Виробничі об'єкти «БРСМ» продовжують працювати з порушеннями – експерт

Об'єкти групи компаній «БРСМ» — міні-НПЗ у Гадячі Полтавської області, де виробляються нафтопродукти для однойменної мережі заправок, і найбільший паливний хаб у селі Переяславському під Києвом — продовжують працювати із серйозними порушеннями протипожежної й екологічної безпеки.

Про це пише аналітик Консалтингової групи «А-95» Артем Куюн у матеріалі «Два Василькови» для «Дзеркала Тижня».

У своїх висновках автор посилається на кадри оперативної відеозйомки дроном цих об'єктів, а також висновки експертів після їх перегляду.

Зокрема, як пише А. Куюн, перше, що впадає фахівцям у вічі, — на міні-НПЗ у Гадячі немає факелів, які є невід'ємним атрибутом будь-якого нафтопереробного виробництва, хоча це обов'язковий елемент протипожежного захисту. У регулярному режимі на факелах спалюються побічні виробничі гази.

«Але головне призначення факелів – в екстреній ситуації. Щоб знизити тиск у резервуарі й уникнути вибуху у разі швидкого нагріву (через загоряння сусідньої ємності, наприклад), запобіжний клапан відправляє надлишковий обсяг пального і його пари у факельний колектор. Жодного елемента цієї системи на заводі не виявлено», — цитує автор інженера одного із легальних НПЗ.

Експерти також звертають увагу на незадовільний стан обвалування резервуарного парку, через що у разі аварійного розливу паливо може неконтрольовано розтектися.

Автор нагадує, що одним із критичних моментів Васильківської трагедії стало стікання пального у пожежний ставок, через що стало неможливо використовувати воду для гасіння пожежі.

«Але у Гадячі все ще гірше. Тут просто немає пожежного ставка як такого. Не стали морочитися і з підземними чи наземними водяними резервуарами (це характерні утеплені ємності, в яких вода не замерзає у мороз)», — йдеться у статті.

Також не виявлено і пожежних гідрантів. «Навіть якщо вони не потрапили в кадр, їхньої кількості явно недостатньо. Виходить, що в разі потреби пожежникам просто не буде куди підключитися. На відео помітні спрямовані на технологічні установки пожежні стволи (дві червоні водні гармати на постаментах), але звідки подаватиметься вода, невідомо», — зазначає А. Куюн.

Ще одне важливе порушення на заводі, за його словами, пов'язане з екологією. На об'єкті не виявлені ні робочих очисних споруд, ні слідів промислової й зливової каналізації. Це означає, що токсичні відходи виробництва скидаються в муніципальну каналізацію, а всі проливи нафтопродуктів отруюють грунт і грунтові води.

Багато порушень, за словами експертів, і а опорній нафтобазі «БРСМ» у селі Переяславському Київської області. Володіє об'єктом ТОВ «БРСМ-Нафта», орендар – ТОВ «Стандарт Ойл-2000».

Згідно з опублікованим у червні проєктом реконструкції нафтобази там мала з'явитися установка автоматичної системи пожежогасіння, яка є техногенним комплексом, що забезпечує зберігання піноутворювача, приготування пінної суміші, її подачу на резервуари у разі займання, встановлення стаціонарних насосних станцій, встановлення системи рекуперації парів, яка дала б змогу не викидати токсичні й вибухонебезпечні пари в атмосферу, а збирати їх тимчасово у гумовий резервуар-подушку і потім повертати назад у ємності з паливом.

«Що побачили ми? Власник сховища реалізував лише потрібні для бізнесу опції. Зокрема, помітно зріс парк резервуарів, залізнична естакада теж. А що з безпеки? Нічого. Заявлена ​​система пожежогасіння залишилася на папері. Не видно на резервуарах ні генераторів піни, ні сухотрубів із виводами за обвалування, ні... Два ставки є, проте насосного обладнання на них не виявлено», — пише експерт.

Також він зазначає, що зливна естакада так і залишилася із ґрунтовим покриттям, а зливова каналізація не з'явилася.

«Ґрунт під залізничною естакадою й деякими резервуарами просякнутий якоюсь фіолетово-бурою субстанцією, ймовірно, з марганцево- та залізовмісними компонентами, що використовуються при виробництві нафтопродуктів. Все це йде просто в ґрунт, а потім у ґрунтові води», — кажуть очевидці, які побували на терміналі восени 2020 року.

Не з'явилося також у Переяславському, за словами автора, ні системи рекуперації пари, ні стаціонарної станції, що перекачує. «Так і качають паливо між резервуарами мобільними насосами», — зазначають фахівці, які мали змогу ознайомитися із ситуацією на власні очі.

Нагадаємо, раніше Артем Куюн провів аналіз виробничих потужностей (міні-НПЗ) неформальної групи «Сан Ойл». З ним можна ознайомитись за посиланням.