Про зелене й червоне пальне

Мабуть, усі вже чули про «інноваційний» проєкт забарвлення пального для потреб армії. Яскрава новина у всіх сенсах цього слова… Також заявлено, що будуть купувати винятково в українських постачальників (на деяких ресурсах промайнуло про винятково українське виробництво).

Проблема закупівель пального для армії складається з чотирьох аспектів: надійності постачань, ціни, крадіжок і якості. Насправді останніх два – це, як правило, один. Вкрали якісне, долили неякісного.

Спочатку про цей аспект. Проблема якості існує, притому як для дизелю, так і для бензину. Особисто щомісяця забезпечуємо один із «підшефних» підрозділів пальним для розбавляння «казенного». Бо інакше не їде.

Постійно питаю у знайомих військових про якість пального й заради справедливості зазначу, що однакової картини немає. Проблеми виникають епізодично.

Мені діагноз зрозумілий: втрата якості відбувається на етапі постачання зі складу до споживача. Бо контроль якості при закупівлі належний.

Отже, фарба.

«Пане прапорщику, щось сьогодні бензин недостатньо зелений, може, ви подивитесь?» – це так буде віднині працювати контроль якості? Я думав, що армійські анекдоти вже залишись у совковому минулому.

Як це має працювати? Є спеціальні молекулярні маркери (вони невидимі), які вводяться постачальником у встановленій концентрації. За допомогою аналізатора можна у будь-якому місці встановити відповідність концентрації. Якщо мала – пальне розбавлене. Колись навіть законопроєкт такий розробили, щоб маркувати легальне пальне зі сплаченим акцизом на НПЗ й кордоні. Не треба ніяких лабораторій, відбору проб…

Щодо закупівель. Кажуть, будуть купувати тільки в українських постачальників. Чесно кажучи, не пам’ятаю, щоб колись МО постачали не українські постачальники. 

Заявляють, що купуватимуть за мінімальними цінами. Було б дивно, якби були інші бажання...

Що справді треба зробити, то це чіткі й суворі критерії і вимоги до постачальників, інструментів до біса (завдатки, банківські гарантії тощо).

А головне, складіть графік постачань на півроку–рік уперед, розіграйте тижневі або місячні лоти, все. Про це казали й до 2022 року, але в результаті заїхали у війну з порожніми баками. Заправляли тоді всім світом, деякі досі на цьому піаряться.

Щодо ціни. Тільки формульне ціноутворення й конкуренція. Так працює цей ринок, коли купляє пальне, треба просто запозичити цю практику. Вона була обкатана на «Укрзалізниці», там питання ціни взагалі зникло (картину псували інші моменти).

Формульне ціноутворення і конкуренція нейтралізують клятий людський (він же корупційний) чинник, який весь час псував усе при закупівлях як у Міноборони, так і в УЗ.

Умови мають бути прописаними максимально чітко: ти маєш постачити 1000 т дизпального до 20 квітня 2024 року за ціною «світове котирування за 1-19 квітня плюс така-то поправка». Розмір поправки – предмет торгів на тендері. Все.

Зберіть трейдерів, чиновників Міненерго (там потужний «паливний» департамент), розробіть разом ці умови раз і назавжди.

Та проблему поки лише «забарвили».