У початок

Як росіяни Польщу на свій LPG підсадили


Артем Куюн, експерт Консалтингової групи «А-95»

Припинення постачань скрапленого газу з росії, білорусі й Казахстану миттєво розгорнуло пошуки ресурсу для України на захід, передовсім у Польщу. Там до такого повороту були не готові. Ніхто не готувався до такого сплеску попиту з України. Більше того, низка заводів на ремонтах, тож ринок Східної Європи на кінець лютого й у березні загалом перебував у стані підсихання. Під кінець березня якийсь невеликий імпорт таки почав з’являтися. У мізерній кількості й за захмарною ціною (понад $1 000/т).

Однією з причин дефіциту газу є специфіка ціноутворення у Польщі, як і у всій Східній Європі, а саме прив’язка майже всіх контрактів до котирування Argus daf Brest. Індекс здебільшого формується на основі заявок на купівлю й продаж LPG на торговельному майданчику Argus Open Market (АОМ), створеному московським офісом британського агентства. У системі реєструються як пропозиції постачальників, так і запити покупців. На основі акцептованих пропозицій складається згадане котирування.

Вкидаючи на майданчик ресурс за неадекватно низькими цінами, росіяни можуть утримувати вартість на рівні, що не дає змоги імпортувати альтернативний ресурс із Західної Європи чи Казахстану. Завдяки 100-відсотковому впливу на АОМ росіяни повністю захопили контроль над ціноутворенням у Східній Європі. Цей вплив було використано для ефективного нарощування своєї долі на ринку насамперед Польщі.

Останніми роками пресинг російським ресурсом на Польщу посилився. Газ на «Бресті» нерідко був на $200+/т дешевшим від західноєвропейської альтернативи, хоч така різниця в ціні не має жодного економічного обґрунтування. Наприклад, якщо б він був дешевшим на $80, поляки все одно не віддавали б переваги альтернативним джерелам. Відлуння долітало й до України, куди окремими періодами 2020-2021 рр. імпортувати з Польщі було дешевше, ніж купувати той самий російський газ на східному українському кордоні.

У результаті активного демпінгу доля російського газу в Польщі перевищила 50% у 2020-2021 рр., а темпи розширення можливостей для диверсифікації суттєво знизилися. Дешевий ресурс, жорстка залежність, економічна неможливість пошуку альтернативи… Щось нагадує, правда? Можна сказати, недоотриманий дохід від торгівлі з поляками росіяни інвестували у створення залежності, а значить, слабкості свого контрагенту. Цікавий політичний кейс.

Зараз ціновий пресинг сягнув апогею. Сьогодні (як, до речі, й упродовж усього березня) на АОМ можна було купити газ у «Сібуру» за $510, тоді як у північно-західній Європі (найближчий крупний вузол) пропан-бутан торгувався дорожче за $950. Зважаючи на падіння цін LPG в росії до $75-80/т, продаж на «Бресті» має фантастичну прибутковість і для росіян, і для поляків.

На початку війни в мене була інформація, що постачання російського газу в Польщу значно скоротилися через оголошений польськими залізничниками бойкот вагонам з рф. Однак сьогодні на польському ринку купа російського газу, а в дорозі – великі ешелони. Величезна різниця в ціні змила остаточні етичні вагання більшості дрібних польських трейдерів щодо кривавого ресурсу. Крупні ж трейдери, банки яких хочуть працювати з підсанкційними російськими фінустановами, або ті, що самостійно відмовилися від роботи з російським ресурсом, мають лише варіант брати газ із моря, що вийде в $1000+/т. Аналогічну ціну на газ із Польщі мають і українські компанії…

Я у жодному разі не хотів би звинувачувати в чомусь польські компанії, що продовжують імпортувати газ із рф! Відмова від цього ресурсу матиме масштабні наслідки для поляків. Україні, де більшість LPG спалюється в автомобільних моторах, тимчасово замінити його на бензин нескладно. А от для країн, де багато LPG є майже безальтернативним ресурсом для опалення й виробництва, зокрема й для Польщі, це вже відчутна проблема.

Чи може Польща забезпечити себе газом неросійського походження? Найближчим часом – навряд чи. Доступність і дешевизна газу з рф поховали розвиток інфраструктури для постачань ресурсу з альтернативних джерел і знизили темпи будівництва вже розпочатих проєктів. Єдине альтернативне залізничне «вікно» з Казахстану поки існує, та з огляду на політичну ситуацію на квітень транзит казахстанського ресурсу територією росії й білорусі ще не погоджено.

Є небезпідставні заклики змусити Argus припинити роботу АОМ і публікацію котирування daf Brest. Суто з бюрократичного погляду це додасть ворогові клопоту, адже daf Brest прописані у багатьох експортних і внутрішніх контрактах, а також у формулі експортного мита. Ті ж, хто не нехтує російським ресурсом у Польщі, продовжать його купувати за ціною, визначеною в телефонному режимі.

Утім, глобально ідея непогана, адже на неадекватність індексу є чимало нарікань з початку його існування. Крім того, у великих трейдерів, що не мають доступу до дешевого ресурсу, можуть залишатися зобов'язання щодо постачання внутрішнім споживачам саме з прив'язкою до daf Brest.

Єдиний варіант у цій ситуації – примусове обмеження імпорту. Мита, суворе квотування, а згодом і повне ембарго на закупівлю газу в рф, як це має відбутися з нафтою. Це дасть змогу створити стабільний попит на альтернативний ресурс і надасть нового імпульсу проєктам з диверсифікації. Так, пальне явно здорожчає, але приклад України чітко дає зрозуміти, чим закінчуються теплі ванни з дешевих російських енергоресурсів.

Друкувати

Коментарі

Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі

Увійти