Дизпальне з півдня витискає західний продукт з українського ринку

На початку травня споживання дизпального в Україні продовжує зростати. Але збільшення продажів відбувається переважно за рахунок роздрібного сегменту. Реалізація продукту у дрібному гурті, зі слів трейдерів, залишає бажати кращого. При цьому постачальникам західного ресурсу доводиться конкурувати з морськими трейдерами, які декларують нижчі ціни на півдні України.

Умови продажів автомобільних партій дизпального на східних терміналах Польщі на початку травня не змінилися, обсяги пропонувалися з націнками +$73-90/т до північно-європейських котирувань. При цьому премії у країнах Балтії зменшилися до $65-85/т через надлишок продукту в регіоні.

Минулого тижня у пункті пропуску «Ягодин-Дорохуськ» обмежили рух вантажівок до 3 червня. Як повідомляв enkorr, 4 травня розпочалася акція протесту польських перевізників, унаслідок чого польська сторона призупинила оформлення вантажних автомобілів на в’їзному й виїзному напрямках. Також учасники ринку кажуть про утворення довгих черг на КПП «Рава-Руська–Хребенне» через часткове переспрямування вантажівок з Дорохуська й повільної роботи польської митниці. Ситуація з перетином польського кордону почала погіршуватися ще у квітні, коли на головному для паливних компаній пункті «Ягодин-Дорохуськ» закрили «зелений коридор» і запровадили електронну чергу. В понеділок, 8 травня, Міністерство інфраструктури повідомило, що знайшло рішення для розблокування пункту «Ягодин-Дорохуськ». Але поки що ситуація залишається напруженою.

Зростаюча залежність імпорту дизпального від автомобільних перевезень спонукає учасників ринку говорити й про проблеми залізничних відвантажень. «Ми чули про складнощі з перетином польського кордону автотранспортом. Сподіваємося, що це може підвищити попит на залізничні партії дизпального», — каже трейдер, який возить продукт вагонами з Польщі й Румунії. Співрозмовник зазначає, що через високі тарифи доставка дизпального залізницею в Україну менш вигідна порівняно з автоцистернами. За даними enkorr, у квітні частка залізничного імпорту впала до 27%, склавши 115,3 тис. тонн. Понад 70% з цього обсягу було завезено мережами АЗС. Залізничні партії дизпального, яке імпортується під дрібний гурт, продати важче. Через недостатньо високий попит на внутрішньому ринку й падіння котирувань маржа дрібногуртових продажів залишається низькою. З початку квітня вартість дизпального у північно-західній Європі й Середземномор’ї обвалилася на $145-160/т, до $644-649/т. Як наслідок, автомобільні партії на момент потрапляння в Україну мають меншу вартість порівняно із залізничним ресурсом.

На південному напрямку умови продажів дизпального практично не змінилися. Автомобільні партії продукту з дунайських терміналів пропонуються з диференціалом +$90-125 до середземноморських котирувань. На болгарських терміналах в Русе автомобільні партії дизпального продавалися з преміями +$80-110, у портах «Бургас» і «Варна» продукт пропонувався за +$65-85 до середземноморських котирувань. Учасники ринку зазначають, що південний ресурс вдається краще продавати, ніж західний.

«На продаж однієї машини з Литви припадає кілька авто з Румунії», — каже український трейдер, що імпортує пальне з різних джерел. «Попит на українському ринку є, але питання у ціні. Десь доцільніше запропонувати клієнтові південний продукт, при цьому дизель з Польщі не завжди вдається продати навіть у Києві», — коментує інший постачальник. За даними enkorr, у березні й квітні з південних базисів забезпечувалося понад 60% українського імпорту дизпального. Хоча ще на початку року понад половину обсягів продукту в Україну надходило через західні пункти пропуску. Одним із чинників зміни географії постачань є засилля дешевого російського дизпального у середземноморському басейні, що впливає на рівень цін у регіоні.

У травні очікується зростання продажів дизпального в Україні. Проте деякі компанії на тлі падіння котирувань можуть збільшити закупівлі для створення запасів дешевого продукту, який можна буде продати, коли зростання цін відновиться.