Королі й капуста: як сплачують податки мережі АЗС

Податки залишаються єдиним джерелом фінансування нашої оборони. Останнім часом дедалі частіше можна зустріти звіти бізнесу щодо сплати податків і донатів на армію, це стало модно. Для цього проводять навіть рекламні кампанії. Але є цілковита впевненість у тому, що в низці випадків це відверта маніпуляція та гра на масштабі цифр, тоді як реальну податкову ефективність, а отже, ефективність захисту країни можна оцінити лише порівняно з колегами по ринку.

Лише тоді починають вилазити зарплати у «конвертах», мінімізація прибутку тощо. Саме такий аналіз ми зробили по операторах заправних мереж за 2023 рік. Отримана картина в цілому не нова та відображає зріз суспільства, коли хтось воює, хтось працює на перемогу, а дехто п’є каву за ЗСУ…

Попередні рейтинги, які на сторінках ZN.UA з’явилися ще 2021 року та відновилися за результатами другого й третього кварталів 2023-го, наробили чимало галасу. Ще б пак, багато хто вперше побачив себе на тлі колег по ринку. Більшості ця картинка на сподобалась. Як виявилося, в українських реаліях улюблене гасло нафтотрейдерів усього світу про «бізнес любить тишу» — здебільшого про несплату податків.

У наших дослідженнях ми говоримо про операційні податки — ПДВ, податок на прибуток, ПДФО, ЄСВ та деякі інші. Тобто податки на імпорт — акциз і ПДВ на імпорт — ми залишаємо за дужками, оскільки сплата цих податків на кордоні є неминучою. На відміну від перелічених вище, де власники бізнесу мають можливість маневрувати.

Помічний ПДВ

Сплата податків паливними мережами протягом 2023 року зростала, й це безумовна перемога. Так, якщо у першому кварталі топ-10 автозаправних мереж за кількістю АЗС сплатили 1,4 млрд грн податків, то у четвертому — майже вдвічі більше, або 2,4 млрд. І хоча даних по решті мереж наразі немає, цю динаміку можна вважати досить репрезентативною, бо на топ-10 припадає близько 55% продажів нафтопродуктів.

Найбільшу частину формує ПДВ. Протягом року його надходження збільшились у п’ять разів. Нафтобарони стали сумліннішими? Не тільки й не стільки (на це взагалі не варто сподіватись, як свідчать «податкові» цифри). З 1 липня 2023 року ПДВ на пальне збільшився з 7 до 20%, тобто в три рази. Ще «два рази» правильно буде записати в актив податківцям, яким ПДВ найближчий і найзрозуміліший.

А от податки, сплата яких здебільшого на совісті власника бізнесу, або не зростали, або зростали сумно. На відміну від ПДВ, який податкова відслідковує онлайн по всьому ланцюгу постачання, розібратися з прибутком можна лише за результатами окремої документарної перевірки. Провести їх у тисячах компаній складно фізично.

Як зрозуміти, що перед нами смішні цифри? Наприклад, якщо вірити даним про сплату мережами АЗС податку на прибуток, то взагалі стає незрозумілим, навіщо люди займаються цим бізнесом. Так, окупність станції БРСМ вартістю 1 млн дол. становить 40 років, оскільки кожна АЗС принесла оператору близько 1 млн грн. І це при тому, що 2023 рік став найуспішнішим за роздрібною маржею, яка в середньому по року становила 8 грн/л.

Характерно, що найзапекліший конкурент БРСМ — мережа Avantage 7, яка виставляє найнижчі ціни на ринку, оціночно заробила на кожній АЗС майже 6 млн грн. Цей результат також виявився кращим, ніж у більшості «преміальних» (читай — дорогих) мереж.

Зрештою, взагалі незрозуміло виглядає ОККО з рекордним задекларованим прибутком у майже 17 млн грн з комплексу. У підсумку отримуємо картину, коли, маючи 34% реалізації серед топ-10 мереж, галичани сплатили понад 70% сумарного податку на прибуток.

Такі полярні результати кажуть, по-перше, про активне продовження практики ухиляння від оподаткування, а, по-друге, про відсутність у податківців методики обчислення цього податку.

«Конверт» живий!

Також незрозумілий погляд ДПС на зарплати, тим більше що картина абсолютно чітка. По топ-10 офіційні оклади коливаються в океанському діапазоні від 4700 до 27500 грн/міс. Гадаю, всі здогадуються, що в жодній галузі такого розльоту бути не може. Уявити об’єктивний рівень окладів можна по п’ятірці лідерів — 22800 грн/міс. (із ПДФО).

Як і раніше, можна стверджувати, що низькі офіційні ставки не тільки свідчать про наявність «конвертів», а й частково відкривають вищеназвані секрети такого різного рівня прибутку. Адже доплати персоналу йдуть готівкою, яку потрібно десь брати. Тобто шукайте схему!

Не під запис представники СБУ стверджують, що торік окремі паливні мережі залучали онлайн-казино, які перетворювали «чорну» готівку на щомісячні виплати «призових» на картки персоналу АЗС. Цю інформацію підтвердив і голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев.

Ситуація потихеньку змінюється. На 70–80% за рік зросли оклади на WOG та Avantage 7. Але якщо в результаті перша впритул наблизилася до колег по першій п’ятірці, то середня зарплата у 13 тис. грн у другої довіри не викликає. Так само, як і сумнівний «подвиг» мережі VST, яка збільшила оклади вдвічі, але фінішувала із середнім показником 9248 грн/міс. Хто працюватиме за 7500 «живих» гривень, важко уявити.

Навіть такий поверхневий аналіз свідчить про те, що можна побудувати індикатори зарплат по галузі, а відповідно, й домогтися збільшення сплати податків з них (ПДФО та ЄСВ). Тим більше що навіть за явного заниження вони становлять 30% від загальної сплати податків мережами топ-10.

Розчарування та надії

Якщо просумувати всі податки, отримаємо таку ж строкату картину, як і по кожному з них окремо, — системності немає. А це говорить про те, що працює все що завгодно — страх, жадібність, фантазії власників бізнесу й лише іноді закон.

На закон традиційно більше зважають іноземні компанії. Цим і пояснюються друге та третє місця у Shell та AMIC. Причому продажі в обох мереж найнижчі серед топ-10, якщо не рахувати VST і МОТТО. У Shell та AMIC показники сформовано переважно за рахунок зарплатних податків і ПДВ. Ще один висновок — сучасному комплексу треба продавати близько 2000 л пального на добу, щоб забезпечити нуль. Усе, що вище, вже формує прибуток.

Тому дуже дивно виглядають податкові показники у UPG, WOG, БРСМ, Avantage 7, KLO, які продають у 3–6 разів більше, ніж «іноземці».

Ситуація змінюється. Так, довгоочікувані показники під завісу року, у четвертому кварталі, прийшли від UPG і WOG. Перша показала навантаження 2,6 грн/л (у другому кварталі було 0,9), а друга — 2 грн/л, збільшивши результат за квартал на 70%. Залишається сподіватися, що ці результати зростатимуть і цементуватимуться 2024-го. Це мають бути номер 2 і 3 у наведеному рейтингу, а не 4 і 5, як за результатами 2023 року.

А от сподівання на БРСМ не справдились. У третьому кварталі податківці «витрусили» з мережі Андрія Біби 300 млн грн податків, що у 4,5 разу більше показника першого та другого кварталів.

«Тоді нам не дзвонили тільки з офісу президента», — згадує один із співрозмовників у податкових колах.

Чомусь здавалося, що бізнес БРСМ міцно став на шлях виправлення. На жаль… У четвертому кварталі податкове навантаження на літр впало з 2,4 до 0,7 грн, до рівня першого та другого кварталів. Невже таки хтось додзвонився?

Своєю чергою зауважимо, що БРСМ почала декларувати виробництво пального, а саме — сплачувати акциз, чого не було ще у першому півріччі 2023-го. Але хіба це скасовує сплату решти податків? Зокрема й зарплатних, де мережа стабільно пасе задніх.

Новою надією цих «податкових війн» стала мережа Avantage 7. Чутки підтвердились: у четвертому кварталі податківці «поголили» цей родинний бізнес на 200 млн грн. Це в дев’ять разів більше, ніж у першому кварталі 2023-го! На відміну від колег із БРСМ, Avantage 7 заплатила державі у четвертому кварталі не тільки понад 100 млн грн ПДВ, а ще й майже 80 млн грн податку на прибуток. Завдяки цьому мережа раптово отримала статус однієї з найприбутковіших, хоча у ЗМІ розповідала, що є соціально орієнтованим бізнесом майже без прибутків. Буде шкода, якщо Avantage 7 піде кривою стежкою слідом за БРСМ. Тримаємо за неї кулаки! Пан Гетманцев уже заявив, що компанія зробила правильні висновки.

Залишається абсолютно незрозумілою позиція у рейтингу хлопців із KLO. Файні станції, гарні продажі… Але результат на табло.

Кого можна зрозуміти, то це мережу VST. Напівзруйновані станції з дивним рекламним слоганом «Ніштяк вам в бак» і, відповідно, низькою реалізацією. Наприкінці 2023-го теж спробували здивувати цифрами, але по року «ніштяка» з податками не вийшло.

Замикає топ-10 мережа МОТТО — до останнього часу традиційний антилідер податкових рейтингів разом із Avantage 7. І якщо останню податківці «перевзули», то МОТТО залишається у хвості топ-10. Подейкують, наприкінці року у мережи намалювався новий власник (який ще начебто й не власник, а управляючий), який реструктурує та переформатовує бізнес, у тому числі й задля більшої податкової прозорості. Чекаємо.

Лідерство ж у рейтингу міцно тримає ОККО, що належить концерну «Галнафтогаз». У четвертому кварталі мережа встановила особистий квартальний рекорд — понад 1,05 млрд грн податків, або 2,8 грн/л. «Гали» були й залишаються ключовим подразником, бо руйнують міфи і розмови про тяжку долю нафтотрейдерів та їхню неспроможність сплачувати податки. Додамо, що у 2022–2023 роках мережа задонатила на армію 1,5 млрд грн, що, схоже, перевищує зусилля решти учасників топ-10…

***

У 2023 році відбувся переломний момент — тема сплати податків набула нового значення й на паливному ринку посіла важливе місце (раніше не всі взагалі розуміли, про що йдеться). Є й перші успіхи, хоча ситуація вимагає набагато більшої швидкості. Податківці показали, що можуть впливати і на «відморозків», і на «благообразних», але системності у роботі бракує.

Ці недоліки є причиною ще однієї проблеми — закритості даних про сплату податків нафтотрейдерами. Попри вимоги закону, податківці відмовляються оприлюднювати ці відомості. Через це інформацію доводиться збирати по крихтах, за кадром залишається багато регіональних мереж, які взагалі живуть своїм життям і навіть не чули про податок на прибуток. Не доводиться виключати, що причиною закритості даних може бути й «кришування» деяких неплатників. Нелогічні речі вже простежуються на прикладі тієї ж БРСМ.

Щоб зняти підозри та підвищити ефективність збору податків — єдиного джерела фінансування оборони, треба об’єднати зусилля податківців і громадського сектору. Боротися є за що: якщо взяти за нормативний показник податкового навантаження на літр середній показник по трьох лідерах рейтингу — 2,07 грн/л, то недоплата по ринку 2023 року становила понад 6 млрд грн. Це майже 40% від потенційного обсягу податків на роздрібному ринку нафтопродуктів.

Джерело: «Дзеркало тижня»