Китайські НПЗ стикаються з надлишком реактивного пального

Китайські нафтопереробні заводи (НПЗ) борються з надлишком реактивного пального, що є черговим ударом по прибутку сектора, який вже стикається зі зниженням попиту на бензин і дизпальне, пише Bloomberg.

У постпандемічний період, коли авіаперевезення відновилися, реактивне паливо стало благом для НПЗ Китаю, які боролися з уповільненим економічним відновленням, електрифікацією автомобільного парку й переходом вантажівок на альтернативи, такі як скраплений природний газ. Заводи нарощували свою діяльність в авіації, використовуючи сировину, яка в минулому використовувалася б для палива для дорожнього транспорту.

Однак зараз це виглядає як надмірні зусилля — пропозиція авіаційного пального цього року вже на 40% випереджає попит, згідно з даними аналітичної компанії Kpler. У довгостроковій перспективі структурні зміни, такі як будівництво високошвидкісної залізниці, обмежуватимуть майбутнє зростання. Раніше enkorr повідомляв, що у червні трейдери відправили найбільший за майже рік обсяг авіапального з Північно-Східної Азії у Європу.

«Реактивний транспорт був китайським рішенням для знищення попиту на газойль і бензин, але все, що він зробив, це переніс проблему в інше місце, — сказав Замір Юсоф, аналітик середніх дистилятів у Kpler, який прогнозує надлишок у 390 тис. барелів на день (б/д) у країні цього року. — Міжнародні подорожі Китаю виглядають слабкими, що сприяє появі надлишку, який ми спостерігаємо».

Попри зростання споживання у 2025 році — завдяки збільшенню кількості авіарейсів і зростанню мобільності населення, — цього все одно недостатньо, щоб нафтопереробна галузь могла повністю поглинути додаткові обсяги виробництва.

Переорієнтація пасажирів на внутрішні перельоти в останні роки замість міжнародних маршрутів лише додатково стримує темпи зростання. Додатковими чинниками, що обмежують попит, є нестабільні очікування щодо споживчих витрат, широке використання нових енергоефективних літаків і більш ефективне управління флотами, спрямоване на зниження витрат пального на один рейс.

Зі слів Юсофа, за «обмеженими можливостями для полегшення» маржа китайських НПЗ залишатиметься під тиском.

Як і у разі з більшою частиною надлишкових потужностей Китаю, значна частина цього може перетворитися на головний біль за його межами. Минулого місяця Kpler прогнозував, що експорт країни в червні досягне рекордних 2,6 млн тонн, що потенційно витіснить потоки в регіон з Близького Сходу й Індії.

НПЗ Китаю роками працюють із надзвичайно низькою рентабельністю. Попит на дизельне пальне, імовірно, досяг свого піка ще 2019 року, а стрімке зростання ринку електромобілів свідчить про те, що споживання бензину могло вийти на максимум уже у 2023-му. Про це в березні заявив голова одного з провідних НПЗ — Sinopec Group.

У відповідь на структурні зміни попиту Пекін закликав збільшувати виробництво нафтохімічної продукції — зокрема етилену, що є ключовим компонентом для виробництва пластмас. Проте цей курс поки що не розв’язав головних фінансових проблем галузі.

«У Китаї вже надмірна кількість потужностей для виробництва етилену, — зазначив Маніш Седжвал, аналітик зі скрапленого природного газу компанії Rystad Energy. — Це відбувається саме тоді, коли попит на етилен залишається пригніченим через уповільнення світової економіки».

За даними Rystad, 2025 року Китай планує наростити потужності з виробництва етилену ще на 6 млн тонн, а протягом наступних трьох років — ще на 20 млн тонн, довівши загальний рівень до 70 млн тонн.