Контроль на папері

848. Стільки «заходів з контролю якості пального на АЗС і АГЗС» Держеконіспекція провела в 2020 р.. Це на 37% більше, ніж у 2019 р., повідомляє глава відомства Андрій Мальований у Facebook.

Перевірено, виявлено, оштрафовано. Загалом, усе як годиться. У тексті – впевнений посил, що ситуація під невсипущим ринковим контролем, а якість нафтопродуктів у країні на висоті. На прикріпленому професійно обробленому фото – лощені роздавальні пістолети. У коментарях – схвальні вигуки від користувачів із ознаками фіктивності, а просто кажучи ботів. Вельми красномовний сигнал.

Пост глави ДЕІ виявився дуже своєчасним, оскільки до роботи організації накопичилося дуже багато питань, зокрема й критичних.

Держава, нагадаю, усунулася від контролю за фактичним якістю пального дуже давно. Втім, ситуація до 2019 р. була терпимою: якщо щось і просочувалося через дунайські очерети повз митниці, то нормальної якості, а робота міні-НПЗ у промислових масштабах припинилася. Однак корупція сильно зміліла і виробництво бодяги стало набагато дешевшим, ніж раніше. Весь минулий рік сигнали про поширення фальсифікованого палива ставали все сильнішими, а до осені про засилля бодяги вже кричали на кожному кроці. За нашими оцінками, в країні виробляється вже під 35 тис. т фальсифікованого бензину і ДП у місяць, а легальні виробники фіксують відтік клієнтури.

Відповідальною за боротьбу з цим ділом Кабмін уповноважив ДЕІ. Як повідомляв сам Мальований, для інспекції навіть передбачили кошти в держбюджеті для проведення лабораторних аналізів пального. Однак, як і побоювалися оператори і паливні компанії, станом на лютий жодних зрушень у контролі якості немає. Вся активність скотилася до перевірки ком і десятків печаток у сотнях папірців, які не впливають на якість палива. Взяти те ж повідомлення шефа ДЕІ: «ознаки фальсифікації документів», проведення експертизи не тими лабораторіями і т.д.. Де ароматичні вуглеводні, сірка, тиск насичених парів? Хоч щось, що стосується якості. Зате є вилизані пости, солодкі світлини, шаблонна реформаторська риторика.

Навіть проведені перевірки Держекоінспекції стосуються винятково великих легальних операторів, які завжди на виду. Водночас по ринку циркулює купа бодяги і працюють сотні «бочок». І більшість з оголошених 7,5 млн штрафів явно сплачено компаніями, до фактичної якості палива яких навряд чи є претензії.

На початку 2010-х аналогічною роботою займався Держспоживстандарт, який змушував усіх клеїти на стели нечитабельні папірці з енциклопедичною маркою дизпалива. І теж рапортував про сотні перевірок і мільйони штрафів. Закриття контори на якості пального у країні не позначилося ніяк.

Погіршення якості палива в Україні загострило запит на допомогу держави, проте її відновлення впевнено котиться в тартарари. Спілкування з керівництвом ДЕІ в рамках онлайн-конференції розкрило глибоке нерозуміння багатьох аспектів функціонування ринку нафтопродуктів. Подальше спілкування очікувано не склалося. Тим часом інспектори на місцях створюють реальні проблеми для нормальної роботи паливних компаній. Ну а переїзд головного офісу інспекції в Кривий Ріг, на батьківщину президента, схоже, став останнім цвяхом у домовину світлої надії. Хочеться помилятися, та інших відчуттів поки немає.