АМКУ досліджує конкуренцію на ринку зберігання пального

Антимонопольний комітет України (АМКУ) розпочав дослідження стану конкуренції на ринках зберігання нафтопродуктів і пов'язаних із цим послуг. Про це свідчить вимога Комітету до одного з учасників ринку, яка є у розпорядженні enkorr.

У межах дослідження АМКУ збирає дані за 2023-2025 роки й перше півріччя 2026 року. Зокрема оператори мають надати інформацію про обсяги й вартість зберігання бензинів, дизельного пального і скрапленого газу, місткість складів, перелік клієнтів та супутні послуги.

Комітет також цікавлять технічні характеристики нафтобаз: місткість резервуарного парку, пропускна спроможність залізничних й автомобільних естакад, обладнання для контролю якості й кількості пального, можливість оперативного перепрофілювання резервуарів під різні види нафтопродуктів.

Окремий блок дослідження стосується географічних меж ринку. АМКУ запитує відстані транспортування пального від нафтобаз до АЗС клієнтів, географію контрагентів, частку залізничної й водної логістики, а також перелік конкурентних нафтобаз у радіусі 100 і 150 км.

«У разі підвищення вартості ваших послуг із зберігання пального на 5–10% на тривалий час (наприклад, на рік), чи перейдуть клієнти Групи до інших нафтобаз. Якщо так, то нафтобази в яких саме населених пунктах чи областях України є для них найближчою економічно вигідною альтернативою?» — йдеться у вимозі АМКУ.

Крім того, Комітет аналізуватиме ціноутворення на ринку. Оператори мають повідомити про тарифи на зберігання й супутні послуги, практику надання знижок великим клієнтам, частку трьох найбільших замовників у доходах від зберігання та їх можливий вплив на тарифну політику.

АМКУ також вивчає бар'єри для входу на ринок, зокрема вартість і строки будівництва або повної модернізації нафтобази місткістю від 5 тис. м³, необхідність отримання ліцензій, проходження ОВД і погоджень.

Окрему увагу приділено впливу війни. Комітет збирає інформацію про пошкодження резервуарних парків, залізничної інфраструктури й систем наливу, вартість їх відновлення, проблеми з логістикою, а також зростання собівартості зберігання через відключення електроенергії.

«Чи зазнавала Група протягом періоду з 2023-2025 роки та I півріччя 2026 року форс-мажорних обставин, пов'язаних із військовою агресією (фізичні руйнування, пошкодження резервуарного парку, залізничних колій, систем наливу). Якщо так, то надати інформацію про характер руйнувань та вартість відновлення», — зазначено в документі.

Ще один блок стосується мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів (МЗНН). АМКУ з'ясовує, чи планують оператори нафтобаз працювати як оператори мінімальних запасів або відповідальні зберігачі та як запровадження МЗНН вплинуло на їхню діяльність.

У рамках запровадженого урядом експерименту з підземного зберігання пального Комітет також запитує про наявність у компаній підземних сховищ і плани будівництва нових потужностей.

«У разі відсутності таких потужностей, чи планує Група будівництво нових або реконструкцію наявних об'єктів для створення підземних резервуарів у зв'язку з ризиками безпекової ситуації? Які орієнтовні строки проектування/будівництва та прогнозний кошторис таких робіт?» — запитує АМКУ.

Також Комітет цікавиться, чи планують учасники ринку користуватися послугами спеціалізованого відповідального зберігача АТ «Укртранснафта» і чи потребують державного співфінансування, грантів або пільгових кредитів для реалізації проєктів підземного зберігання.

На надання інформації компаніям відводиться 30 календарних днів.

Нагадаємо, уряд переніс повноцінний запуск системи мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів (МЗНН) з 1 жовтня 2026 року на 1 січня 2027-го.

Окремо уряд запустив експериментальний проєкт із підземного зберігання МЗНН. Відповідно до постанови №1037 від 13 серпня, з 2027 року суб'єкти ринку й оператори мають зберігати у підземних сховищах не менш як 20% сформованого ними мінімального запасу дизельного пального. Спеціалізованим відповідальним зберігачем визначено «Укртранснафту», водночас компанії зможуть використовувати й власні підземні сховища.

Як писав enkorr, серед ключових проблем впровадження системи МЗНН експерти і учасники ринку називають дефіцит резервуарних потужностей, необхідність значного фінансування запасів і ризики їх знищення внаслідок російських атак.