувати проблематику «бочок», що саме у боротьбі з ними ви виокремили б як головну проблему?

Якщо йдеться про практичний бік питання, то це те, що ніде зберігати вилучене обладнання. Навіть після передачі його в АРМА до проведення конкурсів на продаж нас просять його десь зберігати. А ми не маємо на це ресурсу. Ми вилучили вже 63 цих модульних АЗС, повністю використали майданчик, який нам виділила КМДА.

Приватні майданчики теж не хочуть співпрацювати, бояться, що якийсь уламок або «шахед» прилетить, як потім відповідати?

Проблема зберігання вилученого обладнання залишається актуальною

Фінансів теж бракує, адже для початку вилучене обладнання треба кудись перевезти. А транспортування навіть одного модуля евакуатором по Києву – це чималі гроші. А ще потрібно викачати з модуля пальне (якщо це газ, то потрібен окремий фахівець). Тому що ніхто не прийме той модуль на зберігання, якщо там буде бодай 10 л пального.

І це ми хоча б розв’язали питання зберігання вилученого пального, уклали договори.

– А є ж іще проблема нелегального виробництва. До Великої війни, тобто до 2022 року, була міжвідомча група на чолі з міністром внутрішніх справ, яка займалася ринками акцизних товарів. І тоді були переліки міні-НПЗ, усі знали, де вони й що роблять, але зробити з ними ніхто нічого не міг. Як зараз?

З одного боку, багато міні-НПЗ припинили діяльність через руйнування внаслідок російських атак. З іншого, нелегальне виробництво зараз дуже прибуткове через високі ціни на легальне пальне. У нашому полі зору перебувають до 30 об’єктів. Нещодавно БЕБ демонтувала завод у Кривому Розі. Дуже важко було, бо обласна й місцева влада фактично відмовились нам допомагати.

У полі зору БЕБ до 30 об’єктів нелегального виробництва пального

– У чому проблема оперативно закрити ці виробництва?

По-перше, важко задокументувати осіб, які є власниками, співвласниками чи директорами. Ключові особи, як правило, перебувають десь за кордоном.

Так, є обладнання. У Кривому Розі воно взагалі перебувало на території асфальтового заводу. Але вилучаєш, а вони десь через місяць-два відкриваються десь в іншому місці. Загалом можу сказати, що основні проблемні регіони – це Полтава, Харків, Дніпро, Черкаси. У більшості з них БЕБ не має територіальних управлінь.

– Якщо відверто, то не дуже розумію, чому не можна встановити пости на виїзді з міні-НПЗ й перевіряти, що вони звідти вивозять…

Фізично ми не маємо стільки співробітників, щоб залучити їх до такої роботи. З НПЗ за документами везуть або розчинники, або газовий конденсат, тобто не підакцизну групу. Навіть якщо ми встановимо факт фальсифікації, довести нелегальне виробництво вкрай важко. У Кривому Розі ми задокументували факт, коли приїжджала бітумна смола, конденсат, запускали це обладнання, воно там виготовлялось, завантажувалось у транспортні засоби – ми задокументували весь цикл виробництва. Це 204-та стаття, частина друга – незаконне виготовлення. І у нас є підстави вилучити це обладнання.

Але загалом важко задокументувати факт самого виготовлення. Наприклад, ми заходимо на міні-НПЗ, він не працює, але в резервуарах перебуває бензин, дизель. Якщо у них немає ліцензії на виробництво, то це буде 204-та стаття, частина перша. Але вирізати обладнання у нас не буде підстав, бо не задокументовано факт виготовлення.

– Але ж начебто зрозуміло, що воно там не з неба впало…  

Звісно. Та у них же є ліцензія. Тобто вже не незаконне виготовлення. Це прогалина у законодавстві, тому що немає чіткого розмежування, що таке незаконне виробництво.

– Але продукт у резервуарі вочевидь не відповідатиме стандартам…

Так, це анулювання ліцензії. Але не підстава для демонтажу обладнання. У таких випадках ми пишемо листи на податкову, вона на підставі експертиз, оглядів, обшуків, матеріалів скасовує ліцензію. Але вони її через тиждень поновлюють через суд – і працюють далі.

Також, як і з «бочками», інколи виникає питання законності видачі ліцензії. Для її отримання має бути реєстр обладнання, співробітники повинні пройти підготовку, держбезпека праці має дати посвідчення, МНС видає дозвіл. Там мають бути підписи багатьох органів контролю. За фактом нічого цього немає, а ліцензія є.

– Як ви вважаєте, той законопроєкт, що вже пройшов перше читання, який робить газовий конденсат і нафту підакцизними, допоможе вам у роботі?

Звісно! Це вже буде у єдиному реєстрі акцизних накладних, всі бачитимуть, звідки й куди що рухається. А головне, де це буде використано й скільки акцизу буде сплачено. Адже ми розумітимемо, скільки можна з цієї сировини виробити бензину й дизпального.

– Неодмінна умова нелегального виробництва – октанопідвищуючі компоненти, які випускаються на спиртозаводах. Можливо, треба звернути увагу на них?

Є реєстр підприємств, які виготовляють розчинники офіційно. Та є й ті, де під виглядом розчинників випускають спирт низької якості, який надалі використовується НПЗ для підвищення октанового числа.

Нещодавно ми задокументували завод у Волинській області, який постачав їх на міні-НПЗ як розчинники у Чернігівську, Кіровоградську, Черкаську область тощо.

Оголошено підозру, затримано причетних осіб.  

– Я так розумію, біоетанол за документами у нас взагалі не роблять, бо він підакцизний? Як спиртозаводи обходять цю умову?

Біоетанол роблять, але дуже небагато. Здебільшого заводи використовують код групи 2700. І там купа підкодів, зокрема прописано «та інші». Під оці «та інші» можна віднести будь-яку речовину. Ми проводили експертизи, тож розуміємо, що це підакцизні компоненти для виробництва пального. Тому треба чітко визначити параметри цих компонентів. Ніхто не знає, скільки й куди їх сьогодні продають.

– А як тоді розуміти офіційну інформацію групи «БРСМ-Нафта» про те, що завод «ФАЗОР», який виробляє саме безакцизні розчинники, є їхнім постачальником для виробництва бензину іншою компанією групи, «Стандарт Ойл 2000»?

Не можу коментувати щодо конкретних виробників і компаній. Але загалом якщо речовина використовується для виробництва пального, вона має належним чином обліковуватись, вона повинна мати статус підакцизного товару. Наприклад, де гарантія, що показали й сплатили акциз зі всього виробленого обсягу, а не з 20-25%? У всіх таких виробників зазвичай є офіційні приходи сировини й компонентів, але сказати, який реальний обсяг, ніхто не може. Адже ніхто цього не відстежує. Лише коли ми займаємось виробниками фальсифікату, тоді бачимо, що через ланцюжок компаній-прокладок проганяють цей обсяг, й у кінцевому результаті виходимо на виробника цих компонентів.

– То що ж робити?

Тут, знову-таки, питання недосконалості законодавства. Наприклад, зараз податкова має заздалегідь повідомити про свої плани провести фактичну перевірку. Але якщо є реальна підстава, треба дати змогу заходити на підприємство у будь-який час. Бо знаходили ми й підземні резервуари, куди ховають необліковану продукцію.

Також потрібно посилити відповідальність. Зараз ми маємо ст. 204, частини 1 або 2 – це штрафи, і вони не належать до категорії тяжких. Тобто за ст. 204, ч. 1 – це 70 тис. грн штрафу. За ст. 204-2 – умовно.

У нас 90% підозрюваних раніше вже притягувались за 204-ю. Вони ще й педалюють процеси у судах, щоб штраф наклали якомога швидше, бо це дає змогу закрити справу. Що тут можна казати?.. Продовжуємо спілкуватися з законодавцями, урядовцями про потребу у криміналізації цих статей.

– І наостанок. Я вже понад рік аналізую дані зі сплати податків різними мережами АЗС. Податкове навантаження дуже різне за всіма параметрами: за податком на прибуток, ПДВ, зарплатними податками. БЕБ займається цими питаннями?

Звісно. У нас є провадження щодо низки мереж АЗС, задокументовано факт незаконної реалізації підакцизної продукції із заниженням обсягу реалізації. Це теж робота наших аналітиків, які зіставляють дані про закупівлю й реалізацію пального. Тобто різниця, як правило, продається за готівку. Наразі одна з мереж визнала свою провину і добровільно погодилась сплатити завдані бюджету збитки. Очікуємо, що це відбудеться найближчим часом.

– Ми теж…