Фокус на кліматичні рішення: основні моменти COP27 і очікування від COP28

Щорічна Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН щодо зміни клімату COP28 у самому розпалі. Саме в межах цієї конференції у 2015 році (COP21) світ погодився обмежити глобальне потепління до 1.5°C порівняно з доіндустріальним рівнем до 2050 року. Цьогоріч 198 країн зібралися у Дубай (ОАЕ) для того, щоб поділитися своїми здобутками на шляху до досягнення глобальних цілей сталого розвитку. Як одна з найбільших глобальних кліматичних подій, COP традиційно зосереджується на створенні механізмів підтримки країн, які постраждали від зміни клімату, та на пошуку шляхів не лише адаптації до нової реальності, а й пом'якшення глобального негативного впливу на екологію. Окрім тем, що вже неодноразово обговорювалися учасниками події, у порядку денному COP28 з’явилися нові важливі питання, такі як охорона здоров'я, торгівля та допомога, відновлення та мир.

Пригадаймо основні результати конференції COP27, враженнями від яких поділилися гості спеціального випуску подкасту Energy Podcast – Ребека Ширлі з Інституту світових ресурсів (Африка), Сьюзен Шеннон із Shell, Едуарда Зогбі з Global Student Energy та Андреа Бонзанні з Міжнародної асоціації торгівлі викидами – та порівняймо з очікуваннями від COP28.

1. Зміна клімату стає справою кожного

Однією з основних змін, яка стала більш помітною в останні роки, є перехід COP від формату міжурядових переговорів до заходів за участі широкого ряду представників й активістів міст, місцевих громад, а також молодіжних організацій, підприємств й бізнесу. «На щастя, конференція стає більш інклюзивним простором як для недержавних учасників, так і для представників глобального Півдня, які найсуттєвіше страждають від зміни клімату, – упевнена директор з досліджень, даних та інновацій в Інституті світових ресурсів Ребека Ширлі. – Тепер COP – це не лише переговори, а й простір, де громадянське суспільство може висловити свої думки, розповісти, що відбувається на місцевому рівні, й поділитися досвідом переживання змін клімату у своїх країнах та громадах».

Віце-президентка Shell із питань політики та адвокації Сьюзен Шеннон підкреслює важливість щораз більшої присутності бізнесу на конференції: «Для успішного енергетичного переходу потрібні трильйони доларів інвестицій. І переважна більшість із них надходитиме з приватного сектору та таких компаній, як наша». Попри всі глобальні зусилля, сьогодні викиди продовжують зростати. Зважаючи на це, Сьюзен Шеннон упевнена, що «об'єднання всіх сил разом – це єдиний спосіб знайти кошти й потенціал, необхідні для прискорення прогресу».

Цю думку лише підсилює цьогорічна промова Антоніу Гутерреша, Генсека Організації Об'єднаних Націй, на відкритті кліматичного саміту COP28 – він заявив, що 2023 рік стане найспекотнішим роком в історії людства. “Ми переживаємо кліматичний колапс у режимі реального часу,” – наголосив Генсек, тож для подолання цього глобального виклику потрібно єднатися та зробити кліматичні зобов'язання пріоритетом кожної з країн.

2. Солідарність та підзвітність

Перед участю в COP27 Інститут світових ресурсів стверджував, що успіх конференції вимірюватиметься її здатністю досягти двох цілей – солідарності та підзвітності.

Солідарність полягає у підтримці країн, які є найбільш вразливими та безпосередньо постраждалими від зміни клімату – і у цьому питанні був досягнутий значний прогрес. Одним з основних здобутків конференції COP27 стало створення фонду втрат і збитків, який має компенсувати шкоду, завдану таким країнам внаслідок підвищення температури коштом багатших країн, адже країни з добре розвиненою економікою найбільш причетні до наслідків глобального потепління. Цьогоріч, в межах COP28, роботу фонду було офіційно запущено та зібрано щонайменше $420 млн.

Водночас мета підзвітності, яка полягає в тому, щоб з'ясувати, чи досягає світ своїх кліматичних цілей, дала незадовільний результат. «Зараз ми дуже далеко від потрібного шляху, і мова йде не тільки про вугілля. Використання нами нафти та газу також залишається дуже значним... У 2020 році ми отримали близько 632 мільярдів доларів фінансування кліматичних рішень, однак ми все ще витрачаємо 850 мільярдів доларів щорічно на викопне паливо. І досі не маємо достатньо конкретних формулювань щодо поетапної відмови від викопного палива», — коментує Ребека Ширлі.

Завершення першого «глобального підведення підсумків» щодо того, як країни намагаються утримати зростання глобальної температури, є одним з найбільш очікуваних результатів COP28. І хоча конференція ще триває, останній звіт ООН щодо розриву викидів (Emission Gap Report 2023) засвідчує, що поточні зобов’язання країн щодо обмеження кліматичних змін призведуть до потепління майже на 3°C у цьому столітті – а, отже, дії мають стати амбітнішими.

3. Зміщення фокуса на енергетичну безпеку

Через російське вторгнення в Україну питання енергетичної безпеки 2022 року для багатьох країн стало ще більш критичним. Наріжним каменем дискусій стала перспектива глобальної необхідності продовження інвестицій в наявні технології, включно із викопним паливом, задля забезпечення базової енергетичної стабільності.

«Поки ми рухаємося до декарбонізації, мотиви не мають значення, — каже Сьюзен Шеннон з Shell. – Але якщо у нас не буде енергетичної безпеки, ми не зможемо масштабувати деякі потрібні [для декарбонізації] рішення».

У 2023 році питання залишається гострим для світу та України. Саме тому серед планів України на COP28 – представлення власного проєкту зеленої енергетики та Тилігульської вітрової електростанції, покликаних підвищити енергетичну незалежність держави. 

Рішучі кроки у цьому напрямку демонстують й інші країни-учасниці. Зокрема, Китай вже сьогодні самостійно забезпечує 80% власних потреб енергії, з яких все більше місця займає вітрова та сонячна енергетика. Минулого року масштабні зобов'язання щодо скорочення видобутку вугілля були також оголошені з боку гравців глобального Півдня. «Південна Африка та Індонезія оголосили про плани скоротити видобуток вугілля у своїх країнах, від якого вони залежать, – коментує старший радник Student Energy Едуарда Зогбі. – Усе більше країн також збираються оголосити про свої програми енергетичного переходу».

4. Розуміння взаємозв'язку клімату та природи

Ще одне питання, яке привернуло більше уваги протягом останніх COP – це взаємозв'язок між кліматом і природою. Саме тому одна з тематик COP27 була присвячена біорізноманіттю.

Сьюзен Шеннон і Ребека Ширлі погоджуються щодо важливості теми. «Приємно бачити акцент на цьому, і ми очікуємо, що незабаром побачимо певний глобальний підхід до проблем біорізноманіття, подібний до того, який сформувався щодо клімату», – говорить експертка з Shell.

Наприклад, економічне зростання Африки значною мірою спирається на її природний капітал, оскільки до 62% її ВВП залежить від природних ресурсів. Збереження природи континенту – це вже не просто амбітна кліматична ціль, а життєво важливе питання його довгострокового добробуту. Тому основні очікування африканських представників цьогоріч зосереджені на отриманні допомоги від міжнародної спільноти у розробці дієвих планів щодо подолання ескалації втрат місцевої природи.

5. Вуглецеве кредитування та законодавство

Ринки вуглецевих кредитів вважаються одним із найефективніших способів встановлення ціни на викиди вуглецю. В їхніх межах проєкти, які зменшують викиди, генерують вуглецеві кредити. Їх можуть придбати підприємства для компенсації викидів, скорочення яких є задорогим або для якого немає доступних технологій.

Стаття 6 Паризької угоди присвячена встановленню ринкових умов співпраці між країнами в цій сфері. За словами директора з міжнародної політики Міжнародної асоціації торгівлі викидами Андреа Бонзанні, під час COP27 було досягнуто значного прогресу в контексті її обговорень.

«У результаті обговорень COP27 країни нарешті мають те, що потрібно для руху вперед і розробки регулювань згідно зі Статтею 6. Тож увага поступово зміщується на ключові рішення, які повинні бути ухвалені країнами, котрі хочуть запровадити вуглецеві ринки та скористатися перевагами від них».

В межах COP28 експерти очікують на детальніше обговорення уніфікованої системи для торгівлі вуглецевими кредитами, зокрема, прийняття стандартизованої методології та узгодження протоколів для приватних продажів цих кредитів за кордон.

З моменту підписання знакової Паризької угоди у 2015 році у сфері відновлюваної енергетики та електромобілів відбулися величезні зрушення, які підштовхують країни до досягнення обіцяних цілей «чистого нуля».

Водночас попереду ще багато викликів. COP28 покликана підбити підсумки та показати, куди світова спільнота просунулася стосовно всіх попередніх зобов'язань. Експерти прогнозують, що оцінка свідчитиме про значний розрив, однак вона також стане потужним сигналом для країн переглянути свої стратегії й законодавство, щоб наздогнати глобальні кліматичні цілі.

Джерела світлин: депозитарій компанії Shell