Лавка зачиняється: октанопідвищуючі розчинники хочуть обкласти акцизом якнайшвидше

Автори законопроєкту №6299, яким передбачається запровадження акцизного податку на імпорт розчинників, до складу яких входить бодай один підакцизний компонент, очікують, що до кінця цього року документ пройде комітети, що дасть змогу ухвалити його вже наступного року. Про це заявив один із розробників проєкту народний депутат Олексій Мовчан (фракція «Слуга народу») під час прес-конференції в агентстві «Інтерфакс-Україна».

«На цьому етапі ми очікуємо на появу альтернативних проєктів, після чого наша мета – до кінця цього року пройти комітети, аби вже наступного отримати результат у вигляді ухвалення Верховною Радою», – сказав народний депутат, відповідаючи на запитання, коли проєкт закону може потрапити на розгляд парламенту.

Як заявив Мовчан, в окремі місяці обсяг «сірого» пального, що реалізується на українських АЗС, сягає 20% ринку. При цьому шоста частина цього «сірого» пального – якраз різні присадки й розчинники, які використовуються при його кустарному виробництві. Тому розробники законопроєкту впевнені, що цей закон украй важливий для паливного ринку, який сьогодні страждає від засилля «бодяги», оскільки дасть правоохоронцям механізм, який дозволить у короткі терміни навести лад у сфері імпорту підакцизних товарів, що використовуються для виробництва пального.

«Про те, що на паливному ринку потрібно навести лад, кажуть давно, і ми пропонуємо один із варіантів наведення цього ладу, – зазначає народний депутат Олексій Мовчан. – По-перше, з такого пального, яке виготовляється з використанням безакцизних розчинників, не сплачуються податки. Так, лише на імпорті розчинників Україна щороку втрачає 1,6 млрд. грн. І ще близько 3 млрд грн акцизу й ПДВ недоотримує держбюджет під час продажу вже готової продукції.

По-друге, проблема насправді має комплексний характер і, крім податкової історії, має екологічну (це паливо не відповідає стандартам Євро-5), а також соціальну складові, тому що використання неякісного пального завдає удару і споживачам.

Плюс нерівність на ринку створює дисбаланси, через що компанії, які грають за правилами, стають неконкурентними порівняно з тими, хто виробляє такий сумішевий бензин. А це, своєю чергою, призводить до ще більшої енергозалежності України від імпортних енергоносіїв».

За оцінками правоохоронців, зазначає Мовчан, обсяг тіньового обігу пального становить близько 30 тис. т на місяць. «На цьому етапі, – каже він, – влада бореться з міні-НПЗ, які виробляють неякісне пальне, і з паливом, виробленим кустарним методом, але треба боротися не з наслідками, а з причиною проблеми. У цьому разі це недосконалість законодавства, що дає змогу «сірим» НПЗ діяти саме таким чином, змішуючи низькооктановий бензин із розчинниками. Ми ж у законопроєкті №6299 пропонуємо інструмент для усунення причини».

Нардеп зазначив, що задля недопущення зловживань з продукцією вітчизняних підприємств лакофарбової промисловості «буде розроблено чіткий перелік, затверджений Кабміном, який передбачає, що і куди має йти. І, що найголовніше, все легко можна буде перевірити».

У свою чергу, президент Української енергетичної асоціації Максим Малашкін зазначає, що послугами ринку пального в Україні користується як мінімум чверть населення, тому питання якості пального для українців досить важливі. Це, згідно з опитуванням соціологічної компанії «Градус», відзначають 92% опитаних громадян.

«І лише 10% респондентів вірять, що якість пального на заправках контролюється державою. Але платити більше за якісніше паливо готові лише половина опитаних українців, – пояснює Малашкін. – Саме цим і користуються «сірі» ділки, які завдяки тому, що їхнє пальне не містить податкового навантаження, пропонують більш дешевий товар».

Він також заявив, що додавання октанопідвищуючих присадок до бензинів у кустарних умовах підвищує рівень кисню в пальному. Це призводить до підвищення температури згоряння й збіднення суміші, результатом чого стає збільшення витрати такого пального приблизно на 7%, тому економія сумнівна, вважає голова галузевого об'єднання.

«Підвищення октану може бути до 98-100 одиниць (а такий октан передбачений для спортивних машин), відповідно, це вищі температури в камері згоряння. Це призводить до прогоряння системи циліндропоршневої групи, а надалі – й виходу з ладу двигуна», – сказав Малашкін.

«Ми порахували, що з 10 млн т бензину й дизпалива, які споживаються в Україні, приблизно 720-750 тис. т – це «сіре» контрафактне пальне. За нашими підрахунками, з цього обсягу держбюджет щорічно недоотримує близько 13 млрд грн усіх податків, які могли б іти в державну скарбницю, якби це був легальний імпорт чи легальне виробництво на НПЗ. Таку практику настав час припиняти», — заявив Сергій Федоренко, директор з комерційних питань АТ «Укргазвидобування» групи «Нафтогаз».