Немає збуту: білоруські НПЗ на межі колапсу

Білоруські нафтопереробні заводи працюють на половину потужності й майже повністю заповнили свої склади. Про це повідомляє «Єврорадіо».

Завантаження на підприємствах мінімальне, повідомляє джерело Народного антикризового управління у білоруській нафтопереробці (НАУ). «Нафтан» споживає 11 тисяч тонн нафти на добу, а Мозирський НПЗ — 14 тисяч тонн. Для Мозиря це близько 45% звичайного завантаження.

«Нафтан» постачає все на внутрішній ринок. Тільки нафтовий кокс у Китай, але прибутку там немає, аби «сплавити». Отримання коксу відбувається з мазуту, це рятує від накопичення мазуту й зупинки підприємства. Мазут раніше йшов на експорт, тепер його нікуди постачати, у росії свого вистачає», — розповідають у НАУ.

За інформацією управління, співробітникам урізали матеріальні виплати за колективним договором, і немає жодних тринадцятих зарплат і квартальних премій. Людей на місця звільнених переводять із нерентабельних і простоюючих цехів.

Мозирський НПЗ також працює на внутрішній ринок. «Бензин 92-ий через російський порт проштовхують на експорт, але це мізер. Товарні резервуари заповнені — ллють все прямо в цистерни на колесах», — продовжує джерело НАУ.

Через повні склади Мозирський НПЗ змушений влаштовувати ремонти, додає інформатор «Єврорадіо» на підприємстві.

«Збуту немає. За 45% завантаження ми (Мозирський НПЗ — ред.) просто небо гріємо. Склад на 97% заповнено. Тож ремонт офіційно. Щоб забезпечити внутрішній ринок, вистачить 15% від завантаження, навіть у посівну, — каже співрозмовник. — Раніше 33% нашого виробництва працювало на Україну, ще близько 35% — на Європу. Решта — як доведеться. Роботу орієнтовано на добування валюти для країни. Нині це не працює. Незрозуміло, що завтра буде».

При цьому працівникам Мозирського НПЗ виплачують стовідсоткову премію. Очікується, що буде і квартальна премія на початку травня, хоч і з запізненням.

«Раніше «Нафтан» і Мозирський НПЗ тягли промисловість у плюс і приносили валюту в країну. Тепер доводиться витрачатися на утримання підприємств. Розв'язати проблему можна лише за допомогою експорту, оскільки внутрішній ринок дуже обмежений», — каже оглядач нафтогазової галузі Тетяна Маньонок.

Державі особливо нема чим допомогти «Нафтану» й Мозирському НПЗ. Залишається, попри надлишок палива, регулярно підвищувати ціну для населення на дві копійки замість однієї.

«Здорожчання аргументувалося тим, що ціна у доларах не підвищується. Зараз це буде складніше через розрахунки за нафту в російських рублях. У заводів зростають витрати. Ця проблема певною мірою лягатиме на споживача», — продовжує Тетяна Маньонок.

Як довго за таких умов вдасться підтримувати заводи, невідомо.

«Звичайно, білоруська влада розраховувала, що війна в Україні закінчиться незабаром, відкриється знову український ринок — і заводи зможуть працювати. Тепер складно прогнозувати майбутнє білоруської нафтопереробки за браку реальних експортних ринків», — доходить висновку Маньонок.

Як повідомлялось, із початком війни в Україні нафтопереробні заводи білорусі частково зупинили виробництво, пояснивши це нібито капітальним ремонтом виробничих об’єктів. Також вони призупинили дію колективного договору, що передбачає скасування всіх премій і додаткових виплат.

Зазначимо, до початку війни, яку розпочала рф проти нашої країни, основним споживачем білоруської нафтопереробки була Україна.

За даними Консалтингової групи «А-95», у 2021 р. на білорусь припало майже 2,88 млн т, або 36% усього українського ринку дизельного пального. Крім того, за підсумками року рб зайняла 44% (998,5 тис. т) ринку бензину, 45% (624 тис. т) ринку бітумів, 22% (81,4 тис. т) авіаційного пального й 15% (289 тис. т) ринку скрапленого газу.