«БРСМ» вітає держрегулювання цін

Мережа АЗС «БРСМ-Нафта» підтримує державне регулювання максимальних цін на нафтопродукти. Про це в програмі «Energy Freedom з Андрієм Куликовим» заявив директор департаменту стратегічного маркетингу та інновацій мережі АЗС «БРСМ-Нафта» Олександр Мельничук.

«Ініціатива, на наш погляд, досить правильна, тому що коли все починалося, то держава розпочала діалог з ритейлерами і натякала, що «друзі, ваші великі маржі потрібно скоротити, зменшити апетити і бажання заробляти надприбуток», – зазначив він.

До цього, за словами Мельничука, ніхто не прислухався, і державі довелося прийняти досить важке рішення, вдавшись до регулювання цін. На його думку, заробіток АЗС преміального сегмента, ціни на яких були вищими від встановленого урядом рівня, становить близько 11 грн/л.

Представник «БРСМ» також вважає, що на українському ринку наявна змова операторів мереж АЗС, які призупинили продаж фірмових палив через держрегулювання. «На мою думку, це (зняття з продажу фірмових палив, – ek) ні що інше, як змова з метою дестабілізації ситуації на ринку і спроба якось змусити державу внести зміни в це регулювання», – заявив представник «БРСМ».

З такою думкою категорично не погодився Андрій Бичков, директор ТД «Сокар Україна», який зняв з реалізації пальне під ТМ Nano після введення держрегулювання.

«Наша мережа не монопольна, але ми себе ставимо в преміум-сегмент. Ми не змушуємо покупця переплачувати за пальне, ми просто надаємо кращу якість і сервіс і за це просимо якісь гроші. Якщо людина не хоче у нас заправлятися, вона може поїхати на сусідню, ту ж «БРСМ» або на іншу заправку», – зазначив топ-менеджер.

На його думку, компанії, які незначно впливають на ринок, не повинні стикатися з такими політичними репресіями і впливами.

«Я вважаю, що ми маємо повне право залишатися і диктувати політику, яку хочемо ми. Якби у нас було понад 1000 заправок і ми утворили якусь монополію в містах, я тоді, напевно, з вами б погодився. Але в цьому разі змусити нас продавати дешевше і не враховувати собівартість пального, зміст станцій, білі зарплати, всі сплачені податки буде неправильним. Все, що потрібно було сплатити в цій державі, компанія «Сокар» сплатила і буде платити, тому ми змушені ставити трохи вищу ціну, щоб ці витрати покрити», – підсумував Бичков.

Як повідомляв enkorr, Кабінет міністрів 14 травня ухвалив постанову, якою вводиться державне регулювання цін на паливо. Зокрема, було прийнято зміни до урядової постанови №1236 від 9 грудня 2020 р.. Згідно з новою редакцією документа, на період дії карантину буде встановлено граничні рівні торговельної надбавки до середньої ціни дизельного пального (не вище за 7 грн/літр) і бензину (не вище за 5 грн/літр).

На думку більшості учасників ринку і експертів, ручне регулювання призведе до зростання продажів у мережах, які утримують низькі ціни за рахунок використання нелегальних схем, і, відповідно, до збільшення втрат бюджету.

Нагадаємо, група «БРСМ» – один із лідерів споживання безакцизних розчинників із високим вмістом метанолу, сировини для виробництва контрафактного бензину. У структуру групи входить міні-НПЗ у Гадячі, який значиться виробником широкого спектру палива, представленого на заправках «БРСМ».

У 2020 році група закупила близько 117 тис. т нафтохімічної сировини і компонентів моторних палив, зокрема 2 тис. т монометиланіліну (ММА) – октанозбільшуючої речовини, забороненої для використання в моторних паливах в Україні. У 2021 р. вміст ММА в бензинах «БРСМ» було підтверджено лабораторними дослідженнями.

«БРСМ» також відома на ринку як один із найактивніших продавців документів на паливо, що використовуються різними підприємствами для формування фіктивного податкового кредиту. У своєму інтерв'ю глава Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев проілюстрував проблематику податкових скруток чеком, виданим на АЗС «БРСМ».