У початок
Чому взаємодія різних галузей промисловості є істотною задля переходу на нульовий рівень викидів

Чому взаємодія різних галузей промисловості є істотною задля переходу на нульовий рівень викидів

Спецпроєкт

Промислові хімікати містяться у складі 96% усіх товарів нашого щоденного користування. Однак на сьогодні хімічна промисловість не є стабільною галуззю, що, своєю чергою, загрожує планеті підвищенням загальної температури на 4 градуси до 2050 року, якщо не вжити рішучих заходів. Чи є способи перетворити хімічну промисловість на більш екологічну? І що задля цього вже роблять потужні компанії? Пропонуємо вам ознайомитися з деякими ідеями епізоду «1.5 C і... хімічні речовини» Енергетичного подкасту, на якому автори звіту «Позитивні хімічні речовини планети» Пітер Гулт і Наоко Ісіі разом із виконавчим віце-президентом з хімічних речовин і продуктів Shell Робіном Мульдейком обговорили перспективи переходу до хімічної промисловості.

Чому перехід до хімічної промисловості має вирішальне значення

Щоб уникнути незворотних змін клімату й скоротити викиди до нульового рівня орієнтовно до 2050 року, всі сектори економіки повинні перейматися тим, щоб стати вуглецево-нейтральними. Однак проблема хімічної промисловості полягає в тому, що фактично решта галузей використовує її продукцію. А отже для того, щоб весь економічний сектор вийшов на нульовий рівень, нам треба насамперед декарбонізувати хімічну промисловість. І це питання не можна відкладати на потім.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, хімічний сектор є найбільшим промисловим споживачем енергії і третім за величиною галузевим підсектором за обсягами прямих викидів CO2. До 2050 року очікується його зростання в 2-2,5 раза. Якщо ми не почнемо діяти зараз, то сформуємо неправильний тип інфраструктури, а це дуже ускладнить застосування всіх необхідних – і доволі дорогих – технологій, щоб досягти нульового рівня викидів.

Що потрібно зробити в першу чергу

Відрадно, що з боку попиту і пропозиції є кілька рішень, які нададуть хімічній промисловості змоги до 2050 року не тільки стати вуглецево-нейтральною, а й навіть почати працювати як поглинач вуглецю.

Із боку попиту ключовим моментом є циркулярність, яка вимагає постійного циклу ресурсів і матеріалів, щоб усунути відходи і створити цінність. У цьому напрямі можна виокремити чотири кроки:

1) усунення зайвих хімічних речовин із виробничого ланцюжка; 

2) повторне використання хімічних речовин; 

3) заміна частини хімічних речовин на менш шкідливі для довкілля; 

4) переробка.

Важливо зазначити, що всі ці заходи не спрямовані на зменшення галузі, яка все ще повинна зростати, щоб забезпечити стійку глобальну економіку, проте вони мають сприяти розвиткові й упровадженню більш стійких технологій.

Із боку пропозиції є три рішення, які може бути реалізовано:

1) заміна джерел вихідної сировини, що робить галузь менш залежною від викопних видів палива; 

2) живлення виробничих процесів за допомогою відновлюваних джерел енергії; 

3) використання таких технологій у сфері вловлювання, утилізації й зберігання вуглецю.

Ще одним важливим заходом, який може допомогти нам привести хімічну систему до нульового рівня викидів, є оподаткування вуглецю. Це змусить перейти від стадії формальних занепокоєнь стосовно кліматичних питань до рішучих конкретних дій. Встановлюючи податкову ціну на вуглець, уряди можуть перекласти відповідальність за заподіяну шкоду від викидів CO2 на тих, хто справді до цього причетний, не вказуючи конкретно, хто, де і як повинен зменшити викиди. Водночас податок на викиди вуглецю підштовхує до розвитку нових, більш чистих технологій.

Які ж виклики

У руслі вирішення порушених питань вартість трансформації хімічної промисловості є першочерговою проблемою. Згідно зі звітом «Позитивні хімічні речовини планети», до 2050 року витрати на побудову циркулярної хімічної системи з нульовим рівнем викидів становитимуть понад 3 трильйони доларів США. Ці кошти має бути спрямовано на модернізацію застарілого виробництва й нову «зелену» інфраструктуру хімічного виробництва.

«Три трильйони доларів США – неймовірна цифра. Проте оскільки перехід хімічної системи дасть можливість багатьом іншим секторам досягти нульового рівня викидів, це слід розглядати не як значну статтю витрат, а як вигідну інвестицію», – пояснює Пітер Гулт.

Ще один виклик полягає в тому, щоб об'єднати людей – і тут йдеться не лише про політиків, а й про лідерів галузі, законодавців, споживачів та інвесторів, яким треба починати діяти негайно. Нині багато питань уже вимагають вирішення. Яких правил ми всі повинні дотримуватися, щоб здійснити цей перехід? Який наш план розвитку? Як змусити приватний сектор, який володіє більшістю технологій, побудувати відновлювану інфраструктуру і почати виробляти хімічні речовини з нульовим рівнем викидів? Усі ці й чимало інших актуальних питань підкреслюють важливість співпраці на міжнародному рівні.

Чим займається бізнес

Сподіваємося, відповідальні компанії вже впроваджують інноваційні технології й безперервно працюють над пошуком нових рішень у цій сфері. Зокрема, Shell інвестує в різноманітні ініціативи з метою посилення циркулярності в галузі.

«Якщо ми подивимося на наших клієнтів і споживачів, то побачимо, що всі вони хочуть різних речей. Приміром, споживач харчових продуктів воліє пакування, яке дало б змогу його огірку «жити» вшестеро довше, що, своєю чергою, зменшить відходи в харчовому секторі. А ось автопром дбає про зниження вуглецевого сліду. Однак зрештою все зводиться до питання циркулярності», – пояснює виконавчий віце-президент із хімічних речовин і продуктів у Shell Робін Мульдейк.

Дві великі проблеми, які Shell розв'язує за допомогою власних проєктів, – це зменшення енерго- та вуглецемісткості продуктів.

Так, у Північному морі Shell будує вітроелектростанцію, яка використовує відновлювані джерела енергії для виробництва «зеленого» водню, який потім можна буде спрямувати в Парк енергії та хімікатів Shell у Роттердамі. Надалі такий водень (видобутий безвуглецево) стає складовою біологічних продуктів, які, своєю чергою, використовуються у виготовленні будівельних блоків, і в результаті цей кінцевий виріб характеризується меншою інтенсивністю використання вуглецю.

На своєму хімічному заводі в Норко (США, штат Луїзіана) Shell переробляє піролізну олію (перероблений пластик), а також сировину на біологічній основі, щоб зробити суміш циркулярних і біостійких продуктів, які може бути використано у виробництві автомобільних шин.

А на хімічному заводі в місті Мурдейк (Нідерланди) Shell запустила сонячний парк, щоб допомогти енергетичним операціям із відновлюваною електроенергією, а також установила нові печі, щоб знизити загальний вуглецевий слід заводу на 10%.

Попри високу вартість екологічних технологій, такі компанії, як Shell, шукають оптимальні способи їх реалізації і водночас підтримують справедливу ціну для споживачів. Крім того, завдяки масштабуванню цих ініціатив і розвитку технологій кінцевий продукт стане доступнішим для споживачів. Перехід на нульовий рівень викидів – це історія про взаємодію різних галузей, від якої в результаті виграють усі.

Джерело фотографій: депозатарій компанії Shell

Друкувати

Коментарі

Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі

Увійти