Petroleum&LPG Ukraine 2025: як ми заміряли пульс ринку пального

4 грудня зібрали в Києві щорічний форум Petroleum&LPG Ukraine 2025 – багаторічне місце зустрічі операторів ринку нафтопродуктів України. Була рекордна кількість делегатів – 280. Це 120 компаній паливного сектору, представників органів влади й державних монополій.

Багато виступів і панелей заслуговують на більш розгорнутий аналіз, а поки побіжно промайнемо по програмі.

ORLEN S.A. «Ми розуміємо, якщо не будемо допомагати Україні, це може бути нашою найбільшою помилкою», – центральна фраза Роберта Квятковського, директора офісу стратегії й стратегічної трансформації польського енергетичного концерну ORLEN S.A. (З 1 січня 2026 року пан Роберт заступає на позицію голови представництва концерну в Україні).

Цими словами пояснюється різка зміна в стратегії «Орлену»: протягом останніх двох років експорт бензинів в Україну збільшився утричі, дизпального – у півтора раза. Також компанія є крупним постачальником дорожнього бітуму, змащувальних матеріалів і нафтохімічної продукції.

Не про все можна говорити, але польський концерн 2024 року повністю розвернувся обличчям до України і вважає цей напрям стратегічним для себе. На мій погляд, побудована «Орленом» та українськими компаніями робота є найбільш показовою ілюстрацію того, як мають виглядати україно-польські відносини загалом.

НАК «Нафтогаз України». Окрема розмова з Сергієм Корецьким. Діапазон задач – від оптимізації штату до побудови немислимих логістичних коридорів для імпорту газу. Історично роздутий головний апарат, в якому десятиріччями працевлаштовані цілі династії, може скоротитися у 3-4 рази.

Глобальна задача – підвищення автономності виробничих одиниць («Укргазвидобування», «Укртранснафта» тощо), а також залучення фінансування, формування команд і корпоративне управління виробничими одиницями, інвестбюджети й бюджети для них же, операційна синергія і контроль. Одночасно НАК має зосередитись на стратегічних напрямках типу розвитку міжнародних зав’язків, де вже співпрацює з ORLEN, Equinor тощо.

Вже побудовані нові логістичні коридори для імпорту природного газу як з півночі, так і з півдня. Тому газ узимку буде попри обстріли.

«Укрнафта». Три роки тому була «націоналізована» і рахунок вже на табло: чистий прибуток тільки за 2023-2024 роки становить майже 40 млрд грн, що в кілька разів більше, ніж за останні 20 років, які «Укрнафта» провела в обіймах групи «Приват».

Зараз компанія активно модернізується, починаючи від рекордів буріння і закінчуючи повною реконструкцією АЗС. Більш того, торік держкомпанія викупила українську мережу АЗК Shell і ще до кінця 2025 планує закінчити ребрендинг усіх 118 станцій. Загалом «Укрнафта» наразі найбільша національна мережа зі 663 АЗС і третя – за обсягами роздрібних продажів.

Також компанія входить у трійку найбільших постачальників пального корпоративному сектору, нараховуючи 8 000 клієнтів. Робота триває, хоча можна припустити, що ворожі атаки на інфраструктуру не минуть непомітно для виробничих і фінансових результатів «Укрнафти».

Міненерго. Заступник міністра Микола Колісник, який прийшов у міністерство задовго до «професорів» і «рижих», – послідовний прихильник європейської інтеграції, яку вважає запорукою довгострокового розвитку українського паливного ринку. Він нагадав, що перехід до вимог ЄС вимагає впровадження високих екологічних стандартів і сучасних підходів до переробки відходів нафтопродуктів.

Не всі європейські практики подобаються ринку, наприклад, закон про мінімальні запаси, що в умовах безперервних російських атак є, м’яко кажучи, несвоєчасним. Проте Колісник вважає, що ми маємо на мінімальних обертах відпрацювати систему репортингу, щоб після закінчення війни не гаяти часу на бюрократію і технічні моменти.

Над цим уже працює державна компанія «Оператор ринку», яка є адміністратором системи звітності мінімальних запасів. Її голова Олександр Гавва також взяв участь у конференції, презентував основні напрацювання й пропозиції. Щоправда, багато учасників ринку досі не звертають уваги на закон. Ситуація швидко зміниться, коли будуть застосовані санкції у вигляді неможливості імпорту або реєстрації податкових накладних для тих, хто не буде зареєстрований у системі й навіть формально не виконуватиме норм закону.

Державна податкова служба. Податковій дисципліні було присвячено окрему сесію, в якій взяла участь велика делегація провідних посадовців ДПС на чолі з в.о. голови Лесею Карнаух. Вона вирішила не вантажити зал протокольною доповіддю, а присвятила час спілкуванню з учасниками форуму, надавши унікальну можливість поставити будь-які питання.

Найбільший інтерес був до алгоритму потрапляння підприємств до переліку «ризикованих», а також до нормативів сплати податків. Є стійке відчуття, що до 2023 року податки на цьому ринку платили тільки «лохи» (цитую класика). У 2023-2025 роках сплата операційних податків найбільшими мережами АЗС зросла більш ніж у 2 рази – майже на 10 млрд грн.

І це ще не кінець, бо закриваються найбільш очевидні лазівки, тоді як паливний ринок ще ховає у більш вишуканих схемах не менші суми. На цей раз спілкування з податківцями залишило невластиво приємний післясмак завдяки готовності до відкритого й відвертого діалогу з бізнесом. Також цікаво зазначити, що 90% присутніх на заході топпосадовців ДПС – жінки. Швидше за все, саме тому ДПС сьогодні віддає перевагу проведенню аналітичної й роз’яснювальної роботи з платниками, а не «традиційним» методам переконання.

Гостем форуму був і Ярослав Железняк, який, нагадаю, окрім своєї публічної діяльності, є заступником «податкового» комітету Верховної Ради. Крім того, він є головою тимчасової слідчої комісії парламенту, яка фокусується саме на тіньовому секторі економіки, де одне з провідних місць посідає ринок нафтопродуктів.

Не в останню чергу завдяки зусиллям ТСК та за активної участі Нафтогазової асоціації вдалося досягти відчутних результатів у сплаті податків мережами АЗС. Насправді паливний ринок наразі єдиний демонструє впевнену динаміку серед найбільш проблемних галузей, як-то тютюн, алкоголь, побутова техніка. «Все виходить, коли на ринку достатня кількість гравців, які самі хочуть змін», – каже Железняк.

Морські порти. Двічі ексзаступник міністра інфраструктури Юрій Васьков нагадав про портові спроможності України і перспективи їх відновлення та розвитку у майбутньому. Це питання вкрай важливе, адже після завершення війни море стане ключовим напрямком постачання нафти і нафтопродуктів, оскільки це набагато дешевше, ніж існуючі шляхи імпорту суходолом.

Наразі жоден із глибоководних портів не функціонує. Це «Одеса», «Чорноморськ», «Південний», «Миколаїв». Загалом потужностей існуючих портів більш ніж достатньо для потреб країни, хоча є деякі питання (на мій погляд) щодо подальшого розвантаження й транспортування залізницею та автотранспортом. Між тим важливим досягненням є нещодавнє законодавче врегулювання розвитку портів і зняття протиріч між водним і земельним кодексами.

«Укрзалізниця». Поки порти в очікуванні, основою постачань пального є залізниця. Перевізника представляв Андрій Мірошник, в.о. директора департаменту технології перевезень і комерційної роботи УЗ. Робота кипить: у жовтні залізницею було імпортовано 380 тис. тонн нафтопродуктів, а вже у листопаді цей показник зріс до 447 тис. тонн, що стало новим рекордом.

Залізниця активно ремонтує вагоноцистерни, налагодила тісний контакт з постачальниками пального й польськими колегами, від координації з якими переважно залежить ритмічність перетину кордону. Результат не забарився.

Біоетанол. Однією з ключових подій 2025 року став дебют програми обов’язкового додавання біоетанолу в бензини. І хоча програма тривала трохи більше ніж півтора місяця, була можливість пересвідчились, що це працює, а також виявити баги у законі, який писали понад 15 років.

Наразі біоетанольна галузь набирає хід і лише розпочаті проєкти будівництва забезпечать виробництво 1 млн т на рік. Що робити з такою кількістю біокомпонента? На це питання шукав відповідь Тарас Миколаєнко, виконавчий директор Української асоціації виробників біоетанолу. Варіантів декілька, але всі вони зводяться до збільшення спирту у пальному на внутрішньому ринку.

Зокрема йшлося й про Е85, який непогано себе показує у Франції, де у пальному якраз споживається 1 млн т на рік. В цілому біоетанол – перспективний напрям, враховуючи наші власні можливості й комплексний ефект для економіки. На переконання Тараса Миколаєнка, через це, а також більш швидку «зарядку» біоетанол набагато кращий за електромобілі.

А тим часом останні вже придушили споживання скрапленого газу як моторного пального. Що робити далі, про це розмірковував Артем Куюн. На його погляд, автогаз остаточно набув статусу перехідного пального. Так було і в Європі 10 років тому, коли електромобілів було небагато, однак уже було зрозуміло, що курс на них невідворотній.

Вихід теж підказує європейський досвід: генерація теплова і генерація електроенергії – це ніші, де LPG міг би знайти широке застосування, але наразі майже не використовується. Висока мобільність складів (це може бути навіть звичайний газовоз), можливість накопичити запас, незалежність від трубопроводу – для розподіленої генерації саме те. Та й цифри абсолютно робочі: навіть з автомобільним акцизом комунальне і промислове використання пропану сьогодні вигідне. Зрушити процес з мертвої точки можливо тільки об’єднавши зусилля бізнесу й держави.

Закрили форум смачною темою – громадського харчування, або громхарчем. Тут у центрі уваги UPG та її VivaCafé, яка кинула виклик звичним фаст-фудам на заправках. Велике меню кухні «з-під ножа», професійна кава-апаратура, модні сезонні напої… Спроб було багато, але слоу-фуд ні у кого не полетів. Вікторія Горова, головна по громхарчу в UPG, запевняє: попит на високу дорожню кухню є, воно літає, притому з прибутком. Точно можна стверджувати єдине: це реально смачно, і споживач має почуватися хепі.

P.S. Petroleum&LPG Ukraine 2025 відбулася за підтримки ORLEN S.A., «Укрнафти», ОККО, UNIMOT S.A., UPG, Kemexon, «АТ Енерго Трейд», Західної паливно-енергетичної компанії, AGTG та інших.

Дякую нашим партнерам та команді за неймовірний захід!