Казахстан зупинив будівництво ГПЗ на Карачаганаку

Казахстан зупинив реалізацію проєкту будівництва газопереробного заводу (ГПЗ) на Карачаганаку за участю нинішніх акціонерів і шукає нових інвесторів, прагнучи залучити національні компанії, повідомила прес-служба Міненерго.

Відомство не уточнило, чому закрито проєкт з іноземними акціонерами.

Згідно з інформацією Reuters, Казахстан конфліктує з міжнародними нафтовими компаніями через витрати, пред'явивши їм багатомільярдні позови 2023 року.

Міненерго у письмовій відповіді на запит Reuters повідомило, що питання регулювання арбітражної суперечки з консорціумом KPO «має конфіденційний характер і офіційному опублікуванню не підлягає».

Розробку Карачаганака здійснює міжнародний консорціум Karachaganak Petroleum Operating (KPO) у складі Shell (29,25%), Eni (29,25%), Chevron (18%), «лукойлу» (13,5%) й «Казмунайгазу» (10%).

Влада Казахстану 2024 року домовилася з акціонерами, які ведуть розробку великого нафтогазового родовища Карачаганак, про будівництво ГПЗ потужністю до 4 млрд кубометрів на рік і введенням його в дію 2028 року.

Наразі сирий газ із Карачаганака постачається для перероблення на оренбурзький ГПЗ у рф. Для цього казахстанський QazaqGaz і російський «газпром», якому належить оренбурзький ГПЗ, створили на паритетних засадах спільне підприємство «Казросгаз».

На запит Reuters Міненерго країни уточнило, що сирий газ із Карачаганака постачається на оренбурзький ГПЗ у рамках договору купівлі-продажу, укладеного «Карачаганак Петролеум Оперейтинг» (КПО) і «Казросгазом» до 27 січня 2038 року.

Міненерго зазначило, що «нині тривають перемовини щодо продовження дії договору».