Petroleum & LPG Ukraine 2023: щоденник конференції

О 10.00 у Києві розпочалася міжнародна конференція з питань розвитку українського ринку нафтопродуктів Petroleum & LPG Ukraine 2023. Центральне місце зустрічі постачальників, експедиторів, страховиків і профільних чиновників.

У конференції Petroleum & LPG Ukraine 2023 беруть участь 200 делегатів, які представляють біля 100 комерційних організацій.

Програма заходу включає три блоки, присвячені новій структурі постачання пального, податковій дисципліні, антиросійським санкціям, а також методам підвищення допомоги фронту.

Офіційні партнери форуму – компанії WOG, «Альянс Енерго Трейд», OKKO, Unimot і Міністерство енергетики України.

Enkorr веде текстову трансляцію заходу

18.05. Міжнародна конференція Petroleum & LPG Ukraine 2023 добігла кінця.

17.55. На думку експерта, щоб зберегти якість бензину, необхідно при його закупівлях детально вивчати ризики стосовно можливих «запасів по якості» за фізико-хімічними показниками, що впливають на експлуатацію ДВЗ, зберігання бензину, забезпечити проведення контролю якості палив/оцінювання відповідності у незалежній  акредитованій випробувальній лабораторії при перевалці.

«У разі виявлення невідповідності вжити заходів для недопущення потрапляння невідповідного продукту кінцевому споживачеві», — каже Лютий.

17.47. Лютий назвав найбільш типові причини погіршення якості автомобільних бензинів. А саме:

• не достатній контроль чистоти резервуарного парку, секцій автоцистерн, резервуарів на АЗС;
• складний (довгий) ланцюг постачання палива від заводу-виробника до АЗС в Україні (НПЗ–порт–термінал–нафтобаза в Україні–АЗС);
• простої на митниці у зв’язку з різними форсмажорними обставинами;
• потенційна можливість змішування різних палив через єдині трубопроводи на нафтобазі/терміналі, потрапляння в секцію автоцистерни залишків дизельного пального чи бензину автомобільного іншого виробника (без контролю процесу змішування однорідної марки палива);
• довготривале зберігання бензину (понад 3 міс). Після відпуску палива з заводу-виробника до потрапляння на територію України може минути більше 3 міс.;
• випаровування легких фракцій (особливо у літній період) для високооктанових бензинів 95-100;
• антагонізм домішок (присадок), що містяться у бензинах різних виробників;
• невідповідність за такими показниками: октанове число, вміст ароматичних вуглеводнів, вміст бензолу, неправильне маркування бензину Е5, Е10, Е0 (в ЄС і Україні різні вимоги до маркування).

17:35. Розпочав свій виступ Олександр Лютий, головний аудитор з оцінки відповідності нафтопродуктів і систем якості ТОВ «Сертифікаційний експертний центр АСУ».

17.15. «Нам не вистачає спецтехніки», — звернувся до учасників конференції директор «Укрнафти» Сергій Корецький і закликав гравців ринку співпрацювати і брати участь у тендерах підприємства.

17.10.  Як повідомив Сергій Федоренко, наступного року заплановано масштабну модернізацію АЗС, яка передбачає зміни зовнішнього вигляду заправних комплексів і розширення асортименту послуг.

Серед стратегічних завдань «Укрнафти» — подвоєння видобутку нафти до З млн тонн до 2027 року і подвоєння видобутку природного газу до 2 млрд м3 до 2027 року.

На 2027 рік «Укрнафта» планує досягти 3 млн тонн гуртових продажів нафтопродуктів. Також є наміри збільшити роздрібні продажі на АЗС до 1,5 млн тонн 2027 року, що дасть компанії змогу зайняти 30% ринку.

17.05. 2023 року «Укрнафта» планує надати до 1,5 млрд грн допомоги військовим.  

17.00. «Реалізація скрапленого газу «Укрнафти» за 11 місяців становила 137 тис. тонн. Гуртові й роздрібні продажі нафтопродуктів за цей період сягнули 1 903 тис. тонн», — поділився результатами роботи компанії заступник директора з комерційних питань «Укрнафти» Сергій Федоренко. 

Окрім цього, з його слів, у першому півріччі «Укрнафті» вдалося отримати 14,1 млрд грн чистого прибутку й сплатити рекордні 12,3 млрд податків за перші шість місяців року. Постачання палива «Укрнафтою» на потреби ЗСУ допомогло зекономити 1,2 млрд грн від зниження цін.

«Цього року «Укрнафта» впровадила реалізацію палива через паливні картки й талони. Сьогодні через паливні картки й талони продається до 37% обсягів нафтопродуктів для бізнесу, що є великим досягненням», — додав він. 

16.55. «Незважаючи на ситуацію в економіці, саме у паливному сегменті є перспективи. Тож «Укргазбанк» готовий співпрацювати з паливними компаніями», — завершив свій виступ директор департаменту структурованого торговельного фінансування «Укргазбанку».

16.50. Геннадій Хелемський про роботу з «Укрнафтою»: «Це стала нормальна комерційна компанія, яка працює на комерційних засадах. Ми в принципі за своєю політикою працюємо і з державними, і з приватними компаніями, і з середніми, і з маленькими. Те, що ми бачимо зараз, то ця компанія працює у ринку, вона розвивається».

16.45. «Коли почалася активна фаза війни, ми зрозуміли, що паливо — це кров економіки. Треба було фінансувати імпорт палива. «Укргазбанк» як державна фінустанова підставив плече найбільшим компаніям паливного ринку в складний період, який тривав до серпня 2022 року», — розповів директор департаменту структурованого торговельного фінансування «Укргазбанку» Геннадій Хелемський.

16.35. Заключну сесію Petroleum & LPG Ukraine 2023 присвячено компаніям і їхнім успішним ринковим кейсам. Серед спікерів — Сергій Федоренко («Укрнафта»), Олександр Лютий (Сертификаційний центр АСУ) і Геннадій Хелемський («Укргазбанк»).

15:57. «Цього року було зафіксовано 780 імпортерів, з яких 700 везли в країну до 10 тис. тонн, 80 – реальні учасники. 12 із них — везли 100 тис. тонн. Більшість імпортерів — це ті, які не везуть ресурс системно, а постачають його в окремий період часу: постачили кілька партій і вийшли з ринку», — прокоментував заступник міністра енергетики питання щодо системності ринку.

15.50. «Наша мета — зробити Україну готовою до конкуренції на світовому паливному ринку», — резюмував Микола Колісник.

15.20. Завершує другий блок Petroleum & LPG Ukraine 2023 заступник міністра енергетики України Микола Колісник з доповіддю на тему «Імплементація європейського законодавства: виклики для українського ринку нафтопродуктів».

«Для створення МЗНН суб’єкти ринку повинні спрямовувати 3% від введеного в обіг обсягу нафти та/або нафтопродуктів, але не менше, ніж 250 тонн. Також необхідно сформувати запаси з переліку нафтопродуктів, які вводять в обіг. Для LPG зберігання можливо безпосередньо в LPG або в бензинах з коефіцієнтом 0,8», — зазначив він.

При цьому, з його слів, введення в обіг нафти і нафтопродуктів здійснюється за умови достатнього обсягу сформованого запасу МЗНН й наявності банківської гарантії з достатнім розміром залишку фінансового забезпечення.

«Суб’єкти ринку можуть зберігати МЗНН на АЗС разом із комерційними запасами пального за умови окремого обліку. За кордоном можливе зберігання палива в операторів держав-членів ЄС, що межують з Україною», — додав Колісник.

15.00. На запитання, як Державна агенція стратегічних резервів Польщі може допомогти Україні, пан Кучмеровський зазначив, що в Україні дуже вразлива паливна інфраструктура.

«Ми розуміємо, що в Польщі інфраструктура теж може бути під загрозою, якщо ситуація буде розвиватися, але зараз у Польщі зберігати паливо безпечніше. Окрім цього, поки Чорне море перебуває у небезпеці, треба допомагати Україні, використовуючи балтійські порти Польщі», — додав він.

При цьому Кучмеровський заявив, що для створення резервів в інтересах України потрібні додаткові інвестиції, оскільки наявні потужності зі зберігання нафтопродуктів наразі зайнято.

14.45. Голова Державної агенції стратегічних резервів Польщі розповів, що система резервів у Польщі існує з 2001 року, а у сучасному вигляді вона працює з 2015 року.

«Згідно з законодавством ЄС, ми маємо зберігати паливо у кількості, яка необхідна для забезпечення роботи польського ринку на 90 днів. Приблизно 40 днів запасів забезпечується держрезервом, 50 днів — паливними компаніями. З цих запасів приблизно 60% складає нафта, 40% — нафтопродукти. Для зберігання палива використовується близько 40 нафтобаз, більша частина з них входить до складу PERN», — каже він.

Зі слів Кучмеровського, у Польщі кожен паливний трейдер має створювати запаси пального і здійснювати плату за зберігання. «Не всі трейдери раді таким сплатам, але цей механізм дозволяє Польщі уникати кризових ситуацій на паливному ринку», — поділився він.

Він також розповів, що цього року Польща впровадила систему обліку обороту палива, завдяки чому країна зменшує його тіньовий обіг і сприяє виявленню несумлінних підприємців.

«Після впровадження системи в червні цього року розпочато близько 4 тис. кримінільних справ. З іншого боку, система спрощує процес звітування, оскільки вона надсилає документи у різні профільні установи», — зазначив глова польського Держрезерву, додавши, що цією системою планується охопити ще й газ, а в подальшому — й інші енергоносії.

14.35. У конференції взяв участь голова Державної агенції стратегічних резервів Польщі Міхал Кучмеровський. 

«За час повномасштабної російської агресії, ми привезли в Україну близько 200 тис. тонн вантажів, це не тільки гуманітарні постачання, а й для військових. Окрім цього, з минулого року ми почали відбудовувати енергетичну систему України. Ми також організували багато європейських доктрин, що стосуються допомоги та відновленню Україну. Вартість допомоги перевищує 350 млн євро. Половину з цієї суми перерахували саме Польща. З чотирьох терміналів було постачено в Україну понад 90 тис. тонн палива на потреби армії, також 70 тис. тонн було виділено з резервів Польщі», — каже Кучмеровський.

14:29. На питання модератора Сергія Куюна щодо блокування польського кордону і як воно позначилося на роботі митниці, Анатолій Комар зазначив, що завдяки диверсифікації постачань і роботі імпортерів дефіциту у нас немає.

Щодо наявності російського пального на українському ринку Комар сказав: «На мій погляд, наразі такого пального немає. Зміни до законодавства дали нам можливість повністю відслідковувати пальне: виробника, повний ланцюг постачання. Під час роботи перевіряємо всі сертифікати, тому у разі підтвердження ввезення забороненого ресурсу до суб’єкта буде вжито всіх необхідних заходів».

14:20. Із зали лунали пропозиції про скасування обов’язкового заїзду на термінал під час війни. Це, як вважають учасники ринку, створює додаткові ризики під час обстрілів. Наприклад, деякі компанії забороняють водіям заїжджати на термінал у нічний час. Крім того, це збільшує час для проходження бензовозом митниці, який і так через черги й блокування польсько-українського кордону довготривалий. Але, зі слів Анатолія Комара, це не прерогатива митниці, а європейські норми. Тому скасувати цього наразі немає змоги. 

Він також зазначив, що страйки на польському кордоні призвели до скорочення оформлень вантажів із цього напрямку. Проте є зростання з Румунії. У жовтні й листопаді надходження платежів були майже однаковими.

14.15. «Цього року було змінено структуру митниці, яка максимально адаптована під потреби бізнесу у зв’язку з перебудовою маршрутів постачань після повномасштабного вторгнення», — зазначив Комар.

14.10. Анатолій Комар розповів, що 2023 рік було присвячено боротьбі з постачаннями нафтопродуктів, які мають російську складову.

Першим кроком, з його слів, за результатами спільного обговорення Енергетичною митницею було запропоновано зміни до урядової постанови від 30.12.2015 р. №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з російської федерації». Зазначені пропозиції було враховано, відповідні зміни було внесено у травні цього року.

«Але головним кроком стало впровадження змін до Митного кодексу, згідно з якими митниця тепер може вимагати додаткові документи, такі як сертифікати походження. Нові правила набули чинності у жовтні. Цей період ринок пройшов непогано, хоча в окремих компаній виникали труднощі. Варто згадати ситуацію з розмитненням СВГ американського походження», — зазначив голова Енергетички.

13.55. Розпочинається другий блок Petroleum & LPG Ukraine 2023, який стосуватиметься державного регулювання на ринку нафтопродуктів. Перший його спікер — голова Енергетичної митниці України Анатолій Комар (у центрі).

Свою доповідь він розпочав із подяки імпортерам за роботу і стабілізацію ситуації на ринку пального 2022 року.

12.40. «У нас немає і не може бути протистояння влади і бізнесу. Ми з білим бізнесом на одному боці. І разом із вами повинні боротися з «чорним» бізнесом. Закликаю всіх до об’єднання зусиль у цьому напрямі», — завершив свій виступ очільник парламентського комітету.

12.35. Зі слів Гетманцева, після націоналізації 2022 року «Укрнафта» сплатила 1,2 млрд грн податків, а цього року — вже 8,5 млрд.

«Я завжди озвучував тезу, що держава — поганий власник, але є керівники, які гірші за державу. Така ситуація була з «Укрнафтою» і «Укртатнафтою», — прокоментував ситуацію з націоналізацією цих підприємств народний депутат.

12.30. «Зараз ми намагаємося розробляти такі правила, які не дозволять ухилятися від податків. Але представники «чорного бізнесу» завжди знайдуть способи. У нас є адреси 21 міні-НПЗ, 7 із них позбавлено ліцензій, 14 працюють нелегально», — додав Данило Гетманцев.

12.15. «Біля 60 млрд грн акцизів і ПДВ становили надходження коштів у бюджет цього року», — каже Гетманцев.

При цьому він зазначив, що підвищення акцизу на автогаз — це перспектива кількох місяців.

«Єдиний аргумент, чому раніше акциз на газ був низьким, полягає в тому, що колись на ринку LPG були сильніші лобісти, ніж на ринку бензинів. Співвідношення повинно бути в енергомісткості. Якщо застосовуємо цю логіку при ставці на бензин 213 євро за 1000 л, ставка на газ повинна бути 160-170 євро. Це європейська практика», — зазначив він.

12.10. Голова податкового комітету розповів, що відновлюються перевірки того бізнесу, який має податкове навантаження менше, ніж 50% за середнє по галузі.

«Це примітивний, але простий спосіб виявляти компанії, які ухиляються. Звісно, ситуація у кожного різна, й іноді компанії можуть пояснити, чому податкове навантаження низьке», — каже Гетманцев.

12.00. Зі слів Гетманцева, в бюджеті на 2024 рік закладено 1,66 трлн від податків. У бюджеті-2023 тільки на армію буде витрачено 1,9 трлн, навіть більше. Це означає, що ми не забезпечуємо податками навіть армію. Решту нам дають зарубіжні партнери. Наступного року Україна розраховує на надходження $42 млрд від зарубіжних партнерів за різними програмами, це те, що використовується на невійськові статті.

При цьому він зазначив, що через ситуацію у США, а також події на Близькому Сході, які послаблюють наші позиції, а у Європі вибори виграють сили, які не зацікавлені в Україні, ці $42 млрд не гарантовані.

«Я хочу звернутися до компаній, які продовжують ухилятися від сплати податків і використовують оптимізаційні схеми. Для мене, як і будь-якої людини, важливе фізичне виживання, але це й фізичне виживання вашого бізнесу. Якщо не буде податків, не буде армії, яка вас захистить. Кожна вкрадена копійка може вартувати вашого бізнесу або життя», — каже Гетманцев.

З його слів, наразі немає перспективи збільшення оподаткування, тільки резерви за рахунок збору існуючих податків.

«Єдині резерви, що залишаються, це протидія ухилянню від сплати податків, тіньовій торгівлі, заниженню митних цін. Завдяки нашим діям вдалося отримати додатково 1,2 млрд грн у бюджет, що приблизно на 20% збільшило надходження від «білої торгівлі». У паливному сегменті ми спостерігаємо збільшення податкового навантаження. Це такі мережі як «БРСМ», «Авантаж 7» і Prime», — додав він.

11.40. Черговий блок конференції присвячений темі податків. Слово взяв Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. 

11.15. Сергій Куюн про податки: на основі податкових даних за 2 квартал ми вирахували прибуток на літр у різних мережах. Як бачите, абсолютна більшість мереж безприбуткова. Як таке може бути? Навіщо такий бізнес, який не приносить прибутку?

«Час прокидатися! Ваш сектор один із небагатьох, який почувається непогано! Ви можете більше! Розумію, пряма допомога армії – справа добровільна. Але сплата податків у повному обсязі – це наш обов'язок. Тим більше, не йдеться про якісь фантастичні суми. 1-1,5 грн/л. У «чорну» п'ятницю всі легко поскидали ціни на 3-6 грн/л…», — резюмував він і закликав усіх подумати над ситуацією, яка склалася.  

11.00. Експерт зазначив, що під час перебудови ланцюжків постачань 2022 року суттєво зросла кількість імпортерів нафтопродуктів. Якщо 2021 року це було менше за 200 компаній, то у 2022-2023 роках це більше 700 контрагентів. На початку війни це допомогло подолати паливну кризу. За цей час суттєво зріс парк паливовозів. Тільки за цей рік флот поповнився на понад 900 одиниць.

«Варто зазначити, що більшість із них — це дрібні імпортери, які купують менше 1 тис. тонн нафтопродуктів на місяць. Разом невеликі компанії забезпечують не більше 15% загального імпорту. Велика кількість створює додаткове навантаження на митницю. Крім того, велика кількість розбалансовує ринок, сприяє поширенню тіньових схем у торгівлі й зменшує прибутковість бізнесу, який втрачає кошти на розвиток», — каже Сергій Куюн.

10.55. Напрямки постачання змінилися докорінно, констатує очільник «А-95». «Безумовною перемогою стала швидка — 3 місяці минулого року – побудова на 100% іншого ринку. Я думаю, такого шоку не переживала жодна країна світу. Якщо б усі сфери економіки України працювали з такою швидкістю, ми б сьогодні мали абсолютно іншу картину і в економіці, й на полі бою. Це найкраща ілюстрація того, як уміє працювати український бізнес», — зазначив він.

З його слів, 2022 року повезли пальне з усіх можливих напрямків. У 2023-му на ринку вже не було таких кардинальних змін. Це зокрема видно зі зменшення частки постачань із різних екзотичних напрямків, які випали внаслідок втрати конкурентоспроможності у боротьбі з більш близькими джерелами.

Наразі, як зазначив експерт, глобально ринок живиться з двох напрямків – заходу й півдня. «На географію постачань впливає санкційна політика. Туреччина, Болгарія, Молдова підпадають під посилений контроль, оскільки постачання палива з цих напрямків мали ознаки присутності російського ресурсу», — каже С. Куюн.

10.35. «Ринок у війні: перемоги й поразки» — так назвав свою доповідь про ситуацію на ринку пального директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

«2023 року ми почали потихеньку відновлюватися. Особливо зростає ДП як найбільш затребуваний продукт. Скраплений газ теж трохи зріс. Але порівняно з 2021 роком скраплений газ упав на 34%, дизпальне — на 17%, бензин — на 16%», — зазначив він.

*На діаграмі (справа) помилково вказані показники бензину і LPG. Слід читати: бензин — на 16%, автогаз — на 34%.

«Щодо причин рекордного падіння споживання LPG, то лунають різні – й окупація газоємних регіонів, таких як південь, і великий відсоток мобілізованих споживачів, і навіть комендантська година зі зниженням трафіку таксистів. Гадаю, кожен із цих факторів зробив свій внесок», — пояснив він.

10.30. Очільник Консалтингової групи «А-95» привітав Сергія Притулу з Днем волонтера і передав 500 тис. грн на потреби його благодійного фонду.  

10.15. На захід завітав Сергій Притула, чий благодійний фонд фінансово підтримує Консалтингова група "А-95". Він розповів про проєкти, якими займається і планує займатися його фонд. Також відзначив підтримку з боку приватного бізнесу, зокрема гравців паливного ринку.  

«Завдяки волонтерським ініціативам ми маємо змогу доставляти вантажі, заправляти паливом. Так сталося, що день конференції співпав із Днем волонтера. Сьогодні я відчуваю, що волонтери припинили користуватися повагою, ми перетворюємося на набридливих мух, які постійно просять «дай гроші, гроші». Якщо ви мене спитаєте, що краще — одноразовий внесок у 1 млн грн чи 100 тис. грн щомісяця, я скажу що краще 100 тис. грн щомісяця. Бо постійні внески дозволяють планувати. 101 БТР, 30 бронеавтомобілів, 40 одиниць відремонтованої трофейної техніки. З країн НАТО не можемо похвалитися такою кількістю постаченої техніки на фронт. Ми витратили 35,9 грн на відновлення техніки, менше за $1 млн», — розповів він.

З його слів, наприкінці жовтня його благодійний фонд перетнув межу у 6 млрд грн.

«Щоб забезпечити потреби на операційні витрати, ми змушені ходити з простягнутою рукою, оскільки з фонду на це не витрачається ані копійки. Підтримуйте всі волонтерські ініціативи, бо чим менша волонтерська ініціатива, тим вона мобільніша. Навіть звичайні «мавіки» наближують нас до перемоги. Дякую вам за все, що ви робите для країни», — додав він.

10.00. Вступним словом розпочав Petroleum & LPG Ukraine 2023 директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. Він привітав учасників заходу і окреслив план роботи на сьогодні.  

9.40. Триває реєстрація учасників Petroleum & LPG Ukraine 2023.