РНБО оголошує війну російському пальному

Скоро місяць, як в Україну можна ввезти пальне тільки за наявності сертифікату походження і можна надати проміжні результати. Нагадаю, раніше можна було просто задекларувати країну походження. Вимога щодо сертифікатів уже вдарила по потоку російського автогазу. Зокрема майже припинився імпорт LPG в Україну з Латвії, а відомі польські місця накопичення російського ресурсу або припинили відвантаження, або значно скоротили – до обсягів, які вони можуть підтвердити документами про неросійське походження.

Наступний крок для газу – імпорт із «Казахстану». У лапках, тому що здебільшого цей газ іде з заводу в Оренбурзі, де казахи переробляють свій газоконденсат. Так, на нього у Казахстані видано сертифікат походження, але це не більше ніж нюанси документообігу між росією й Казахстаном. Ми бачимо в Україні постачання від ТШО, рідше – від «Жаікмунаю», до них нема питань. А до оренбурга – є.

З дизелем ситуація набагато важча. На етапі обговорення й несамовитого очікування впровадження вимог до сертифікатів походження я неодноразово висловлював скепсис щодо якості цих сертифікатів. Цей скепсис частково виправдався. За моїми даними, Енергомитниця вже зробила низку запитів на оригінальні документи на партії індійського пального, що надійшло з Румунії. Уповноважений румунський орган надав документи, на підставі яких у сертифікаті він зазначив Індію як країну походження. Більшість наданих документів мають той самий декларативний характер. Іншими словами, ніяких реальних підтверджень, що це пальне з Індії, там немає, лише запевнення трейдера-постачальника. При цьому румунська ТПП діє відповідно до своїх інструкцій. Це не означає, що це не індійське пальне, та й гарантій, що це не російський дизель, що прибув із Туреччини чи з Каламати, нуль.

А тепер уявіть, як видаватимуть сертифікати в Єгипті, Лівії, Туреччині. А ще уявіть, що змоги запитати підтвердження автентичності сертифікатів у деяких країнах у нашої Енергомитниці просто немає.

Вимога надавати сертифікат – безальтернативна, іншого варіанту в світовій практиці немає, це база. Проте в нашому разі, якщо ми реально хочемо запобігти потраплянню росресурсу в країну, треба глибше вивчати інші документи, зокрема й ті, на базі яких той сертифікат було видано. У цьому напрямі рухається Рада національної безпеки та оборони, на яку покладено контроль за дотриманням накладених Україною санкцій, про посилення якого останнім часом усе частіше каже президент Зеленський.

На черговому засіданні створеної в РНБО робочої групи напрацювали перші конкретні заходи. По-перше, визначено перелік портів, куди після запровадження європейського ембарго перейшло російське ДП, і з яких може бути економічно доцільно перевалювати ресурс у напрямку України. Серед країн, що стали притулком для російського пального, –Туреччина, Туніс, Лівія, Єгипет, Марокко, Болгарія, Грузія. Згідно з дорученням апарату РНБО, Енергетична митниця аналізуватиме всі партії, що зайшли в Україну морським шляхом, на предмет виявлення первинного порту відправки. Якщо в документах засвітиться порт з «червоної зони», оформлення буде проведене тільки після процедури верифікації сертифікатів походження. Це досить тривала й громіздка процедура, що може розтягнутися на декілька місяців. Допомагати перевіряти сумнівні сертифікати доручено Службі безпеки України та розвідувальним органам.

Це тільки перші кроки. Надалі домовлено про розробку нових механізмів контролю за походженням імпортного пального та про аналіз можливих шляхів обходу існуючих і майбутніх бар’єрів.

Що можна порадити імпортерам пального. По-перше, сто разів перевіряти надійність постачальника. Втім, великі імпортери ще до відвантаження танкера проходять усі верифікації. За них ці верифікації здійснює банк перед підписом платежу за кожну партію. Потрапити під санкції ЄС чи США ніхто не хоче. По-друге, готувати максимум супроводжуючих документів, не чекаючи, поки запит на них надійде від митниці.

Під час наради керівництво апарату РНБО висловило конкретний посил: держава має намір і сили боротися з імпортом російського пального. Тому на «пронесе» особисто я не розраховував би.