Успіхи на ринку СПГ стимулюють амбіції Оману — Energy Intelligence

Оман перебуває у вдалому становищі, оскільки намагається переглянути свої існуючі довгострокові контракти на постачання СПГ, які закінчуються між 2024 і 2026 роками, пише Energy Intelligence.

Високі обсяги виробництва газу й експорту СПГ торік були зустрінуті очікувано високими цінами на СПГ і високим попитом, що значною мірою викликано повномасштабною війною росії в Україні, а згодом прогнозованим відновленням китайської економіки.

Менш ніж 10 років тому майбутнє СПГ в Омані було затьмарене невизначеністю на тлі зменшення внутрішнього видобутку природного газу й стрімкого зростання попиту. Сьогодні перспективи султанату в галузі СПГ виглядають такими ж блискучими, як і раніше, завдяки значній зміні газового стану країни за останні роки.

Нові розробки, такі як проєкти BP Khazzan і Ghazeer, збільшили видобуток більш ніж на 1 млрд кубічних футів на день з моменту запуску в 2017 і 2020 роках відповідно. 2022 року видобуток газу в Омані становив 4,7 млрд кубічних футів/добу порівняно з 3,2 млрд кубічних футів/добу десятиліттям раніше, що дозволило країні живити свій внутрішній енергетичний і промисловий сектори, а також підтримувати три лінії зрідження, які експлуатує Oman LNG в Калхаті на сході країни. Номінальну потужність заводу було збільшено на 1 млн тонн на рік  —до приблизно 11,4 млн тонн на рік завдяки роботам з усунення вузьких місць.

Газове золото Оману не могло прийти в кращий час для султанату. Дані товарно-аналітичної компанії Kpler показують, що Оман експортував рекордних 11,6 млн тонн СПГ на рік 2022 року, що перевищує заявлену потужність, порівняно з 10,3 млн тонн на рік 2021 року й перевищивши попередній максимум у 10,5 млн тонн на рік 2019 року. Споживачі майже винятково імпортували переохолоджене паливо з Оману за довгостроковими контрактами на постачання 2022 року, причому близько 5 млн тонн на рік закуповувала Південна Корея, 2,75 млн тонн на рік — Японія, за якою йшли Індія й Китай із 950 тис. тонн на рік і 860 тис. тонн/рік відповідно, згідно з Kpler. Серед імпортерів менших обсягів були Таїланд, Тайвань, Кувейт та Іспанія.

Відповідно до останнього річного звіту International Group of LNG, Оман має три довгострокові контракти на постачання — з BP (1,13 млн тонн), Korea Gas (4,1 млн тонн) і Osaka Gas (660 тис. тонн), термін дії яких спливає 2024 року. Ще два контракти — з японською Itochu (700 тис. тонн) та іспанською Naturgy (1,65 млн тонн) — закінчуються 2025 року, після чого ще один контракт із Osaka Gas на 800  тис. тонн закінчується 2026 року.

Але останніми тижнями компанія Oman LNG, у якій Shell є найбільшим іноземним акціонером із 30% акцій, уклала кілька зобов’язуючих угод терміном на п’ять-десять років, що свідчить про те, що жорсткі енергетичні ринки призвели до відновлення апетиту до довгострокових постачань газу.

Минулого тижня таїландські PTT і TotalEnergies підписали обов’язкові угоди з Oman LNG про постачання загального обсягу 1,6 млн тонн СПГ на рік, починаючи з 2025 року. Ці угоди відбулися на основі ще чотирьох угод про постачання, підписаних із грудня, зокрема з Shell, японською Jera, Mitsui та Itochu. Ці угоди також розпочнуться 2025 року й охоплять загальне постачання 3,15 млн тонн СПГ на термін від 5 до 10 років. За даними GIIGNL, загалом нещодавні угоди забезпечують експорт близько 4,75 млн тонн переохолодженого палива на рік — понад половину з 9 млн тонн на рік за існуючими шістьма контрактами, які потребують заміни.

10-річна угода з Shell на 800 тис. тонн на рік відзначається тим, що вона — перша довгострокова угода про закупівлю оманського СПГ із великою компанією і, як очікується, допоможе зберегти частку Оману на світовому ринку СПГ, а також додасть певної гнучкості в пунктах призначення і торгівлі для країни, яка до минулого року експортувала майже винятково в Азію.