Іранську нафту було розкуплено китайськими приватними НПЗ через зміни на ринку

Приватні нафтопереробники в Китаї, найбільшому імпортері сирої нафти, скуповують більше іранської нафти, оскільки конкуренція за постачання з росії зростає, пише Bloomberg.

У березні імпорт іранської нафти й конденсату Китаєм підскочив на 20% порівняно з попереднім місяцем, до 800 тис. барелів на день (б/д), і, за словами Емми Лі, аналітика фірми Vortexa Ltd, що займається аналізом даних, він на шляху до зростання в найближчі місяці.

Зміни всередині Китаю підкреслюють зміну світового ринку сирої нафти, оскільки більше російських постачань доставляється в Азію, тому що західні покупці уникають закупівель на тлі розв'язаної росією повномасштабної війни в Україні. Хоча іранська нафта вже давно перебуває під санкціями США, нафтопереробні заводи в Китаї виявилися стабільним виходом.

Аналітики, як правило, покладаються на відстеження суден для моніторингу таких потоків, оскільки вони не відображаються в офіційних митних даних з червня 2022 року. Деякі з потоків перейменовано в малазійську сиру нафту.

Раніше більша частина іранської нафти надходила на державні нафтопереробні заводи, але «особливо приватні нафтопереробні заводи в Шаньдуні зараз ведуть перед», — сказав Хомаюн Фалакшахі, старший аналітик із сирої нафти в Kpler, компанії з обробки даних і аналітики.

Експорт іранської нафти в Китай зріс майже до 1,2 млн б/д у лютому, що є другим найвищим темпом з початку 2017 року, згідно з даними Kpler. Оскільки потрібен принаймні місяць, щоб іранський експорт дістався Китаю, додаткові вантажі можуть з’явитися в китайському імпорті в березні й квітні.

Іранська нафта, яка надходить у травні, продається зі знижкою приблизно в $12 за барель до ICE Brent на основні постачання, тоді як російська нафта Urals пропонується не більш ніж на $10 нижче за той самий орієнтир, а ESPO – зі знижкою в $6 за барель. Зі слів трейдерів, які беруть участь у ринку, враховуючи таку диспропорцію, чайники обирають іранську нафту, а не російську.

Незалежні нафтопереробні заводи в Шаньдуні, на які припадає 20% переробних потужностей Китаю, або близько 3,7 млн б/д, майже винятково покладаються на санкційну нафту через її великі знижки. Постачання з Ірану, росії й Венесуели конкурують за продаж споживачам у провінції.

Китайські великі й індійські нафтопереробні підприємства все більше борються за російську нафту ESPO, яка раніше була улюбленим сортом чайників, зі слів Лі Vortexa. Це означає, що іранська нафта і конденсат продовжуватимуть збільшувати частку ринку серед чайників, сказала вона.