Скасування держрегулювання: скажіть нарешті людям правду

Витримав паузу, щоб почути перші відгуки на це рішення. Вони, як завжди, полярні: перемога спекулянтів або мудрий крок уряду. Зрада й перемога, нічого нового. Поділюся своїм баченням.  

Давайте знову спочатку.

Головна причина дефіциту пального – брак достатнього постачання.

Європа паливно-дефіцитна сама по собі. Наприклад, Польща – наш головний партнер – має шукати для себе за імпортом 7 млн т дизпального і бензину на рік. Це навіть більше, ніж усе наше прогнозне споживання у повоєнний період.

Усвідомте нашу місію: ми – перша країна Європи, яка позбулася російських енергоносіїв! На своєму власному досвіді ми зараз переконуємось, як складно це зробити і як складно ухвалити рішення про ембарго іншим. Жодна країна Європи не має досвіду 100% переорієнтації на нові джерела постачання!

Великі виклики – великі проблеми. З ресурсами ми визначились, навіть їх законтрактували, але не можемо довезти з європейських портів, НПЗ, нафтобаз до України.

Питання вирішується, ті ж поляки дивуються нашим темпам, та все одно потрібен час. Очікується, що місяців зо два. Це за умови, що нічого не трапиться, а на війні це норма.

Прискорити наповнення ринку можна зустрічним шляхом – обмеженням споживання. Справді, на ажіотажі співгромадяни почали заповнювати не тільки баки авто, але й будь-які інші ємності. В одній із мереж поділилися статистикою: за змоги заправити 30 л тільки половині таких клієнтів вдається втиснути цей обсяг у бак. Тобто баки не порожні. Та з повним баком ми засинаємо краще.

Далі. Вчора прийшла статистика – ввезли 76 500 «пільгових» машин. Я так розумію, в поточних умовах люди купували їх, щоб активно використовувати, а не поставити в гараж. Рахуємо: 76 500 множимо на 20 л на добу (200 км пробігу) і на 30 днів = 46 млн л, або 36,7 тис. т на місяць. Наша розрахункова потреба – це 450 тис. т пального на місяць. Потенційно маємо попит на 8% споживання.

Є ще одна обставина. Держрегулювання розділило ринок навпіл: одні дотримуються граничних цін, інші – ні. Відстань – 20 грн на літрі. Це спровокувало логічний перетік пального з першого сегменту в другий, сприяючи подовженню черг.

Також немає регулювання на опт, який тече у спекулятивний сегмент ринку, де хлопці зароблять 27, а не 7 грн/л.

Змога заробити на різниці цін – ще один чинник зростання попиту. Громадяни швидко стали трейдерами, увесь OLX продає талони на пальне.

Уряд мав надію, що постачання ось-ось налагодиться (ми всі сподіваємось на краще). Але після того, як пані Свириденко особисто побувала у Варшаві на «дизельних» зустрічах із союзниками, оцінка перспектив, судячи з усього, змінилася.

Зі зрозумілих причин уряд не хоче називати речі своїми іменами, але важке рішення про скасування держрегулювання (навіть тимчасове, на два місяці) має на меті збити попит. Прямий і спекулятивний. Розрахунок на черги себе не виправдав, тому перейшли до наступного кроку.

Що мені не подобається – так це поспіх і створення зайвих очікувань. То ми говоримо про покращення за тиждень, потім за другий. То погрожуємо спекулянтам-мародерам, а потім погоджуємось на зростання цін. Але знову робимо це якось не щиро: кажемо про вільне ціноутворення, але очікуємо 52 грн на бензин і 58 – на ДТ. Це при тому, що в гурті дизпального дешевше за 60 немає, проте є реальні контракти за 65.

А головне – знаємо, що впевненості у достатніх обсягах постачання не маємо.

Як треба зробити.

По-перше, пояснити (або, як ви любите говорити, комунікувати, тьху) людям, що з пальним легко не буде. Ми реально робимо неможливе, будуємо новий ринок, усупереч усьому розгортаємо потоки вуглеводнів із Заходу на Схід! Без перебільшення, змінюємо енергетичний ринок світу!

По-друге. Повернути акцизи. Ви вирішуєте завдання зменшення попиту методом високих цін. Але зараз висока ціна буде за рахунок високої націнки, яка нічого не дає з погляду наповнення ринку. Адже економічних стимулів у трейдерів більш ніж достатньо, проблема не в грошах. То нехай ця ціна буде високою за рахунок податків, зиску для держави. Це й людям буде більш зрозуміло: купив пальне за 55-70 грн/л, але ж із них 10-15-20 грн піде на ЗСУ. Погодьтеся, це вже інша історія. Комунікуйте, знову даруйте, про це!

Третє: продовжуємо методично працювати над розбудовою транспортних коридорів. Немає простих рішень, без політичної підтримки все буде набагато повільніше. Польща з Румунією не забезпечать необхідного обсягу. Потрібні нові партнери. Зокрема тиснемо на угорців (про реверс нафтопродуктовопроводу трохи поспішили). Працюємо з німцями для транспортування із Західної Європи. Пропрацьовуємо шляхи із Середземного моря.

Уряд повинен казати людям правду. Кого ви ще боїтесь налякати в цій країні? Чим, нестачею пального й дорожнечею під час війни? Невже люди цього не розуміють?! Сміливіше! Беріть приклад із наших хлопців на фронті!