Чек серед ясного неба: як Мінфін створив необов’язкові проблеми для АЗС

Повністю перейти з 1 березня 2025 року на видачу касових чеків нового зразка відповідно до закону, не зможе жодна автозаправна станція.

Причина – нереальні терміни впровадження нововведень. Водночас ринок продовжить роботу, сподіваючись на відсутність штрафів у майбутньому з боку податківців.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України №601 від 22.11.2024 р., з 1 березня 2025 р. в Україні запроваджується нова форма фіскальних чеків. Зокрема ці чеки мають містити QR-код для оперативного переходу на сайт Податкової служби з метою перевірки справжності операції.

Жодних принципово нових інструментів, які б сприяли прозорості торгівлі й запобіганню порушень касової дисципліни, виявити у нововведеннях не вдалося.

«Якщо чесно, ми не знаємо, що робити. Наш підрядник каже, що терміни нереальні», – коментує фіндиректор мережі АЗС із ТОП-5.

Подумати є над чим. За невідповідність чеків – штраф обсягом 150% вартості проданого пального.

Глас волаючого

Ще торік у грудні першою тривогу почала бити Ніна Южаніна – багаторічна членкиня й у минулому голова «податкового» комітету Верховної Ради.

«Можливість видавати фіскальний чек до 1 січня 2025 року за старою формою було передбачено ще в оприлюдненому для обговорення в кінці 2023 року проєкті наказу Мінфіну про внесення змін до фіскальних чеків. Тобто на перехід на нові форми чеків давався майже рік. Цього часу вистачило б і виробникам РРО/розробникам ПРРО, і бізнесу на впровадження нових форм чеків. Мінфін «з’їв» цей рік, затягуючи прийняття наказу, але дату в наказі не змінив і всіх підставив під штрафи. Це звичайна некомпетентність чи зроблено навмисно?» – написала пані Южаніна на своєму телеграм-каналі.

А вже у січні й лютому прозвучали її заклики до Мінфіну відтермінувати нововведення мінімум на півроку.

Нереальність впровадження нових чеків у встановлені терміни ставала все очевиднішою у зв’язку з тим, що на виконання наказу №601 Нацбанк, Мінфін і ДПС мали затвердити протокол передачі інформації від РРО до ДПС. Його потребують оператори розрахунково-касових систем для оновлення касових апаратів. Цей протокол було оприлюднено 19 лютого 2025 р. – за 10 днів до кінцевого терміну.

Чому цього терміну замало

Є два типи РРО: програмний і звичайний, який передбачає використання класичного касового апарату.

«Якщо для програмного РРО необхідний лише час на доопрацювання програмного забезпечення, то для звичайного РРО необхідний час не тільки на доопрацювання внутрішнього програмного забезпечення РРО, а й на процедури внесення до Держреєстру РРО і на перепрограмування РРО, що встановлені у суб’єктів господарювання», – каже Ніна Южаніна.

Особливість у тому, що на АЗС дозволено використовувати винятково традиційні (апаратні) РРО. Процедура внесення їх у реєстр – головна проблема, яка робить виконання наказу №601 нереальним. Бо, як зазначає Южаніна, на це може знадобитися два місяці.

Як це виглядає? Після доопрацювання програмного забезпечення оператори розрахунково-касових систем мають подати зразки РРО для отримання висновку від НБУ. Ці питання розглядає ДМЕК – Державна міжвідомча експертна комісія, яка вносить касові апарати у державний реєстр РРО, після чого робота системи повністю відповідатиме закону і до неї не може бути претензій з боку Державної податкової служби.

Штрафувати не будуть. Але це не точно…

Оператори систем РРО аргументовано стверджують, що часу треба ще більше, адже після внесення у реєстр необхідно ще фізично інсталювати нову систему у касові апарати.

«Це має бути окрема машина, спеціаліст, який фізично зможе обслужити не більше 2-3 об’єктів за день. Є такі, де власник дозволяє працювати лише вночі, щоб не зупиняти станцію і не втрачати реалізацію», – розповідає власник однієї з компаній, що спеціалізується на розрахунково-касових системах для АЗС.

З його слів, проблема ускладнюється браком персоналу, який було мобілізовано до лав Сил оборони.

Наразі в індустрії АЗС працює три найбільших оператори РРО: «НД Датекс» (обслуговує понад 3 000 АЗС, зокрема UPG, AMIC, KLO, Chipo, «Автотранс»), M-POS (до 1 000 АЗС; «Укрнафта», Shell, Socar тощо) й «Резонанс» (WOG). ОККО має власну розробку.

Що в цій ситуації роблять мережі?

Наразі зусилля зосереджено на тому, щоб фізично надрукувати чеки, які відповідатимуть новим вимогам.

«Ми будемо готові на 1 березня, клієнти отримають все, що має бути. Чи будуть питання з боку податківців? А коли їх не було?» – каже директор однієї з РРО-компаній.

«Без внесення у реєстр РРО всі ті маніпуляції не матимуть аніякої легітимності, це незаконно, адже йдеться про втручання у модуль фіскальної пам’яті. Ми радимо клієнтам рухатись законним шляхом, працювати на чинних системах, чекаємо на ДМЕК, а паралельно обкладаємось паперами, щоб у разі претензій податкової довести в суді неможливість виконання наказу», – розповів інший оператор РРО для АЗС.

«Поспілкувались із податковою, начебто ставляться із розумінням, обіцяли не штрафувати», – ділиться топменеджер національної мережі АЗС.

«Ми боїмося того, що прийдуть саме до нас. До великих гравців податківці можуть і не сунутись, бо ті можуть відповісти», – пояснює власник невеликої регіональної мережі.

Що могла би та що має зробити влада?

Відтермінувати запровадження нових чеків, тим більше що немає ніякої загрози звітності. Але за даними учасників ринку, профільна заступниця міністра фінансів Світлана Воробей начебто категорично відмовилась це робити.

*   *   *

Отже, навряд чи 1 березня хтось із мереж зупиниться. Задачу надрукувати нові чеки, швидше за все, виконати встигнуть, хоча й тут є питання щодо окремих операторів РРО. Чи будуть чіплятися до бізнесу податківці? На жаль, цього виключити не можна.

Та найдивніше наразі те, що галузь мовчить. Ані заяви окремих гравців, ані профільної асоціації. Адже факап влади у запровадженні нових чеків очевидний. Складається враження, що в когось усе дуже добре. Штраф у 150% може швидко це змінити.

Більш радикально налаштовані окремі оператори розрахунково-касових систем.

«Ми будемо звертатись до Державного бюро розслідувань, бо вважаємо, що у діях чиновників Міністерства фінансів є ознаки лобіювання інтересів окремих учасників ринку РРО, а також свідоме нанесення збитків бізнесу через власну недбалість », – повідомив представник бізнесу РРО.

А в цілому не полишає питання: чому під час війни бізнес має боротися з наслідками очевидних помилок влади, а не кинути всі сили на захист держави, роблячи свою справу?