Диверсифікація джерел постачання залишається ключовим фактором стійкості паливного ринку України в умовах криз. Саме завдяки розгалуженій системі імпорту країна уникла дефіциту пального як після повномасштабного вторгнення 2022 року, так і під час загострення ситуації на Близькому Сході у травні 2026 року.
Таку думку висловили учасники дискусійної панелі «Пекельний рік: як працювати в умовах перманентної кризи?» на конференції Petroleum Ukraine Warsaw’26.
Навіть у разі відновлення роботи великої води західний напрямок збереже важливу роль у забезпеченні ринку, хоча його частка в загальному балансі постачань може скоротитися.
«Наразі головним чинником вибору напрямку постачань є ціна. Відповідно якщо ціна з південного напрямку буде цікавішою, то це буде витісняти захід. Ресурс доступний на обох напрямках. Є досить цікаві пропозиції і на заході. Як буде надалі, покаже час», — зазначив Сергій Стоянський, директор департаменту постачання та гуртового збуту нафтопродуктів ОККО.
Свою думку щодо південного ринку висловив і генеральний директор і співвласник групи ЗПЕК Олег Чикида. З його слів, від’ємна рентабельність продажів на напрямку робить його не цікавим для його компанії.
«Південь це абсолютно інший ринок порівняно з заходом. Мої розрахунки показують мінуси на напрямку. Компанія має фінансовий ресурс, щоб вийти на південь, але не бачить у цьому сенсу», — зазначив Чикида.
Значення західних постачань спікери зазначили й у постачанні арктичного дизпального, яке можна знайти лише на півночі Європи.
Згідно з даними Консалтингової групи «А-95», минулого року співвідношення напрямків у постачанні дизельного пального становило 52% до 48% на користь заходу. За 5 місяців 2026 року постачання через західний кордон забезпечило 62% імпорту (1,61 млн т дизельного пального). Частка півдня відповідно становить 38% (971 тис. т).
Коментарі
Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі
Увійти