«Сірі» схеми на білому заводі?

Правоохоронці звинувачують ТОВ «Кіровоградська нафтова компанія» (КНК) в реалізації підакцизної продукції без сплати акцизного податку

Підміна кодів товарів, коли нафтопродукти видаються за непідакцизну продукцію, – проблема не просто відома, а, стверджують у ДФС, поширена. Цього разу податкова і СБУ задокументували такі факти на Кіровоградщині. Enkorr виїхав на місце, щоб розібратися в ситуації особисто.

Київ – Кропивницький – Шостаківка – Київ

...Селище Шостаківка, в якому, як стверджує «Вікіпедія», проживає трохи більше п'ятисот чоловік, зустріло нас тишею, безлюдними вулицями і двома худющими кізками, які паслися на території занедбаної ферми. Кіровоградський нафтопереробний завод, який прикриває Шостаківку з тилу, – високим парканом, бензовозом біля зачинених воріт і залізничною гілкою, що впритул примикає до території підприємства.

Поки їхали, переглядала інформацію про КНК, опубліковану на сторінці ГУ ДФС у Кіровоградській області в «Фейсбуці». Мова про те, що податківці спільно з обласною прокуратурою і співробітниками СБУ розслідують кримінальне провадження за фактом умисного ухилення від сплати акцизного податку в особливо великих обсягах. Це «підприємство, маючи ліцензію на виготовлення автомобільного пального, протягом 2019-2020 років офіційно і законно не виробило жодного літра пального, – йдеться в повідомленні. – Водночас, використовуючи виробничі потужності, на ньому здійснювали підпільне і не обліковане виготовлення підакцизних товарів: бензину і дизельного пального, які в подальшому, через низку підконтрольних суб'єктів господарювання, реалізували під виглядом розчинників та інших компонентів, які не підлягають акцизному оподаткуванню, що дає змогу останнім ухилятися від сплати до бюджету держави грошових коштів у сумі близько 4 млн. грн. щомісяця. ...за період з грудня 2019-го по січень 2020 року бюджет недоотримав акцизного податку на загальну суму майже 8,4 млн. грн». Потрапити на територію і з кимось поспілкуватися не вдалося: ТОВ «КНК» – об'єкт підвищеної небезпеки і серйозно охороняється.

У суді не бачать підстав для арешту

Як повідомив Enkorr в.о. начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області Матвій Щербина, цю продукцію збували в п'яти областях: Кіровоградській, Київській, Вінницькій, Чернівецькій та Івано-Франківській.

«Оперативні заходи з документування їхньої незаконної діяльності проводилися протягом більш ніж півроку на території чотирьох областей (на всіх перерахованих, окрім Київської, – ek), де все продавалося. Були також зафіксовані певні обсяги на самому підприємстві, – каже Матвій Щербина. – Нині в судах йде процедура накладення арешту. Ми маємо всі докази й нас підтримує облпрокуратура, але суддя не поспішає задовольняти наші клопотання про накладення арешту, мотивуючи браком підстав».

Паралельно проходять експертизи, які мають на меті відповісти на всі питання щодо вилучених речовин. І хоча їх результатів поки немає, за словами Матвія Щербини, попередні дослідження підтверджують, що це світлі нафтопродукти – щонайменше 92-й бензин і дизпальне, які відповідають екологічним нормам Євро 3.

«Їх надалі ні з чим не змішують, а відразу спрямовують на реалізацію під виглядом дизпального, виготовленого в Республіці Білорусь, при цьому ніякої сплати акцизного податку не відбувається», – підсумував керівник ГУ ДФС на Кіровоградщині.

Податківці зазначають, що найбільшою проблемою, яка гальмує врегулювання питання на цьому етапі, є нерозуміння в судах.

«Ми це паливо вилучили під час проведення санкціонованих обшуків, зокрема на виконання вимог 927-ї постанови Кабміну від 2013 року, попередньо зібравши чималу доказову базу, – пояснює начальник слідчого управління ГУ ДФС у Кіровоградській області Володимир Князєв, – а судді не просто відмовляють у накладенні арешту, а й повертають ці ПММ назад. І неякісне пальне, яке буквально псує сучасні автомобілі, знову потрапляє на реалізацію в дрібні мережі АЗС, що складаються з 2-5 заправок. Так що в гонитві за дешевим пальним люди влітають на ремонт двигуна».

За словами Володимира Князєва, свою відмову судді зазвичай мотивують тим, що слідчий надав недостатньо підстав для накладення арешту на товар.

«При цьому ми в судах під відео- і аудіофіксацію на відеокамеру кажемо, що повернення нафтопродуктів, які не відповідають нормам Євро 5, є явним порушенням закону і тим самим дає змогу їх власникам, які ухиляються від сплати акцизного податку з підакцизної продукції, знищити ці нафтопродукти, а нам – втратити речові докази, – відзначає він, – але підсумок один: відмова. У цій конкретній ситуації ми намагаємося домогтися накладення арешту на 550 т вилученого палива і не допустити його повернення в роздрібну мережу».

Виробник, за словами Матвія Щербини, у цьому разі маніпулює можливостями технологічного процесу, оскільки деякі коди УКТ ЗЕД непідакцизної продукції (розчинників, присадок, омивача для скла і т.д.) дуже близькі до кодів нафтопродуктів (бензинів, ДП), реалізуючи останні замовникові якраз під виглядом тих же розчинників. А, мовляв, той факт, що недобросовісна роздрібна торгівля продає потім ці «розчинники/присадки/омивачі» як пальне для заправки автомобілів, не їхня проблема.

«Насправді ж автомобіль заправляється напряму і їде безпосередньо до точки зливу, там зливається – і тут же все реалізовується кінцевому споживачеві в бак автомобіля, – пояснює Щербина. – Ми задокументували весь ланцюжок, дорогою бензовози з цією продукцією нікуди не заїжджали».

Маніпулювання технологічним процесом

Що це підприємство, яке здійснює перероблення нафти, потрапило в поле зору і оперативних співробітників спецпідрозділу «К», кажуть також в Управлінні СБУ в Кіровоградській області.

«Оперативним шляхом було отримано інформацію про те, що організована злочинна група осіб створила незаконну схему з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, – пояснює Enkorr начальник Управління СБУ в Кіровоградській області Іван Осипчук. – Механізм протиправної діяльності полягав у тому, що підприємство під час перероблення нафти виготовляло нафтопродукти підакцизної групи товарів, при цьому не відображаючи їх у своїй первинній фінансовій документації. Наші співробітники, відпрацьовуючи цю інформацію, провели документування протиправної діяльності групи осіб, зокрема й контрольну закупівлю нафтопродуктів, які за документами були розчинником, а виявилися світлими нафтопродуктами підакцизної групи. А на фінальній стадії було проведено 16 обшуків як на заводі, так і на деяких заправках, в ході яких вилучено нафтопродуктів ринковою вартістю 8,341 млн грн.

Їх виробляють у ректифікаційній колоні, куди завантажується сира нафта, яка під впливом температури розширюється і поділяється на фракції, – продовжує Іван Осипчук. – Внизу осідає бітум, потім виходить бензин і дизель, які є підакцизними товарами, і з самого верху – розчинники. При цьому кожна фракція за технологією вимагає свою температуру. Якщо температурний режим порушується, виробники вважають, що ці середні дві фракції вже є не підакцизними товарами, а побічним продуктом нафтопереробки, який можна використовувати і як пальне».

Як пояснив enkorr Іван Осипчук, за документами підприємство показувало, що у них не повний технологічний процес, і тому вони випускають продукцію, яка не підлягає оподаткуванню акцизом. Підприємство має ліцензію на виробництво підакцизних товарів, але судячи з їх звітності до податкової служби вони їх не виробляють. Відповідно до офіційних документів вони випускають бітум і розчинники, які не є підакцизною продукцією. Реально ж виробляють світлі нафтопродукти – бензин і дизпаливо, які продають як розчинник представникам дрібномережевих або одиночних автозаправних станцій.

Без сигналізацій і води

Підприємство в Шостаківці, кажуть податківці, відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки, тому заходи, які там проводилися, супроводжували співробітники управління ДСНС у Кіровоградській області: щоб уникнути, так би мовити, неприємностей. Як розповів enkorr начальник відділу запобігання надзвичайним ситуаціям обласної ДСНС Роман Шаповалов, на той момент усе пройшло спокійно, але проведена раніше планова перевірка виявила багато порушень.

«Ми контролюємо всі підприємства в області, які відносяться до високого ступеня ризику. ТОВ «Кіровоградська нафтова компанія» теж у цьому списку, – пояснює Роман Шаповалов. – Відповідно до чинного законодавства цей об'єкт у плановому порядку перевіряється у нас мінімум раз на 2 роки. Остання перевірка здійснювалася в липні 2019 року, коли наші співробітники перевіряли дотримання законодавства в сфері пожежно-техногенної безпеки. Серед виявлених півтора року тому порушень – брак у приміщенні операторської системи протипожежного захисту, тобто сигналізації. В іншому приміщенні вона була, але в несправному стані. Крім того, підприємство було забезпечене недостатньою кількістю води, яка потрібна для гасіння вогню, якщо раптом виникає пожежа. Також на об'єкті немає системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та переміщення людей у разі її виникнення.

За підсумками цієї перевірки керівництво об'єкта залучалося до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Та чи ліквідовано ці порушення зараз, ми не знаємо – планова перевірка повинна бути тільки наступного року, а на позапланові – через карантин, пов'язаний із коронавірусом, – накладено мораторій».

Іван Осипчук також зазначив, що підприємство розташоване в сільській місцевості, й багато його співробітників – місцеві жителі, які, незважаючи на численні порушення чинного законодавства, зацікавлені в його безперебійній роботі.

«Крім того, завод обнесено високою огорожею і він добре охороняється, а частина співробітників його служби безпеки – колишні правоохоронці, які знають, як убезпечити підприємство від багатьох цілком законних речей, тому щоб потрапити на територію заводу, довелося залучати співробітників «Альфи», – пояснює він. – На проведення санкціонованого обшуку на підприємстві вплинуло й те, що воно зареєстроване на чотири різних адреси, там чотири різних кадастрових номери на земельні ділянки, і взяти в суді одночасно чотири рішення на обшук проблемно. А якщо немає бодай одного, на завод уже не потрапиш, бо розділити все це нереально».

Чим простіша схема, тим ефективніша

Оскільки саме підприємство в Шостаківці працює давно, то й схема реалізації підакцизних товарів без сплати акцизного податку теж, за словами податківців, працює не перший рік. На НПЗ веде залізнична гілка, якою постачають сировину, а готову продукцію вивозять замовникам бензовозами.

Схем, за якими виробляють і реалізують підакцизну продукцію під виглядом безакцизної, насправді небагато. У плані виробництва, пояснюють податківці, основних загалом усього дві. Перша, відома ще з минулого століття, – це виготовлення шляхом змішування різних інгредієнтів за певною технологією – залежно від того, що потрібно отримати на виході. Таким, як правило, займаються прямо на нафтобазах.

У податковій кажуть, що покупців стабільного бензину, октанове число якого не перевищує 70, вистачає. І продається він цілком легально. А ось присадки для підвищення октанового числа пального їдуть до нас з-за кордону.

І друга схема – виробництво в ректифікаційній колоні. При цьому туди практично нічого більше не додається, хіба що, пояснює В.Князєв, узимку, коли треба змінити деякі параметри продукції.

«Навіщо щось ускладнювати? Продукт або виробляється початковим, як у нашому випадку, методом, тобто, відбувається повний процес у колоні із замкнутим циклом. Або шляхом присадок – усе, інших способів немає і не треба. Ректифікаційна колона, якою оснащено КНК, дає змогу відразу виробляти готову продукцію, що представляє рівень Євро 3, – каже він. – Щоб підвищити екологічні норми продукції, що випускається, підприємство потрібно модернізувати, але вони цього не роблять». Насправді на бензині й дизельному пальному стандарту Євро 3 без проблем їздять автомобілі старші 10 років, передусім вантажні. І якщо нову іномарку ніхто на дрібномережевій заправці не заправлятиме, побоюючись залити в бак відверту бодягу, сільськогосподарська техніка – через його дешевизну – використовує таке пальне на «ура».

«Це вигідно й виробникові, який отримує гроші за рахунок обороту, й перевізникам, і реалізаторам: купуючи на заводі це «пальне» по 12 грн, продають вони його під виглядом білоруської продукції по 18-20 грн», – зазначає Матвій Щербина.

На підприємствах потрібні акцизні пости

«Це підприємство – серйозний виробник із реального сектора економіки. Й ми не говоримо, що вони повною мірою займаються незаконною діяльністю. Вони справді випускають різні хімічні сполуки, перш за все бітуми. Але при цьому у них є ще й інша діяльність. Тому я вважаю, що раз це реальний сектор, він може працювати – і значить, повинен сплачувати податки. Оскільки він може платити податки, значить, їм потрібно донараховувати ті, які не було сплачено. Плюс є штрафні санкції, плюс є кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків або за незаконне виробництво підакцизної продукції», – підсумував Матвій Щербина.

«Сподіваємося, що ми нашу роботу провели не дарма – і в результаті до держбюджету буде донараховано всю суму податків, що не були сплачені вчасно, – каже і керівник СБУ області Іван Осипчук, – а підприємство в подальшому працюватиме в правовому полі, сплачуючи в державний бюджет належні відрахування акцизного податку».

Але поки суди будуть настільки лояльними до порушників, які не платять акцизний податок із підакцизної продукції, ситуація не зміниться. Щоб її змінити, необхідно чітко врегулювати момент з виробництва таких видів продукції.

«Якщо підприємство виробляє щось, що може бути використано як пальне для транспорту, значить, треба ці коди так розрахувати, з такими зазорами, щоб маніпулювати ними представникам нафтопереробних підприємств було нереально. По-друге, запровадити акцизні пости прямо на підприємствах, тобто змогу держави регулювати це питання і брати зразки на перевірку, – пояснює в.о. начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області. – А поки що перевіряти машини, які вийшли з НПЗ, ми ніяк не можемо. Контроль же на виході з підприємства дав би можливість розуміти як обсяги продукції, так і те, де і кому її буде реалізовано. Та поки, якщо йдеться про КНК, те, що вони виробляють, обліковується хіба що як реалізація якоїсь хімічної сполуки. Тому акцизний пост на підприємстві я вважаю просто необхідним. Це підприємство, яке має змогу переробити такі величезні кількості – ешелонами! – сирої нафти, і за фактом не контрольоване. Й при цьому розраховувати, що воно, маючи можливості, не вироблятиме підакцизної продукції, як мінімум наївно».

* * *

За оцінками enkorr, в Україні з різною інтенсивністю працює близько 25 міні-НПЗ. Не викликає сумнівів, що «кіровоградська» проблематика властива всім, оскільки жоден з них не в змозі випускати пальне стандартів Євро 5. Правда, вже є прецеденти, коли продукція міні-НПЗ спрямовується на «Укртатнафту» для додаткового очищення, але це радше виняток, аніж правило. Попри очевидність проблеми, дієвих кроків держави в напрямі ліквідації цього явища поки не спостерігається.