Азійські НПЗ використовують менші танкери на тлі зростання фрахтових ставок

Нафтопереробні заводи (НПЗ) Азії вдаються до використання менших танкерів і суден, що перебувають у довгостроковому фрахті, а також закупівлі нафти з Близького Сходу на умовах доставлення. Як повідомили представники компаній , це робиться для зниження витрат на сировину, оскільки вартість фрахту наблизилася до рекордних позначок.

Згідно з даними Reuters, на початку жовтня спотові ставки фрахту нафтових танкерів досягли історичного максимуму. Це сталося після того, як у вересні виробники на Близькому Сході наростили обсяги експорту, використовуючи схему човникових перевезень і перевалювання нафти з судна на судно, щоб вивезти її через ключову водну артерію — Ормузьку протоку.

Через це значна кількість суден виявилася задіяною в районі Перської затоки, а ризикові премії для таких перевезень зросли на тлі почастішання нападів на судна.

Як повідомив минулого тижня на галузевій конференції Кіран Галлахер, керівник азійського підрозділу компанії Vitol, близько 80 супертанкерів класу VLCC були зайняті на човникових рейсах через протоку.

З його сліва, це призвело до обмеження пропозиції суден і підвищило вартість транспортування нафти з США до Азії до $40 за барель.

Трейдери зазначають, що високі витрати на фрахт знизили попит з боку азійських і європейських НПЗ на сировину з інших регіонів, зокрема з США й Африки, що, своєю чергою, призвело до збільшення спотових знижок на такі вантажі.

«Фрахт занадто дорогий, тому нафта з Африки й США фактично не може потрапити (до Азії)», — заявив агентству Reuters К. Й. Лін, президент компанії Formosa Petrochemical.

Джерело повідомило, що ця південнокорейська компанія використовує комбінацію спотових суден, танкерів у довгостроковому фрахті й менших суден класу Aframax. Крім того, вона отримує нафту за довгостроковими контрактами й використовує власні запаси.

У Європі НПЗ переходять на короткострокові постачання у регіоні, що минулого тижня призвело до рекордних премій за датованою північним морем нафтою Brent, що перевищила $20 за барель.

Водночас деякі диференціали західноафриканської сирої нафти впали до історичного мінімуму у мінус $20 за барель, щоб компенсувати високі витрати на перевезення, повідомили кілька лондонських трейдерів.

Експорт нафти через Близькосхідну Перську затоку сповільнився через посилення нападів на танкери в Ормузькій протоці.

Щоб збільшити експорт, близькосхідний виробник Abu Dhabi National Oil Co (ADNOC) продав вантажі, що завантажуються протягом наступних двох місяців, на основі доставлення до Китаю й Індії, тоді як Saudi Aramco також продала вантажі з доставленням азійським покупцям на наступний місяць, повідомили трейдери, покриваючи витрати на доставлення.

Деякі азійські НПЗ почали використовувати менші танкери Aframax, які завантажують близько 600 тис. барелів кожен, порівняно з 2 млн барелів на борт VLCC, оскільки вартість доставлення за барель зрівнялася, повідомили трейдери.

Наприклад, державний тайванський нафтопереробний завод CPC минулого тижня придбав шість вантажів Aframax замість звичайної щомісячної закупівлі двох-трьох VLCC, повідомили трейдери.

Провідний НПЗ Південної Кореї, SK Energy, зафрахтував танкер Aframax Samos для завантаження американської нафти на початку листопада за $23 млн, повідомляє судновий брокер.

Хоча витрати на доставлення зменшили значну частину валової маржі НПЗ, яка оцінюється понад $40 за барель, Лін з Formosa сказав, що нафтопереробному заводу все ще потрібно підтримувати темпи перероблення, щоб виконувати договірні зобов'язання.

Чиста маржа перероблення все ще перевищує $10 за барель після врахування витрат на фрахт і страхування нафти з Близького Сходу, додав він.

Аналітики Morgan Stanley заявили, що європейські заводи відклали планове технічне обслуговування у ІV кварталі, оскільки хочуть скористатися перевагами поточної високої маржі.

«Покупці можуть дозволити собі платити. Рекордні маржі перероблення й дуже низькі запаси роблять попит на сиру нафту нечутливим до перевезень», — йдеться в їхній записці.

Раніше enkorr повідомляв, що адміністрація Трампа дозволила продаж нафтових танкерів, що перебувають під санкціями, аби ці судна могли на законних підставах перевозити сиру нафту. В Білому домі пояснили, що це робиться для того, щоб збільшити кількість суден, доступних для транспортування сирої нафти.